Тема 6. Видатки бюджету на соціальну сферу

Видатки бюджету на соціальну сферу включають видатки на освіту, охорону здоров’я, культуру тощо.

Освіта має значний вплив на відтворення робочої сили. Це насамперед вплив на підвищення якості робочої сили, її здатності вчасно пристосуватися до нових вимог, які ставить ринок. Саме завдяки постійному зростанню витрат на освіту розвинені країни зберігають провідне становище у світовій економіці.

Структура освіти в Україні включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну, аспірантуру, докторантуру, самоосвіту.

Систему дошкільної освіти становить: дошкільні навчальні заклади (ДНЗ), наукові та методичні установи, органи управління освітою.

ДНЗ – це заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту.

На сьогодні в Україні можуть створюватися такі ДНЗ:

1. ясла для дітей віком від 2-ох до 3-ох років;

2. ясла-садок для дітей від 2-ох місяців до 6-ти років;

3. дитячий садок для дітей від 3-ох до 6-ти років;

4. дитячий будинок інтернатного типу;

5. ДНЗ комбінованого типу.

Джерелами фінансування ДНЗ є: кошти засновника ДНЗ; кошти відповідних бюджетів; кошти батьків; добровільні пожертвування.

При плануванні видатків на утримання ДНЗ використовують такі показники: кількість дітей, кількість груп, дітодень (визначається шляхом множення середньорічної кількості дітей на кількість днів функціонування установи в рік).У складі видатків ДНЗ значну питому вагу займають видатки на оплату праці (1110). Ця категорія передбачає асигнування на виплату заробітної плати педагогічному, медичному та адміністративно-обслуговуючому персоналу. Підставою для планування видатків на оплату праці є штатний розпис. Штати педагогічного персоналу визначаються за встановленими нормативами в розрахунку на одну групу. А кількість штатних одиниць адміністративно-обслуговуючого персоналу залежить від кількості груп у ДНЗ. По цій категорії плануються видатки на оплату праці; оплату відпустки тривалістю 28 календарних днів; оплату доплат та надбавок передбачених законодавством; оплату допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки педагогічним працівникам (у розмірі посадового окладу); оплата видатків на заміщення працівників ,які йдуть у відпустку, оплата відпустки по догляду за дитиною до 3-х років.

1120 – нарахування на фонд оплати праці.

1130 – придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки. Ця категорія включає видатки на медичне обслуговування та харчування дітей, причому видатки на харчування частково відшкодовуються у вигляді батьківської плати і становить 70 % грошової норми видатків на харчування в день. Тут також плануються видатки на придбання м’якого інвентарю, виходячи із нормативів, видатки на оплату послуг зв’язку, транспортні послуги, закупівлю канцелярських товарів та здійснення інших видатків.

1160 – оплата комунальних послуг та енергоносіїв. Ця категорія передбачає планування видатків на оплату тепло-, газо- і водопостачання, утриманя в чистоті будівель і споруд, електроенергії, вивіз сміття тощо.

2100 – придбання основного капіталу. Ця категорія передбачає фінансування видатків на придбання наочного матеріалу, підручників, дитячих меблів, комп’ютерної та іншої побутової техніки.

Основними звітними документами, які оформляються бюджетними установами в тому числі ДНЗ є кошторис доходів та видатків та план асигнувань із загального фонду бюджету, але перед складанням цих документів складається розрахунок видатків по кожній категорії. Документом, в якому зазначаються посадові оклади працівників ДНЗ є тарифікаційний список. Заробітна плата адміністративно-господарському персоналу встановлюється згідно із затвердженим штатним розписом.

Кошторис по ДДУ «Світанок» (Додаток 38) на 2009 рік затверджений у сумі 293500 грн., в тому числі по загальному фонді – 260500 грн., по спеціальному фонді – 33000 грн. Кошторисом передбачено фінансування тільки поточних видатків. Розрахунки до кошторису подані в додатку 39. Штатний розпис адміністративно-обслуговуючого персоналу ДДУ «Світанок» подано в додатку 40. Тарифікаційний список вихователів ДНЗ подано в додатку 41.

Держава гарантує молоді право на отримання повної загальної середньої освіти і оплачує її здобуття. Повна загальна освіта в Україні є обов'язковою і може отримуватись у різних типах закладів освіти.

Основними видами середніх закладів освіти є середня загальноосвітня школа трьох ступенів: І – початкова школа, що забезпечує початкову загальну освіту; ІІ – освітня школа, що забезпечує базову середню освіту; ІІІ – старша школа, що забезпечує повну загальну середню освіту.

