Евристичні завдання для аналізу Ситуація а

Підприємство “Гідрокомлект” виробляє гальмові системи виключно тільки для одного замовника. Воно орендує складські площі, що розташовані за 20 км від основного виробництва. Підприємство отримало пропозицію від чотирьох інших постачальників (не конкурентів) його замовника побудувати спільний склад для скорочення транспортних і складських витрат. Для цього кожному постачальнику необхідно вкласти в проект по 1000000 грн. Ця сума початкових інвестицій забезпечує учасникам проекту право на користування складом на протязі 10 років. Річні експлуатаційні витрати кожного підприємства за попередніми оцінками повинні складати 240000 грн. На даний момент підприємство “Гідрокомлект” платить щомісячно по 30000 грн. за своє місце на колективному складі.

Додаткові дані.

Вантажні відправлення підприємства “Гідрокомлект” з орендованого складу досить часто не досягають обсягу повної транзитної норми. На даний час його річні транспортні витрати складають 1500000 грн. Підприємство розраховує, що новий склад дозволить формувати консолідовані відправлення великого обсягу (аж до повної транзитної норми) і що транспортні витрати будуть розподілені між п'ятьма постачальниками, завдяки чому щорічні транспортні витрати підприємства “Гідрокомлект” скоротяться на 25%. В даному випадку витратами на доставку продукції на склад можна знехтувати.

Завдання.

1. Зіставити фактичні складські і транспортні витрати підприємства (орендовані площі на колективному складі) і в майбутньому (консолідуючий склад). Чи обіцяє консолідующий склад економію витрат?

2. Які ще вигоди, окрім зниження витрат, може дати спільне використання консолідующого складу?

3. Які можливі недоліки проекту організації консолідующого складу у порівнянні з існуючим станом справ (поставки із колективного складу)?

Ситуація б

Акціонерне товариство відкритого типу “Тарасервіс” (далі “ТС”) розташовано в одному з обласних центрів центральної України. Засновано воно в 1964 році як виробничо-ремонтний завод облспоживспілки. На протязі багатьох років її основною продукцією була дерев'яна тара (ящики, бочки, піддони тощо) для переробних підприємств регіону, що становило близько 70% загального обсягу реалізації готової продукції. В 1988 році підприємство в якості акціонерного товариства відкритого типу отримало пільговий кредит, що дозволило досить швидко створити сучасне, європейського рівня виробництво гофрованого картону. З 1990 року воно розпочало виробництво гофрокартонної упаковки всіх стандартизованих видів і розмірів. У якості головної мети підприємства було визначено посісти місце регіонального, а потім і національного, лідера виробництва основних видів гофрокартонної упаковки для переробних підприємств.

Первісно вихідною сировиною для даного виробництва служив технічний папір (крафпапір), що завозився з Росії (до 70%), Білорусії (до 20%) та України (до 10%). Відходи, що виникали в процесі виробництва, здавалися підприємствам централізованого збору вторинної переробки паперу. Після деякого спаду виробництва, викликаного загальнонаціональною економічною кризою, з 1995 року попит на гофрокартонну упаковку почав зростати. Але за цей час відбулися значні зміни, як на ринку постачання сировини, так і на споживчому ринку.

Падіння темпів діяльності вітчизняного переробного виробництва, що почалося в кінці 90-х років, стало причиною досить повільного (інколи) нульового росту продаж продукції підприємства “ТС”. Воно ж було орієнтовано на виконання великих замовлень однотипної упаковки. Нестійкими стали канали постачання технічного паперу з Росії та Білорусії. Поява досить значної кількості посередників призвела до збільшення цін на сировину, та слабкого впливу на її якість. На Україні почав монополізуватися ринок виробництва і реалізації технічного паперу та гофрокартону, оскільки на заході України діяв лише один, найбільш потужний, паперовоцелюлозний комбінат.

На одному досить тривалому засіданні правління АТ обговорювалися важливі виробничо-технологічні та організаційно-управлінські проблеми. Зокрема констатувалося наступне.

1. В регіоні почали створюватися малі виробничо-комерційні підприємства по виробництву та реалізації гофрокартонної упаковки. Вони досить гнучко діять як на ринках сировини так і готової продукції, що створює відчутну конкуренцію для підприємства “ТС”.

2. В регіоні було реорганізовано (завдяки інвестиціям Росії) машинобудівне підприємство, яке почало розробку, виробництво та продаж замовникам з України, Росії та Білорусії устаткування для пакування продукції термоусадочною полімерною плівкою.

3. АТ має досить громіздку організаційну схему (наведена на рис.). Надмірна кількість замісників, серед яких переважають особи віком 50 – 55 років (кадри, фінанси, виробництво, постачання).

4. Маркетингові, логістичні витрати значно вищі галузевих. Основні скарги споживачів (дистриб'юторів та кінцевих споживачів) пов'язані з низькою якістю поставок (несвоєчасність, занадто великі терміни виконання замовлень, низька гнучкість щодо змін потреб та вимог споживачів тощо).

Президент АТ,

генеральний директор