12. Основні формально-логічні закони

Формально-логічний закон – це внутрішній, необхідний, суттєвий зв’язок між думками. Застосовується тільки до таких суджень, у кот­рих ідеться про один і той же предмет, в один і той же час і в тому ж самому відношенні.

6.1. Закон тотожності: протягом конкретного міркування думка повинна зберігати один і той же зміст. У юриспруденції застосовується з метою уникнення невизначеності, двозначності, неконкретизованості в джерелах права, у наукових роботах тощо.

6.2. Закон суперечностей: не можуть бути істинними два судження одне з яких заперечує інше. Наприклад, «Петренко є спів­учасником даного злочину», «Петренко не є співучасником даного злочину». Одне з цих суджень обов'язково хибне.

6.3. Закон виключного третього: будь-яке судження може бути або істинним, або хибним і не може бути істинним і хибним водночас. Наприклад, судження «ТзОВ «Марічка» є суб’єктом договору поставки продукції». Тобто не можна сказати, що ТзОВ «Марічка» водночас є і не є суб’єктом цього договору. Щось одне з двох;

6.4. Закон достатньої підстави: будь-яка істинна думка повинна бути обґрунтована, істинне судження повинно виводитись з істинного судження. Наприклад, для того, щоб судження «Цивільно-правовий договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений у належній формі» було визнане істинним, необхідно привести підстави його істинності, тобто треба висловити ряд суджень, із яких би неодмін­но випливало твердження про те, що цей договір дійсно відповідає законодавчим вимогам стосовно його форми. Якщо ж таких суджень на­ведено не буде, то висловлене положення не може вважатися іс­тинним.

13. Загальнонаукові підходи та методи і засоби пізнання

Поняття:

Загальнонаукові підходи – це методи пізнання, що створені у межах однієї науки, але використовуються у наукових дослідженнях іншими науками.

Види:

1.Соціологічний:

1.1. Загальносоціологічний метод - це засіб вивчення і дослідження, як правило, глибинних, сутнісних моментів розвитку того чи іншого правового явища. На цьому рівні кожне правове явище розглядається з точки зору його місця і ролі в суспільстві, його багатоманітних зв’язків з іншими явищами;

1.2. Конкретносоціологічний метод - спрямований на дослідження та вивчення причин і обставин впливу державно-правових явищ на інші соціальні явища. Конкретносоціологічний метод має набагато вужчий пізнавальний ракурс, аніж загальносоціологічний. Він торкається в основному окремих сфер суспільного життя, соціальних груп та інститутів, поєднуюють у собі теоретичний і емпіричний рівні дослідження;

2. Статистичний метод - застосовується при дослідженні і вивченні кількісних аспектів змін в державно-правовому житті і обробляє результати для наукових і практичних цілей. Статистичний метод полягає у вивченні кількісних змін у державно-правовому житті й опрацюванні цих спостережень у наукових і практичних цілях. Такі статистичні вимірювання дають можливість виявити певні тенденції у розвитку державно-правових явищ;

3. Формально-логічний метод - засіб дослідження і вивчення державно-правових явищ за допомогою основних законів формальної логіки.

4. Метод аналізу - за допомогою якого досліджуються і вивчаються юридичні особливості державно-правових явищ, їх класифікація, а також взаємозв'язок їх з іншими явищами суспільного життя.

5. Історичний метод - спосіб дослідження і вивчення державно-правових явищ в їх історичному розвитку. Завдання історичного методу: виявлення помилок у минулих процесах виникнення, функціонування та розвитку державно-правових явищ; вироблення рекомендацій щодо попередження, уникнення та подолання таких помилок у майбутньому; вироблення на основі цього прогнозів майбутнього розвитку державно-правових явищ (знати досвід наших попередників для того щоб жити краще в майбутньому).

6. Системно-функціональний метод - досліджує і вивчає державу і право за допомогою системно-функціонального підходу. Системно-функціональний метод необхідний в юридичній науці через системно-функціональну природу держави і права, що регулюють суспільні відносини. Право, держава, їх структурні підрозділи є відкритими системами, тобто такими, що самі складаються із систем більш низького порядку і входять у системи більш широкі. І право, і держава функціонують у них, тобто виконують певні функції, що, в першу чергу, визначає актуальність використання системно-функціонального методу в пізнанні цих складних явищ. Так, початкова клітина права – його норма – є частиною цілісної і єдиної системи права. Ось чому норму права можна пізнати з необхідною глибиною й повнотою лише в тісному логічному зв’язку з іншими нормами;

7. Кількісного і якісного аналізу досліджує і вивчає кількість державно-правових явищ, що дозволяє конкретизувати властивості їх якості;

8. Порівняльний метод - дає можливість досліджувати і вивчати державно-правові явища, порівнюючи і визначаючи їх тотожність чи різність та ін.