- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •4. Тематичний план дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Тема: ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Р ис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Визначення розміру лицьової частини протигаза
- •Р ис.__ Респіратор р-1.
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Навчальний матеріал
При поширені у навколишньому середовищі отруйних речовин (ОР) або сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) утворюються зони хімічного зараження і осередки хімічного ураження.
Зона хімічного зараження — це територія, яка безпосередньо перебуває під впливом ОР або СДОР з концентраціями перевищуючими гранично допустимі.
Зона хімічного зараження ОР характеризується типом застосованої ОР, довжиною і глибиною. Довжина зони хімічною зараження — це розміри фронту виливання ОР, або діаметр розбризкування ОР під час вибуху чи аварії. Глибина зони хімічного зараження — це відстань від навітряної сторони місця викиду у бік руху вітру, до тієї межі, де концентрація ОР стає не уражаючою.
Поширюючись за вітром, заражена хмара може уражати людей, тварин і рослини на значній відстані від безпосереднього місця викиду небезпечних хімічних речовин у навколишнє середовище.
Осередок хімічного ураження — це територія, в межах якої у результаті аварійного викиду СДОР або впливу хімічної зброї в навколишнє середовище виникли масові ураження людей, сільськогосподарських тварин та рослин.
Прогнозування хімічної обстановки під час аварії на хімічно небезпечних об’єктах провадиться з метою виявлення масштабів зони ймовірного зараження, своєчасного оповіщення персоналу (населення) і організації заходів для його захисту.
При несподіваних аваріях оцінка хімічної обстановки здійснюється в період її фактичного виникнення. Для цього необхідно знати: тип та кількість СДОР, метеоумови, топографічні умови місцевості, характер забудови на шляху поширення хмари СДОР, умови зберігання і характер викиду отруйних речовин, ступінь захищеності співробітників об’єкту та населення.
Прогнозування оцінки хімічної обстановки включає :
-
визначення параметрів зони хімічного зараження, а також її площі;
-
нанесення обстановки на карту (схему) в масштабі.
-
визначення заходів для захисту населення від ураження СДОР;
-
визначення заходів щодо ліквідації негативних наслідків аварії;
Звіт включає: вступну частину, графоаналітичні розрахунки і пояснення до них, а також карти (схеми) хімічної обстановки на місцевості, заходи та пропозиції щодо мінімізації збитків та шкоди.
У вступі до звіту необхідно розкрити значення оцінки хімічної обстановки для захисту населення, яке потрапить у зону хімічного зараження, пояснити, як визначається режим хімічного захисту та заходи щодо локалізації аварії.
Розрахункова частина роботи.
І. Визначення розмірів зони хімічного зараження
Прогнозування робимо за вихідними даними варіанта “0” (Додаток. 1). Спільна для всіх варіантів ситуаційна обстановка полягає у тому, що на об’єкті “Б” сталося руйнування ємкості зі СДОР. Від зруйнованої ємкості на відстані L знаходиться населений пункт, який може потрапити у зону хімічного зараження (ЗХЗ). Під час аварії виникла хмара зараженого повітря. З метою своєчасного і надійного захисту співробітників і населення оцінюємо імовірну ситуацію.
Розв’язання
Визначення ступеню вертикальної стійкості повітря за «0» - варіантом
1. За графіком (Додаток 3) визначимо ступінь вертикальної стійкості повітря за умови, якщо ∆t=-1°, швидкість вітру V = 2 м/с: - це буде ІНВЕРСІЯ.
2. За табл. 10.3 (Додаток 4) визначимо глибину Г поширення зони хімічного зараження (3Х3) (ємкість, де зберігалася СДОР була не обвалована), тоді, для даної ситуації, знаходимо глибину табличну Гтабл розповсюдження зараженого повітря з концентраціями які значно перевищують установлені норми, таким чином
Гтабл = 22,85 км
А оскільки швидкість вітру V=2 м/с, то, згідно з приміткою до табл. 10.3, знаходимо поправочний коефіцієнт, враховуючи його, фактичну глибину 3Х3 визначаємо за формулою:
Г = Гтабл ∙ kпер
тоді Г = 22,85∙0,6=13,71 км.
