Тема 4 Науково-технічний прогрес (нтп) і перспективні технологічні процеси

1. Інтенсифікація виробництва – найважливіше завдання НТП. Ресурсозбереження.

2. Перспективні технологічні процеси.

1. Інтенсифікація виробництва – найважливіше завдання нтп. Ресурсозбереження.

Інтенсифікація виробництва включає:

• Покращення використання наявного виробничого процесу;

• Прискорення відновлення основних виробничих фондів;

• Ефективне використання ресурсів;

• Перехід від еволюційних до революційних шляхів розвитку техніки і технології.

Найважливішим напрямком інтенсифікації є відновлення основних виробничих фондів. На заводах України експлуатується значна кількість обладнання постачань 1959 – 1964 років, а коефіцієнт його за міни не перевищує 1,5 %, тоді як у промислово розвинутих країнах темпи заміни обладнання сягають 6 – 8 % на рік.

Перехід виробництва на інтенсивний шлях розвитку пов’язаний з ефективним використанням ресурсів – ресурсозбереженням. Наприклад, кожна тонна збереженого палива або сировинних матеріалів за рахунок розвинених технологій обходиться в сучасних умовах в 2 – 3 рази дешевше, ніж іх видобування.

Ресурсозбереження включає:

• Економію сировини, матеріалів, енергії, робочого часу і отримання на цій основі додаткової продукції і при цьому дешевше, ніж за рахунок втягнення у виробництво нових ресурсів;

• Широке використання вторинної сировини, відходів виробництва і споживання;

• Створення маловідходних технологій і застосування нової ресурсозберігаючої техніки, використання ефективних засобів, використання вторинних матеріалів;

• Забезпечення високої якості продукції як спосіб задоволення потреб з меншими витратами праці і матеріалів.

Найбільш радикальне підвищення ефективності виробництва забезпечується переходом від еволюційних вдосконалень діючої техніки і технологій до принципово нових технологічних засобів і технологічних процесів.

2. Перспективні технологічні процеси

На основі нових принципів дії можна буде розробляти і застосовувати нові засоби виробництва і одержувати матеріали та вироби з радикально поліпшеними властивостями або ще не відомими комбінаціями властивостей. Вже недостатньо тільки вдосконалити відомі матеріали і модернізувати традиційні засоби виробництва. Такі вимоги до властивостей матеріалів майбутнього і виробів з них, як висока точність та надійність, реалізуються вже сьогодні.

Систематичне використання знань для створення нових і вдосконалення існуючих засобів є суспільною необхідністю. Якщо раніше наукове відкриття будь-якого ефекту, як правило, набагато випереджало його впровадження, то сьогодні реєстрація відкриття супроводжується безпосереднім аналізом його технічних можливостей. Якщо шлях від відкриття до виробництва у фотографії тривав 62 роки (1777 – 1839), у телефоні – 56 років (1820 – 1876), у радіоприймачів – 35 років (1867 – 1902), у радарів – 15 років (1925 – 1940), то

транзистори були створені через 5 років після відкриття ефекту. Ця тенденція, певно, триватиме і в майбутньому.

Розвиток сучасних засобів виробництва ґрунтується на нових принципах дії і носіях енергії. Метою їх впровадження є скорочення до мінімуму витрат праці при виробництві й експлуатації виробів. Саме в цьому, в раціоналізації і автоматизації виробництва, полягає суть сучасної науково-технічної революції.

Поділ засобів виробництва на сучасні і традиційні є суб’єктивним, бо давно відомі засоби можуть легко трансформуватися в сучасні варіанти.