Серед загальноосвітніх навчальних закладів вагоме місце відводиться середнім загальноосвітнім школам нового типу таким як: гімназія – загальноосвітній навчальний заклад II-III ступенів з поглибленим вивченням окремих предметів відповідно до профілю; ліцей – загальноосвітній навчальний заклад III ступеня з профільним навчанням і допрофесійною підготовкою; колегіум – загальноосвітній навчальний заклад III ступеня філологічно-філософського та(або) культурно-естетичного профілів.

Для громадян, які не мають можливості навчатись у школах з денною формою навчання можуть створюватись вечірня (зміна) школа – загальноосвітній навчальний заклад II – III ступенів.

Загальноосвітні школи фінансуються за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, коштів за надання додаткових освітніх послуг, кредитів банків, доходів від реалізації продукції виробничих майстерень, доборовільних внесків тощо.

Основними виробничими показниками діяльності загальноосвітніх шкіл є кількість учнів та кількість класів. Кількість учнів, що йтимуть у перший клас планується виходячи із кількості дітей, яким до або у вересні поточного року виповниться 6 років. Прийом учнів у п’яті класи планується виходячи із кількості учнів, які закінчили четверті класи, а учнів, що підуть у десяті класи – у відсотковому відношення до учнів, які закінчили дев’яті класи.

Кількість класів розраховується виходячи із нормативної наповненості класів, яка складає 30 осіб.

Для шкіл розраховують такий показник як середньорічна кількість учнів і класів:

К = (Кп*8 = Кк *4) : 12,

де Кп – кількість на початок року, Кк – кількість на кінець року.

Ще одним важливим показником діяльності загальноосвітніх шкіл є кількість педагогічних ставок . Цей показник визначається діленням загальної кількості годин викладацької роботи на тиждень по групах класів на норму навантаження учителя на тиждень.

Наступний показник – це середня ставка заробітної плати учителя в місяць, яка визначається діленням місячного фонду заробітної плати вчителів школи на кількість педагогічних ставок. Останній показник – це дітодень. Він розраховується шляхом множення середньорічної кількості учнів на кількість днів функціонування школи в рік для планування видатків на харчування деяких учнів 1-4 класів. Для проведення оплати праці працівників загальноосвітніх шкіл проводиться присвоєння вчителям кваліфікаційних категорій. Ця категорія визначає посадовий оклад кожного конкретного вчителя і зазначається в тарифікаційному списку станом на 1 вересня поточного року. Також працівники шкіл мають певні доплати та надбавки за свою роботу, які також відображаються в тарифікаційному списку. Вчителям також надається матеріальна допомога в розмірі одного посадового окладу на оздоровлення при виході у відпустку. Планування витрат на оплату праці працівників школи здійснюється за такими напрямками: оплата педагогічному персоналу оплата адміністративно-управлінському персоналу; оплата обслуговуючому персоналу.

Планування видатків на оплату праці педагогічного персоналу здійснюється в розрізі груп класів, при цьому враховується кількість педагогічних ставок та середня ставка зарплати вчителя в місяць. Розрахунок такого фонду оплати праці по здійснюється на два періоди: січень-серпень та вересень-грудень, тобто на 8,5 та 3,5 місяці. Розрахунок зарплати педагогічного персоналу установ освіти та установ освіти наведено в тарифікаційних списках.

Планування поточних та капітальних видатків на утримання загальноосвітніх шкіл проводиться аналогічно до планування цих видатків для дитячого навчального закладу. Із розрахунку видатків по категоріям економічної класифікації дані заносяться в кошторис доходів та видатків та план асигнувань із загального фонду бюджету, перед цим складається реєстр зобов’язань розпорядників по кожному коду економічної класифікації видатків.

Планування видатків по Берегометській ЗОШ І-ІІІ ст. №2 здійснюється за допомогою розрахунку цих видатків (Додаток 42), а результати такого планування заносяться в кошторис доходів та видатків (Додаток 43), який затверджений на 2009 рік у сумі 1333357 грн. та план асигнувань (Додаток 44) із загального фонду. Тарифікаційний список заробітної плати педагогічного персоналу Берегометської ЗОШ І-ІІІ ст. №2 подано в додатку 45.

Основи законодавства України про охорону здоров'я базуються на Конституції України й визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров'я в Україні.

Система закладів охорони здоров’я включає лікарні, спеціалізовані медичні заклади, поліклініки і амбулаторії, фельдшерсько-акушерські пункти, санітарно-епідеміологічні служби.