-
Знайдемо ширину Ш 3Х3 за формулою: Ш = Г ∙ kв.ст;
Враховуємо коефіцієнт вертикальної стійкості повітря - kв.ст., який приймається рівним: при інверсії -0,03; при ізотермії -0,15; при конвекції - 0,8.
тоді: Ш = 0,03 ∙ 13,71 = 0,4113 км.
4. Визначимо площу зони хімічного зараження - S3Х3, як площу трикутника за формулою: ,
тобто
ІІ. Визначення заходів для захисту співробітників і населення
від ураження СДОР у зоні лиха.
За аварії з викидом СДОР, наслідки якої виходять за межі підприємства, диспетчер чи представник адміністрації, негайно сповіщає аварійні служби (газо рятівної, протипожежної, оперативно-рятувальної і медичної), штаб ЦО міста (району), а також керівників підприємств, установ і організацій відповідно із заздалегідь розробленою схемою оповіщення, текстом звернення, який передається після сигналу “УВАГА ВСІМ” із вмиканням об’єктових електросирен.
Для захисту співробітників на хімічно небезпечному об’єкті використовуються промислові протигази або респіратори спеціального призначення типу РПГ-67, РУ-60, а також захисні споруди, які обладнані ІІІ режимом вентиляції. Люди, які знаходяться в житловому секторі, у будинках, повинні зачинити вікна й кватирки, вимкнути вентиляційні та опалювальні прилади, загасити вогонь у печах, надіти протигази та підручні засоби захисту шкіри й швидко вийти із зони хімічного зараження.
Напрямок виходу населення, як правило, указують представники органів ЦО або міліції. У будь-якому разі виходити треба перпендикулярно до напрямку руху зараженого повітря, бажано на підвищену й добре провітрювану ділянку місцевості, від осі вітру .
За відсутності протигазів під час виходу із зони зараження необхідно періодично затримувати на кілька секунд дихання, для захисту органів дихання використовувати тканини, змочені водою, та ватні частини одягу. Завдяки цьому значно знижується кількість шкідливої речовини, що потрапляє до легенів, а відповідно зменшується і ступінь ураження.
Після виходу із зони зараження люди, які отримали незначне ураження (кашель, нудота), повинні звернутись до медичних установ для отримання необхідної допомоги.
Про усунення небезпеки ураження населення сповіщають органи ЦО. У всякому разі вхід у житлові й виробничі будинки дозволяється тільки після контрольної перевірки вмісту СДОР у повітрі приміщень. Дозвіл на вхід у приміщення дає безпосередній керівник робіт з ліквідації наслідків цієї аварії.
дод. 1
Варіанти роботи
Вихідні дані |
Номери варіантів |
||||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
СДОР |
Хлор |
Аміак |
Сірчистий ангідрид |
Сірководень |
Хлор |
Аміак |
Фосген |
Сірководень |
Хлор |
Аміак |
Сірчистий ангідрид |
Кількість, т |
25 |
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
5 |
10 |
25 |
50 |
Напрям вітру, град. |
270° |
15° |
95° |
115° |
140° |
280° |
250° |
18° |
150° |
90° |
18° |
Швидкість вітру, V м/с |
2 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
2 |
3 |
5 |
2 |
3 |
∆ t,°C |
-1 |
-1,6 |
-1,5 |
-1,4 |
-1,3 |
-1,2 |
-1,1 |
-1 |
-0,9 |
-0,8 |
-0,7 |
Рельєф місцевості |
Закрит. |
відкр. |
закрит. |
Відкр. |
закрит. |
Відкр. |
закрит. |
Відкр. |
закрит. |
Відкр. |
закрит. |
Чисельність робітників, осіб |
