- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •4. Тематичний план дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Тема: ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Р ис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Визначення розміру лицьової частини протигаза
- •Р ис.__ Респіратор р-1.
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
Таблиця 4.2
|
Термін вимірювання, від моменту вибуху |
Час після вибуху, на який перераховуються рівні радіації (год.) |
|||||||
|
0,5 |
1 |
2 |
3 |
4 |
12 |
24 |
||
|
Хвилини |
15 |
0,44 |
0,19 |
0,082 |
0,051 |
0,036 |
0,0096 |
0,0042 |
|
20 |
0,61 |
0,27 |
0,12 |
0,071 |
0,051 |
0,013 |
0,0052 |
|
|
25 |
0,8 |
0,35 |
0,15 |
0,094 |
0,067 |
0,018 |
0,078 |
|
|
30 |
1 |
0,44 |
0,19 |
0,12 |
0,082 |
0,022 |
0,0096 |
|
|
40 |
1,4 |
0,61 |
0,27 |
0,17 |
0,12 |
0,031 |
0,014 |
|
|
50 |
1,8 |
0,8 |
0,35 |
0,21 |
0,15 |
0,041 |
0,018 |
|
|
Години |
1 |
2,3 |
1 |
0,44 |
0,27 |
0,19 |
0,051 |
0,022 |
|
1,5 |
3,7 |
1,6 |
0,71 |
0,44 |
0,31 |
0,082 |
0,036 |
|
|
2 |
5,3 |
2,3 |
1 |
0,61 |
0,44 |
0,12 |
0,051 |
|
|
2,5 |
6,9 |
3 |
1,3 |
0,8 |
0,57 |
0,15 |
0,066 |
|
|
3 |
8,6 |
3,7 |
1,6 |
1 |
0,71 |
0,19 |
0,082 |
|
|
3,5 |
10 |
4,5 |
2 |
1,2 |
0,85 |
0,23 |
0,1 |
|
|
4 |
12 |
5,3 |
2,3 |
1,4 |
1 |
0,27 |
0,12 |
|
|
5 |
16 |
6,9 |
3 |
1,8 |
1,3 |
0,35 |
0,15 |
|
|
6 |
20 |
8,6 |
3,7 |
2,3 |
1,6 |
0,44 |
0,19 |
|
|
8 |
28 |
12 |
5,3 |
3,2 |
2,3 |
0,61 |
0,27 |
|
|
10 |
36 |
16 |
6,9 |
4,2 |
3 |
0,8 |
0,35 |
|
|
12 |
45 |
20 |
8,6 |
5,3 |
3,7 |
1 |
0,44 |
|
|
18 |
74 |
32 |
14 |
8,6 |
6,1 |
1,6 |
0,71 |
|
При проведенні розрахунків необхідно враховувати напрям руху всіх атмосферних потоків від поверхні Землі і до висоти підйому радіоактивних речовин.
При аваріях, на зразок Чорнобильської, коли процес викиду радіоактивних речовин триває досить довго, розрахунки, зроблені на основі середнього вітру, не дають бажаних результатів і можуть призвести до серйозних прорахунків в оцінці обстановки і це треба враховувати, так як зони радіоактивного зараження будуть змінюватись в залежності від зміни напрямку вітру його швидкості та часу протягом якого продовжується викид.