До основних показників діяльності закладів охорони здоров’я відносять:

• кількість лікарняних ліжок. Цей показник розраховують для визначення витрат на утримання стаціонарних лікарняних закладів;

• процент госпіталізації – це відношення кількості хворих, направлених на госпіталізацію до загальної чисельності населення. Цей показник вираховується для визначення потреби в лікарняних ліжках;

• оборот ліжка – визначається шляхом ділення кількості днів функціонування ліжка в рік до середньої тривалості перебування хворого в лікарні;

• потреба в лікарняних ліжках =

• кількість лікарських посад – використовується для визначення витрат на амбулаторно-поліклінічне обслуговування населення;

• кількість середнього та молодшого медичного персоналу встановлюється за нормами на одну лікарську посаду;

• кількість лікарських відвідувань – даний показник використовується для визначення витрат на придбання медичних препаратів та перев’язувальних матеріалів при амбулаторному обслуговуванні населення. Показник розраховується виходячи з кількості лікарських посад, кількості годин роботи лікаря на день, норми прийому хворих на годину та кількості робочих днів в рік;

• кількість ліжкоднів – розраховується для визначення витрат на харчування хворих і придбання медикаментів та визначається шляхом множення середньорічної кількості ліжок на кількість днів функціонування ліжка в рік.

Джерелами фінансування закладів охорони здоров’я є кошти державного та місцевого бюджетів, добровільні та інші внески юридичних і фізичних осіб.

Видатки на оплату праці медпрацівників планується виходячи із посадових окладів, встановлених з урахуванням кваліфікаційних вимог до працівників, та фактично відпрацьованого часу. Фонд заробітної плати планується із врахуванням усіх підвищень, надбавок та доплат до посадового окладу.

Основним документом, згідно якого встановлюються посадові оклади медичних працівників по Берегометській лікарні є тарифікаційний список (Додаток 46). Заробітна плата адміністративно-господарського персоналу встановлюється згідно із затвердженим штатним розписом (Додаток 47).

Розрахунок та планування поточних та капітальних видатків закладів охорони здоров’я в тому числі по Берегометській лікарні визначаються аналогічно до інших бюджетних установ. Дані таких розрахунків заносяться до кошторису доходів та видатків на 2009 рік (Додаток 48), що затверджений в сумі 2159350 грн. та плану асигнувань із загального фонду бюджету (Додаток 49). Також складаються розрахунки до кошторису (Додаток 50)

До закладів культури та мистецтва належать: бібліотеки, музеї, заповідники, будинки культури, школи естетичного виховання дітей, творчі спілки, театри, філармонії, кінематографія, архівна справа тощо.

Джерелами фінансування закладів культури та освіти є кошти державного та місцевого бюджетів, а також додаткових джерел фінансування, до яких відносять надання платних послуг закладами культури.

В Україні функціонує мережа різних за видами діяльності та формами власності закладів, підприємств та бюджетних установ культури: театри, філармонії, музичні колективи, заклади по мистецтву, бібліотеки, музеї і виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей, тощо.

Засновниками установ культури можуть бути органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи в порядку, передбаченому законом.

Джерелами фінансування установ культури державної і комунальної власності є кошти відповідно державного та місцевих бюджетів установи заснованих на інших форм власності – кошти засновників.

За рахунок коштів державного та місцевих бюджетів здійснюють фінансування розробки і реалізації програм розвитку мережі установ культури, будівництво будівель, споруд, приміщень.

Планування поточних та капітальних видатків на утримання закладів культури та мистецтва здійснюється за категоріями економічної класифікації видатків аналогічно до інших бюджетних установ. Тут також складається розрахунок до кошторису витрат, в якому визначаються основі напрямки витрачання коштів; кошторис доходів та витрат та план асигнувань із загального фонду бюджету. Оплата праці працівників, які займаються викладацькою діяльністю в закладах культури та мистецтва ведеться з використанням тарифікаційних списків, а для всіх інших працівників використовуються штатні розписи.

Кошторис, розрахунки до кошторису, штатний розпис по бібліотеці «Дорослій» на 2009 рік подано в додатках 51, 52, 53.

Основною причиною планування та здійснення видатків на освіту, охорону здоров’я та культуру є те, що громадяни можуть використовувати їх для підвищення свого життєвого рівня, покращення стану здоров’я, фізичного та духовного розвитку. Гарантований рівень чи, у крайньому разі, мінімальний доступ до них слугує цілям забезпечення рівних прав та соціальних свобод населенню в країні та її регіонах.