320 |
300 |
310 |
320 |
330 |
340 |
350 |
360 |
370 |
380 |
390 |
Забезпеченість ЗІЗ, % |
100 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
100 |
Відстань до об’єкта, R км. |
9 |
9 |
11,5 |
11,5 |
14,5 |
12,5 |
14 |
9 |
11 |
27 |
9 |
Місце аварії |
Околиця Зарічинська |
Плики |
Зарічинськ |
Щукіно |
Щукіно |
Борисів |
Борисів |
Щукіно |
Лебедин |
Лебедин |
Щукіно |
Найменування населеного пункт |
Зарічинськ |
Мотіно |
Сурмино |
Ворсівка |
Топори |
Мотіно |
Плики |
Ковалі |
Козлов |
Кам'янськ |
Ковалі |
Характер зберігання |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Продовження дод. 1
Варіанти роботи
Вихідні дані |
Номери варіантів |
|||||||||
11 |
12 |
13 |
14 |
15 |
16 |
17 |
18 |
19 |
20 |
|
СДОР |
Сірководень |
Хлор |
Аміак |
Фосген |
Сірководень |
Хлор |
Аміак |
Сірчистий ангідрид |
Сірководень |
Сірководень |
Кількість, т |
75 |
100 |
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
5 |
10 |
Напрямок вітру, град. |
15° |
235° |
240° |
280° |
250° |
18° |
240° |
235° |
250° |
280° |
Швидкість вітру, м/с |
2 |
1 |
6 |
5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
6 |
5 |
∆t,°C |
-0,6 |
-0,5 |
-0,4 |
-0,3 |
-0,2 |
-0,1 |
-0,1 |
-0,2 |
-0,3 |
-0,4 |
Рельєф місцевості |
Відкр. |
Закрит. |
Відкр. |
Закрит. |
Відкр. |
Закрит. |
Відкр. |
Закрит. |
Відкр. |
Закрит. |
Чисельність робітників, осіб |
200 |
210 |
220 |
230 |
240 |
250 |
260 |
270 |
280 |
290 |
Забезпеченість ЗІЗ, % |
90 |
80 |
70 |
60 |
50 |
40 |
30 |
30 |
20 |
20 |
Відстань до об'єкта, R км. |
9 |
25,5 |
13 |
12,5 |
14 |
9 |
13 |
25,5 |
14 |
12,5 |
Місце аварії |
Панки |
Щукіно |
Щукіно |
Борисів |
Борисів |
Щукіно |
Щукіно |
Щукіно |
Борисів |
Борисів |
Найменування населеного пункту |
Мотіно |
Сурмино |
Липки |
Мотіно |
Панки |
Ковалі |
Липки |
Сурмино |
Панки |
Мотано |
Характер зберігання |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Закінчення дод. 1
Варіанти роботи
Вихідні дані |
Номери варіантів |
|||||||||
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
30 |
|
СДОР |
Сірчистий ангідрид |
Аміак |
Хлор |
Сірководень |
Хлор |
Аміак |
Фосген |
Сірчистий ангідрид |
Сірководень |
Аміак |
Кількість, т |
25 |
75 |
50 |
100 |
5 |
10 |
25 |
50 |
75 |
100 |
Напрямок вітру, град |
18° |
150° |
240° |
235° |
150° |
18° |
250° |
280° |
95° |
15° |
Швидкість вітру, V м/с |
2 |
3 |
2 |
1 |
2 |
2,5 |
4 |
3 |
2 |
1 |
∆t ,°C |
-0,6 |
-0,6 |
-0,7 |
-0,8 |
-0,9 |
-1 |
-1,1 |
-1,2 |
-1,3 |
-1,4 |
Рельєф місцевості |
відкр |
закр. |
відкр |
закр. |
відкр |
закр. |
відкр |
закр. |
відкр |
закр. |
Чисельність робітників, осіб |
200 |
210 |
220 |
230 |
240 |
250 |
260 |
270 |
280 |
290 |
Забезпечен. ЗІЗ, % |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
100 |
50 |
60 |
Відстань до об'єкта, R км. |
9 |
11 |
13 |
25,5 |
11 |
9 |
14 |
12,5 |
11,5 |
9 |
Місце аварії |
Щукіно |
Лебедин |
Щукіно |
Щукіно |
Лебедин |
Щукіно |
Борисів |
Борисів |
Зарічинськ |
Панки |
Найменування населеного пункту |
Ковалі |
Козлов |
Липки |
Сурмино |
Козлов |
Ковалі |
Панки |
Мотіно |
Сурмино |
Мотіно |
Характер зберігання |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Обваловано |
Не обваловано |
Додаток 2