Б. За даними розвідки (моніторингу)

Процес поширення радіоактивних речовин у атмосфері може мати дуже складний характер, тому з метою уточнення радіаційної обстановки проводять радіаційну розвідку (моніторинг) на місцевості, що полягає у визначенні рівнів радіації у точках з відомими координатами з обов'язковою фіксацією часу вимірювання.

Своєчасний моніторинг та оцінка радіаційної обстановки, зважаючи, що час підходу радіоактивної хмари та початок і сам процес випадання радіоактивних речовин може тривати кілька годин або днів, дозволяє структурам цивільного захисту та цивільної оборони своєчасно провести комплекс заходів для захисту населення й особового складу формувань ЦО а також підготовку до проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РіНР).

До таких заходів належить: оповіщення про загрозу радіоактивного забруднення, підготовка об'єктів до переходу на режим роботи в умовах радіоактивного забруднення, підготовка сховищ та протирадіаційних укриттів для розміщення в них людей, підготовка індивідуальних засобів захисту, захист продовольства, сировини, джерел питної води та інше.

За результатами прогнозування радіаційної обстановки проводять оцінку можливих негативних наслідків впливу радіоактивного забруднення на людей, техніку, споруди та навколишнє середовище, тобто визначають:

• необхідний комплекс (РіНР);

• можливі дози опромінення людей, які знаходилися на забрудненій території;

• необхідність захисних, евакуаційних, лікувальних та інших заходів для населення, що постраждало;

• допустимий час роботи рятувальних формувань у конкретних точках забрудненої території;

• ступінь зараження споруд, техніки, устаткування, ґрунту;

• ступінь зараження та придатність продуктів харчування і води;

• необхідність введення спеціального режиму роботи підприємств, робота на яких не може бути зупинена у короткі строки.

Контрольні питання

1. Порядок визначення розмірив зон радіоактивного зараження;

2. Порядок визначення на карті (схемі) місцевості зон зараження, з урахуванням напрямку вітру;

3. Що називається середнім вітром;

4. Основні способи та засоби захисту співробітників і населення;

5. Визначення напрямку евакуації людей (у разі потреби) із осередку ураження.

Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки

Мета роботи – поглибити й закріпити теоретичні знання з оцінки хімічної обстановки і захисту населення після аварії на об’єкті з викидом (виливом) сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), набути навичок практичного використання знань.

Завдання:

• виконати розрахунки щодо прогнозування хімічної обстановки у зоні лиха та відобразити результати на карті місцевості у масштабі;

• розробити заходи щодо мінімізації збитків при цьому.

Завдання для виконання роботи:

Робота №1. Визначити розміри зони хімічного зараження;

Робота №2. Скласти перелік заходів для захисту співробітників і населення від ураження СДОР.

Вихідні дані варіантів роботи наведено у Додатку 1.

Методологія виконання роботи супроводжуються прикладом розрахунку варіанта “0” (Додаток 1).