- •Пам’ятка студенту! Дисципліна “біологічна та біоорганічна хімія” структурована на 5 модулів:
- •Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів
- •Модуль 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти. Розподіл балів, присвоєних студентам
- •Оцінювання дисципліни.
- •Модуль 1
- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Тема 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1. Реакція гліцеріна з гідроксидом міді (іі).
- •2. Реакція бромування фенолу.
- •3. Лужна реакція водного розчину етіламіну.
- •Тема 3. Будова та властивості альдегідів та кетонів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Відношення альдегідів і кетонів до окислення розчином гідроксиду міді (іі).
- •Реакція диспропорціонування (дисмутації) водних розчинів альдегідів (реакція Канніццаро).
- •3. Йодоформна реакція на ацетон.
- •4. Осадження білка формаліном.
- •Тема 4. Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Реакція Вагнера на ненасиченість жирів.
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Тема 6. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 7. Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук”
- •Тема 8. Амінокислотний склад білків та пептидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Якісний аналіз біологичної рідини на вміст білків та амінокислот.
- •1) Нінгідринова реакція на амінокислоти.
- •2) Ксантопротеїнова реакція на ароматичні амінокислоти.
- •3) Реакція Фоля (на сірковмісну амінокислоту – цистеїн).
- •Тема 9. Структурна організація білків. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції осадження білків. Денатурація.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Оцінити дію на білки сульфату амонію, тхо та сульфасаліцилової кислоти. Дати аргументацію.
- •2. Біуретова реакція.
- •Тема 10. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Чому по-різному взаємодіють з реактивом Фелінга глюкоза і лактоза з одного боку та сахароза з іншого? Пояснити результати.
- •Як і чому при взаємодії глюкози з Cu(oh)2 за різних умов (кімнатна температура та нагрівання) одержуємо різні продукти? Аргументувати висновок.
- •Тема 11. Структура і функції ди- та полісахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Тема 12. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 13. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 14. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Література.
Тема 11. Структура і функції ди- та полісахаридів.
Актуальність теми: високомолекулярний вуглевод декстран і подібний до нього поліглюкін використовують як кровозамінники при кровотечах, шокових станах. Група лікарських речовин, зокрема, серцеві засоби, наприклад, препарати дігіталіса і інші, являють собою велику кількість похідних вуглеводів, так звані глікозіди.
Конкретні цілі:
-
Інтерпретувати особливості будови та перетворень в організмі гомополісахаридів як харчових речовин – джерел енергії, для процесів життєдяльності.
-
Пояснити механізм біологічної ролі гетерополісахаридів (глікозаміногліканів) в біологічних рідинах та тканинах.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Дисахариди. |
1.1. Будова, властивості сахарози, лактози, мальтози. Інверсія сахарози внаслідок гідролізу. 1.2. Класифікація дисахаридів за здатністю до окисно-відновних реакцій. 1.3. Два типи зв’язків між залишками моносахаридів та їх вплив на реакційну здатність дисахаридів. |
2. Полісахариди. |
2.1. Класифікація полісахаридів. 2.2. Будова, біологічна роль та застосування крохмалю, його складові. Схема будови амілози та амілопектину. Гідроліз крохмалю, якісна реакція на його виявлення. 2.3. Будова та біологічна роль глікогену, клітковини, її роль в процесах життєдіяльності організму. 2.4. Гетерополісахариди. Роль глюкуронової кислоти, глюкозаміну та галактозаміну в утворенні гетерополісахаридів. |
Алгоритм лабораторної роботи.
1. Якісна реакція на крохмаль.
До пробірки внести 5 крап. крахмального клейстеру і 1 крап. розчину йоду. Розчин зафарбується в синій колір, внаслідок утворення комплексних сполук і адсорбції. Чому при нагріванні розчин знебарвиться, а при охолодженні забарвлення відновиться знов?
Тема 12. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
Актуальність теми: гетероциклічними сполуками є деякі амінокислоти – компоненти білків, вуглеводи, компоненти нуклеїнових кислот, вітаміни та утворені з них ферменти і гормони. Ці сполуки забезпечують обмін речовин в організмі та його регуляцію. Порушення складу та вмісту гетероциклічних сполук в організмі людини супроводжується різними хворобами. Отже вивчення будови та обміну гетероциклічних сполук необхідно для профілактики та обґрунтованого лікування.
Конкретні цілі:
-
Пояснювати залежність реакційної здатності гетероциклічних сполук від їх будови, що сприяє їх біосинтезу в організмі та лабораторного синтезу з метою одержання лікарських засобів.
-
Робити висновки щодо біологічної активності гетерофункціональних похідних гетероциклічного ряду за умов особливості їх будови і хімічної поведінки.
Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
Зміст і послідовність дій |
Вказівки до навчальних дій |
1. Класифікація гетероциклів. |
1.1. В зошит протоколів дослідів виписати алгоритм лабораторної роботи. 1.2. Класифікація гетероциклів: а) за розмірами циклу; б) за кількістю та якістю гетероатомів. |
2. Характеристика п’ятичленних гетероциклів та їх похідних. |
2.1. Характеристика п’ятичленних гетероциклів з одним та двома гетероатомами та їх похідних. 2.2. Бензопірол (індол) як складова триптофану та продуктів його перетворення – біологічно активних сполук (триптамін, серотонін). 2.3. Бензопірол як складова токсичних речовин (скатол, індол) і продуктів їх знешкодження. 2.4. Утворення похідних піразолу як лікарських препаратів. |
3. Характеристика шестичленних гетероциклів. |
3.1. Шестичленні гетероцикли з одним та двома гетероатомами – основа біологічно важливих сполук. 3.2. Шестичленні гетероцикли – компоненти азотистих основ. |