Тема 13. Суспільно небезпечна бездіяльність План

Вступ.

1. Поняття об'єктивної сторони складу злочину. Кримінально-правове значення суспільно небезпечного діяння у системі ознак об’єктивної сторони складу злочину. Форми суспільно небезпечного діяння.

2. Cуспільно небезпечна бездіяльність: поняття та ознаки.

3. Особливості впливу злочинної бездіяльності на об’єкт кримінально-правової охорони. Підстави та умови кримінальної відповідальності за бездіяльність.

4. Значення злочинної бездіяльності для застосування окремих інститутів Загальної частини кримінального закону.

5. Особливості суб’єкта злочинів, що здійснюються шляхом бездіяльності.

Висновки.

Література

1. Тер-Акопов А.А. Бездействие как форма преступного поведения.  М., 1980.

2. Ковалев М.И. Проблемы учения об объективной стороне состава преступления.  Красноярск, 1991.

3. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления.  М., 1960.

4. Тимейко Г.В. Общее учение об объективной стороне преступления. Ростов-на-Дону, 1977.

5. Давыдов П.С. Безопасность в ядерный век.  К., 1982.

6. Ярмиш Н.Н. Пасивний характер бездіяльності як одна з ознак об'єктивної сторони злочину // Вісник НУВС. - №12. - 2000. - с.77-80.

При написанні цієї роботи спочатку слід ознайомитись та проаналізувати поняття об’єктивної сторони, як елемента складу злочину, коротко викласти їх у роботі. Далі варто привести перелік та дати стислу характеристику ознак об’єктивної сторони, вказати на поділ всіх ознак на обов’язкові та факультативні. Слід зупинитись на поділі всіх складів злочину на матеріальні та формальні в залежності від конструкції об'єктивної сторони складу злочину, з'ясувати правила та умови такого поділу.

У наступному розділі, аналізуючи бездіяльність, як ознаку об’єктивної сторони складу злочину рекомендується навести загальне поняття бездіяльності як вольового акту поведінки особи. Подальша характеристика полягає у визначенні підстав та умов притягнення винної особи до кримінальної відповідальності за бездіяльність, а саме, можливості та обов’язку діяти певним чином і вчинення злочину шляхом бездіяльності. Для цього слід вказати межі можливого (загальні принципи встановлення таких меж), дати визначення поняття «реальна можливість діяти». Визначення обов’язку діяти, як однієї з умов відповідальності, рекомендується проводити через характеристику підстав покладення на особу такого обов’язку, серед яких вказати різноманітні норми та правила, визначити їх джерела.

Далі слід вказати та коротко охарактеризувати ознаки бездіяльності як елемента об’єктивної сторони складу злочину. В об’ємі відповіді на це запитання обов’язково повинні знайти своє відображення міркування стосовно властивостей бездіяльності: безпосередньо спричинювати злочинні наслідки чи не стримувати хід суспільно небезпечної дії різноманітних процесів. Крім того, рекомендується звернути увагу на соціальну сутність бездіяльності, дослідити рівень, на якому проявляється відмінність бездіяльності від дії і рівень, на якому ця різниця зникає.

У наступному розділі курсової роботи рекомендується відповісти на теоретичні запитання, що стосуються можливості чи неможливості готування до вчинення злочину шляхом бездіяльності, вчинення шляхом бездіяльності замаху на злочин, можливості вчинення добровільної відмови від доведення злочину до кінця шляхом бездіяльності. Приділення уваги та вирішення потребує питання стосовно того, можлива чи не можлива участь у злочині, вчинюваному шляхом бездіяльності тахих співучасників, як підбурювач, організатор та посібник.

В останньому розділі рекомендується вказати на деякі особливості суб’єктів злочинів, що вчинюються шляхом бездіяльності.. Необхідно відмітити, що крім загальних такі суб’єкти мають особливі ознаки та охарактеризувати ці ознаки.

В заключній частині слід зробити самостійні висновки за даною темою, відмітити поширеність злочинів, що вчинюються шляхом бездіяльності, вказати на ступінь їх суспільної небезпеки та тяжкість наслідків.