Модуль 2 підтримуючі логістичні функції підприємства

2.1. Формули до задач

1.23. Наявність продукції у філіях (цехових складах) центрального заводського складу (A_i)

N_i

A_i = (D_t - )  D_i, шт. (1.23)

D_i

де N_i – залишок продукції на філії, (шт.);

D_i – добова потреба філії у продукції, (шт.);

D_t – інтервал постачання споживачів через філію, доб.;

і – кількість філій центрального заводського складу, (і = 1,…,І).

І

Q + N_i

і

D_t = , доб. (1.24)

І

D_i

і

де Q – обсяг продукції на центральному складі заводу.

1.24. Розрахунок площі складу (F_ЗАГ.)

F_ЗАГ. = f_КОР. + f_ПР. + f_СЛ. + f_ДОП., м² (1.25)

де f_КОР. – корисна площа (зайнята безпосередньо зберігаємою продукцією), м²;

f_ПР. – площа приймального (відвантажувального) майданчиків, м².

f_СЛ. – службова площа, м²;

f_ДОП. – допоміжна площа, що зайнята проїздами та проходами, м²;

Розрахунок корисної площі f_КОР.

q_ЗАП ^МАХ  k

f_КОР. =  , м² (1.26)

p

де q_ЗАП. ^МАХ – встановлений запас відповідного матеріалу на складі, т;

т – коефіцієнт заповнення складського простору (приймають 2 - 3);

p – навантаження на 1м² площі підлоги, т/м² (приймають 0,3 – 6,0 т/м²);

Значення р для різних складів, т/м²:

- склади виробів суміжних виробництв – (0,6 – 1,0);

- склади металу – (3,0 – 8,0);

- склади інструменту – (0,8 – 1,2);

- склади литва та поковок – (2,0 – 3,5);

- склади готової продукції – (1,0 – 4,0);

- склади металовідходів – (1,0 – 3,0).

Розрахунок площі приймального (відвантажувального) майданчиків f_{ПР/ВІДВ.}

Q_Р.^НАДХ. k  t

f_ПР. = , м² (1.27)

Т  p₁

де Q_Р.^НАДХ. – річне надходження матеріалів, т;

p₁ – тиск, т/м² (приймається приблизно 0,25 середнього тиску на 1м² корисної площі по складу, чи приблизно 0,25 – 0,5 т/м²);

k – коефіцієнт нерівномірності надходження матеріалів на склад (1,2 – 1,5);

t – час находження матеріалу на приймальному (відвантажувальному) майданчику) (до 2 днів);

Т – кількість робочих днів в рік (приймають 360 днів).

Для невеликих по об'єму зберігаємих матеріалів складів, приймальний і відвантажувальний майданчики можуть бути об'єднані.

Розрахунок службової площі f_СЛ. виконують, виходячи з кількості працюючих на складі:

- до 3 працівників – 5 м² на 1 особу.

- від 3 до 5 працівників – 4 м² на 1 особу.

- більш ніж 5 працівників – 3,25 м² на 1 особу.

Розрахунок допоміжної площі (f_ДОП..)

f_ДОП. = (2В + 3С)  L, м² (1.28)

де В – максимальна ширина підйомно-транспортного засобу, м;

С – ширина транспортного зазору (між підйомно-транспортним засобом та складованим товаром), м (приймають 0,15 – 0,20 м);

Д – довжина проїзду, м.

На практиці ширина головного проїзду складає 1,5 – 4,5 м, а бокових проїздів – 0,7 – 1,5 м.

1.25. Орієнтовний розрахунок загальної площі складу (F_ЗАГ.)

f_КОР.

F_ЗАГ. = , м² (1.29)



Значення  для різних складів:

- склади виробів суміжних виробництв – (0,35 – 0,4);

- склади металу – (0,25 – 0,5);

- склади інструменту – (0,3 – 0,35);

- склади литва та поковок – (0,4 – 0,6);

- склади готової продукції – (0,35 – 0,6);

- склади металовідходів – (0,4 – 0,6).

1.26. Оптимальний розмір купованої партії продукції (Q)

2    A

Q =  , шт. (1.30)

I  c₀

де  – інтенсивність споживання продукції, шт./рік;

A – вартість замовлення, грн.;

c₀ – середня вартість одиниці запасу, грн.;

I – коефіцієнт пропорційності витрат на зберігання.

