- •Пам’ятка студенту! Дисципліна “біологічна та біоорганічна хімія” структурована на 5 модулів:
- •Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів
- •Модуль 1: Біологічно важливі класи органічних сполук. Біополімери та їх структурні компоненти. Розподіл балів, присвоєних студентам
- •Оцінювання дисципліни.
- •Модуль 1
- •Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Тема 2. Класифікація хімічних реакцій. Реакційна здатність алканів, алкенів, аренів, спиртів, фенолів, амінів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •1. Реакція гліцеріна з гідроксидом міді (іі).
- •2. Реакція бромування фенолу.
- •3. Лужна реакція водного розчину етіламіну.
- •Тема 3. Будова та властивості альдегідів та кетонів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Відношення альдегідів і кетонів до окислення розчином гідроксиду міді (іі).
- •Реакція диспропорціонування (дисмутації) водних розчинів альдегідів (реакція Канніццаро).
- •3. Йодоформна реакція на ацетон.
- •4. Осадження білка формаліном.
- •Тема 4. Структура, властивості та біологічне значення карбонових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 5. Вищі жирні кислоти. Ліпіди. Фосфоліпіди.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Реакція Вагнера на ненасиченість жирів.
- •2. Омилення жиру водно-спиртовим розчином лугу.
- •3. Гідроліз спиртового розчину мила.
- •Тема 6. Будова, реакційна здатність та біологічне значення гетерофункціональних сполук (гідроксикислот, α-, β-, γ-амінокислот, кетокислот та фенолокислот).
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи:
- •Тема 7. Практичні навички та вирішення ситуаційних задач з теми:“теоретичні основи будови та реакційної здатності біоорганічних сполук”
- •Тема 8. Амінокислотний склад білків та пептидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Якісний аналіз біологичної рідини на вміст білків та амінокислот.
- •1) Нінгідринова реакція на амінокислоти.
- •2) Ксантопротеїнова реакція на ароматичні амінокислоти.
- •3) Реакція Фоля (на сірковмісну амінокислоту – цистеїн).
- •Тема 9. Структурна організація білків. Фізико-хімічні властивості білків. Реакції осадження білків. Денатурація.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Оцінити дію на білки сульфату амонію, тхо та сульфасаліцилової кислоти. Дати аргументацію.
- •2. Біуретова реакція.
- •Тема 10. Вуглеводи. Будова та хімічні властивості моносахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Чому по-різному взаємодіють з реактивом Фелінга глюкоза і лактоза з одного боку та сахароза з іншого? Пояснити результати.
- •Як і чому при взаємодії глюкози з Cu(oh)2 за різних умов (кімнатна температура та нагрівання) одержуємо різні продукти? Аргументувати висновок.
- •Тема 11. Структура і функції ди- та полісахаридів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •1. Якісна реакція на крохмаль.
- •Тема 12. Класифікація, будова та значення біологічно важливих гетероциклічних сполук.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи. Завдання 1. Взаємодія антипірину та амідопірину з FeCl3.
- •Тема 13. Структура та біохімічні функції нуклеозидів та нуклеотидів.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами навчальної лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття.
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Тема 14. Будова та біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •Оpiєнтувальна каpтка для самостiйного вивчення студентами учбової лiтеpатуpи пpи пiдготовцi до заняття:
- •Алгоритм лабораторної роботи.
- •Література.
Оцінювання дисципліни.
Оцінка з біологічної та біоорганічної хімії виставляється лише студентам, яким зараховані усі 5 модулів з дисципліни.
Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з 5 модулів дисципліни.
Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).
Конвертація кількості балів з дисципліни у оцінки за шкалами ECTS та 4-ри бальною (традиційною)
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS таким чином:
-
Оцінка ECTS
Статистичний показник
A
Найкращі 10% студентів
B
Наступні 25% студентів
C
Наступні 30% студентів
D
Наступні 25% студентів
E
Останні 10% студентів
Відсоток студентів визначається на виборці студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.
Кількість балів з дисципліни, яка нарахована студентам, конвертується у 4-ри бальну шкалу таким чином:
Оцінка ECTS |
Оцінка за 4-ри бальною шкалою |
A |
“5” |
B, C |
“4” |
D, E |
“3” |
FX, F |
“2” |
Оцінка з дисципліни FX, F (“2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.
Оцінка F (“2”) виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але не склали модульний пісумковий контроль. Вони мають право на повторне складання підсумкового модульного контроля, не більше 2-ох разів, під час зимових канікул та впродовж двох (додаткових) тижнів після закінчення весняного семестру за графіком, затвердженим ректором.
Студенти, які одержали оцінку F по завершені вивчення дисципліни (не виконали навчальну програму хоча б з одного модуля, або не набрали за поточний навчальну діяльність з модуля мінімальну кількість балів) повинні пройти повторне навчання за індивідуальним навчальним планом.
Модуль 1
Тема 1. Класифікація, номенклатура та ізомерія біоорганічних сполук. Природа хімічного зв’язку.
Актуальність теми: на сьогоднішній день налічується декілька міліонів біоорганічних сполук. Щоб орієнтуватися в цей кількості, міжнародною спілкою теоретичної та прикладної хімії (ІЮПАК) прийнято систему правил, що дозволяє дати однозначну індивідуальну назву кожній сполуці. Така номенклатура називається міжнародною (МН), або системною.
Проте поряд з МН, використовується також тривіальна номенклатура, особливо для найменування таких природних сполук як амінокислоти, вуглеводи, деякі продукти обміну речовин та лікарські засоби.
В другій половині ХІХ століття російський вчений О.М. Бутлеров (1828-1886) створив теорію будови органічних сполук та пояснив явище їх ізомерії. В послідуючому розробляються головні положення квантової механіки і на їх основі розкривається теоретично будова атому вуглецю, електронна будова простих, подвійних та потрійних ковалентних зв’язків та його валентних станів.
Конкретні цілі:
-
Засвоїти теоретичні положення класифікації міжнародної та тривіальної номенклатури та ізомерії біоорганічних сполук.
-
Повторити схематичне зображення розподілу електронів на атомних орбіталях атому вуглецю.
-
Засвоїти основні засади ізомерії органічних речовин.
-
Інтерпретувати явища електронегативності та взаємного впливу атомів.