- •1. Законодавство про вибори Президента України в контексті діяльності змі
- •2. Правове регулювання проведення передвиборної агітації у змі
- •3. Форми передвиборної агітації у змі
- •4. Права та обов’язки змі у період виборів Президента України
- •5. Як змі уникнути відповідальності за зміст розповсюджуваної ним передвиборної агітації
- •6. Особливості поширення інформації про кандидатів
- •2. Як викликати довіру до того висвітлення виборів, яке пропонуєте ви
- •2. Роль емоцій у політичному портретуванні
- •2. Цензура в Україні і тиск влади на змі
- •2. Економічна тема у загальнополітичних виданнях
- •3. Словник найуживаніших економічних термінів
- •Тема 6. Джерела економічної інформації
- •1. Про що говорять цифри і факти
- •2. Інтернет- джерела економічної інформації
- •1. Про що говорять цифри і факти
- •2. Інтернет- джерела економічної інформації
- •2. Для ділового тижневика у регіоні
- •3. Для щоденної економiчної газети
- •4. Поради журналістам, котрі пишуть про економіку та бізнес
- •3. Способи одержання інформації
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста
- •1. Розвиток екологічної журналістики
- •2. Поняття «екологічна журналістика»
- •Тема 2. Проблеми екології і змі (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1. Тематика екологічного матеріалу
- •2. Актуальність екологічного матеріалу
- •1. Тематика екологічного матеріалу
- •2. Актуальність екологічного матеріалу
- •Тема 3. Термінологія і статистика в екологічних матеріалах (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1.Використання термінології
- •2. Використання статистичних даних
- •Використання термінології
- •2. Використання статистичних даних
- •Тема 4. Джерела екологічної інформації (лекція розроблена за посібником Бєляков о.О. «Екологічна проблематика в засобах масової інформації». – к., 2002.)
- •1.Редакційні і позаредакційні джерела
- •2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- •3. Способи одержання інформації
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста
- •Редакційні і позаредакційні джерела
- •2. Інтернет-джерела для екологічної проблематики
- •3. Способи одержання інформації
- •Запит на екологічну інформацію
- •4. Кодекс етики екологічного журналіста (розроблено Міжнародною Федерацією екологічних журналістів)
- •Тема 5. Соціально-побутові теми у змі
- •2. Теми, актуальні для соціальної журналістики сьогодні
- •3. Основні принципи роботи у соціальній журналістиці
- •4. Словничок соціальних термінів
- •Тема 6. Проблематика здоров’я
- •2. Статті про інвалідів - мова та етикет
- •3. Тема віл/сніДу в пресі
- •Тема 7. Дитяча проблематика у змі
- •1. Основні положення Конвенції оон про права дитини
- •2. Рівноправні, але не зовсім: діти з обмеженими можливостями
- •3. Ні дискримінації – усі діти рівноправні
- •5. Дитяча праця
- •6. Здоров’я і благополуччя дітей
- •7. Повага. Право дітей на індивідуальність
- •8. Діти-підопічні держави
- •Тема 8. Матеріали про нацменшини
- •2. Ознаки мови ворожнечі щодо нацменшин
- •3. Як не розпалити міжетнічного конфлікту
Тема 5. Соціально-побутові теми у змі
1. Поняття соціальної журналістики
2. Теми, актуальні для соціальної журналістики сьогодні
3. Основні принципи роботи у соціальній журналістиці
4. Словничок соціальних термінів
-
Поняття соціальної журналістики
Перехід України до демократії, породив зміни у всіх галузях суспільного життя, включаючи журналістику. Як наслідок, за минулі роки значно розширилася типологія українських засобів масової інформації. Активно розвиваються нові види журналістики: соціальні, релігійні, рекламні, фінансово-економічні видання займають все помітніше місце в типологічній палітрі.
Існує декілька підходів до визначення феномену соціальної журналістики.
Перший підхід визначає соціальну журналістику як діяльність, предметом якої є соціальні проблеми і хвороби суспільства: становища в суспільстві різних потенційно уразливих соціальних груп (пенсіонерів, сиріт, багатодітних сімей, переселенців тощо), дотримання прав людини, добробут громадян, якість медичного обслуговування, погіршення екологічної обстановки і т.д.
Другий підхід пов’язаний із визначенням соціальної журналістики як атрибута соціальної політики, яку здійснює держава, виходячи з офіційно визнаної ідеології і моралі суспільства.
Проте, спираючись на ці два підходи, під категорію «соціальна журналістика» можна підвести практично все, окрім хіба що курсів акцій і рейтингів політиків, оскільки насправді немає журналістики соціальної і несоціальної. Будь-яка журналістика соціальна, якщо вона допомагає людині здійснювати вибір свого життєвого шляху.
Журналістика як сфера соціальної діяльності формує основи цивілізованого суспільства, сприяє вирішенню соціальних проблем, допомагає людям ухвалювати компетентні рішення на основі достовірної оперативної інформації.
Проте, у ряді інших видів журналістики, соціальна журналістика володіє вельми істотними наочними, функціональними і професійно-технологічними особливостями.
Так, об’єктом пильної уваги сучасної соціальної журналістики є становлення і оформлення в суспільстві трьох самостійних секторів: державного, комерційного і некомерційного (перший, другий, третій сектор) і поява нових суб’єктів суспільних відносин.
Некомерційні об’єднання (НКО), як представники некомерційного сектора, безпосередньо працюють з людьми, допомагаючи їм вирішувати найболючіші проблеми, захищаючи їх права і інтереси. Те, чим займаються НКО, зачіпає всіх, а значить, представляє інтерес для соціальної журналістики.
Соціальна журналістика відображає дійсність, інформуючи аудиторію про події, що відбуваються. Вона дає можливість обмінятися думками з різних приводів, особливим чином бере участь у регулюванні відносин між людьми і соціальними общинами, прагнучи позитивно вплинути як на самі ці відносини, так і на соціальні структури, що управляють різними сферами суспільного життя.
Соціальна журналістика більше за інші напрями в ЗМІ дає нам можливість вчитися розуміти і слухати оточуючих. Це своєрідний фільтр, за допомогою якого легко відрізнити добро від зла.