1.27. Час між подачами замовлень (Т)

Q

Т = , рік (1.31)



1.28. Рівень замовлення (R), од.

R = (  t) – Q (1.32)

де t – час виконання замовлення.

1.29. Мінімальні річні витрати (С _РІЧ.^MIN)

Q 

С _РІЧ. ^MIN = I  c₀   + A   + c₀  , грн./рік (1.33)

2 Q

1.30. Максимальний рівень запасів (при постійному рівні запасів) (М_МАХ)

М_МАХ. = М_РЕЗ. + М_ДОБ.  (Т + t), шт, (1.34)

де М_РЕЗ. – резервний запас, шт.;

М_ДОБ, – середньодобовий збут, шт./доб.;

Т – час доставки замовлення, доб.;

t – тривалість інтервалу часу між перевірками стану запасів, доб.

1.31. Середній рівень запасів (при постійному рівні запасів) (М_С.)

М_С. = М_РЕЗ. + 0,5(М_ДОБ.  t), (шт.) (1.35)

1.32. Розмір замовлення (при постійному рівні запасів) (g)

g = М_МАХ - М_ФАКТ., (шт.) (1.36)

де М_ФАКТ – фактичний рівень запасів в момент перевірки

1.33. Оптимальний розмір партії при оптовій поставці (q)

2  c₀  

q₀ =  , шт. (1.37)

a

a – витрати на утримання запасів, грн.

1.34. Сумарні річні витрати на партію за умови і-тої оптової знижки (С_і)

c₀   а

С_і =  + c_і   +   q_і, грн. (1.38)

q_і 2

де c_і – ціна одиниці продукції за умови і-тої оптової знижки, грн.;

q_і – оптимальний розмір партії за умови і-тої оптової знижки, од.

1.35. Коефіцієнт оборотності запасів (К_ОБ)

Р

К_ОБ, =  (1.39)

N  С_С.

де Р – реалізація (виручка) продукції, грн./рік;

N – середньорічні залишки запасів, од.;

С_С.– ціна одиниці запасів, грн.

1.36. Середня тривалість одного оберту запасів (Т_ОБ.)

Д

Т_ОБ. =  ,день (1.40)

К_ОБ,

де Д – тривалість звітного періоду (приймають 365 днів).

1.37. Продуктивність автотранспорту, як цільової функції при змінно-добовому плануванні дрібнопартіоних перевезень (W)

q_ВАНТ. _СТАТ.  V_ТЕХН.

W = , т/год (1.41)

L + V_ТЕХН.  t

де q_ВАНТ. – номінальна вантажопідйомність автомобілю, т;

_СТАТ. – коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

V_ТЕХН. – технічна швидкість автомобіля, км/год;

L – середня протяжність поїздки з вантажем, км;

t – час завантаження-розвантаження, год.

1.38. Добова продуктивність автотранспорту (П_ДОБ.)

П_ДОБ. = q_ВАНТ.  _СТАТ.  n, т (1.42)

де q_ВАНТ. – номінальна вантажопідйомність автомобілю, т;

_СТАТ. – коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності;

n – кількість рейсів автотранспорту за добу.

1.39. Тривалість одного рейсу (t_РЕЙС.)

L L

t_РЕЙС. = t_{ЗАВАНТ.} +  +  + t_РОЗВ., год. (1.43)

V_ВАНТ. V_Б.ВАНТ.

де V_ВАНТ. – швидкість руху без вантажу, км/год.

1.40. Тривалість одного рейсу для маятникового двостороннього маршруту (t_{РЕЙС.МАЙ.})

L

t_{РЕЙС.МАЙ.} = 2  ( t_{ЗАВАНТ.} + t_РОЗВ. +  ), год. (1.44)

V_ВАНТ.

де t_{ЗАВАНТ.}, t_РОЗВ. – час завантаження і розвантаження відповідно, год;

L – відстань перевезення, км;

V_ВАНТ. – швидкість руху з вантажем, км/год.

1.41. Тривалість одного рейсу для кільцевого маршруту (t_{РЕЙС.КІЛЬЦ.})

L L

t_{РЕЙС.КІЛЬЦ.} = t_{ЗАВАНТ.}+  +  + t_РОЗВ.  n, год. (1.45)

V_ВАНТ. V_Б.ВАНТ.

де n – кількість розвантажувальних пунктів.