- •«Безпека життєдіяльності»
- •«Безпека життєдіяльності»
- •Місце практичних занять у структурі навчальної дисципліни
- •4. Тематичний план дисципліни
- •Зміст практичних занять та форма контролю
- •Практичне заняття № 1. Тема: ризик як фактор оцінки небезпеки середовища життєдіяльності людини Мета роботи:
- •Розробити заходи по запобіганню ризиків, особливо техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Набути навичок практичного використання знань щодо мінімізації втрат майна та здоров’я і життя людей у зоні лиха.
- •Розробити заходи по запобіганню виникнення ризиків техногенного походження, згідно варіанту роботи;
- •Навчальний матеріал
- •Більш глибокий аналіз та оцінку ступеню ризику можна визначити, враховуючі наступні параметри:
- •За допомогою формули коефіцієнта нещасних випадків (Нв) можна визначити його значення на тисячу чи іншу кількість працюючих:
- •Контрольні питання
- •Практична робота №2 Тема: Безпека руху. Дорожньо – транспортні пригоди. Дорожньо – транспортний травматизм, перша медична допомога потерпілим.
- •Навчальний матеріал
- •Алгоритм 3. Переломи, перша медична допомога. Іммобілізація пошкоджених частин тіла
- •Алгоритм 3.1. Транспортна іммобілізація
- •Навчальний матеріал
- •Б. Ураження електричним струмом та блискавкою
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Дії електричного струму в організмі людини.
- •Алгоритм першої медичної допомоги при ураженні електричним струмом:
- •В. Утоплення
- •Навчальний матеріал
- •Визначення основних понять і термінів:
- •Головними ознаками "синього" утоплення є:
- •Практичне заняття № 4 тема: гострі отруєння, перша медична допомога
- •Нервова система
- •Основні ознаки і загрозливі для життя стани гострих отруєнь.
- •Нервова система
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 5. Принципи оцінки радіаційної обстановки. Виявлення радіаційної обстановки
- •Варіанти ситуаційних завдань
- •Р ис. 4.1 Схема зон радіактивного зараження місцевості після вибуху (викиду) радіактивних речовин
- •Навчальний матеріал
- •Розміри зон зараження місцевості наземного ядерного вибуху, км, в залежності від потужності вибуху (викиду р/р) та швидкості вітру
- •Коефіцієнт перерахунку рівнів радіації на різний час після ядерного вибуху
- •Б. За даними розвідки (моніторингу)
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6. Принципи оцінки хімічної обстановки
- •Навчальний матеріал
- •Графік для визначення ступеня вертикальної стійкості повітря.
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 6.1. Засоби та методи знезаражування
- •Навчальний матеріал
- •Начальник сзт
- •Контрольні питання
- •Практичне заняття № 7. Засоби індивідуального захисту, захисні споруди та евакуаційні заходи.
- •Практична частина
- •Узагальнююча таблиця
- •Промислові протигази
- •Визначення розміру лицьової частини протигаза
- •Р ис.__ Респіратор р-1.
- •Промислові респіратори у-2к , рпг-67 та Ру-60м
- •2. Засоби захисту шкіри і медичні засоби захисту
- •Практичне тренування щодо застосування зіз
- •Практична робота № 8. Тема: поведінка людини в екстремальних ситуаціях
- •Методологія екстремальних станів людини
- •Діаграма постраждалих які, не отримавши своєчасно допомогу - загинуть
- •Алгоритм розвитку екстремальних станів
- •Теми рефератів
- •Питання для підготовки до заліку з дисципліни “безпека життедіяльності”
- •Список рекомендованої літератури.
Навчальний матеріал
Опік – це пошкодження тканин внаслідок дії високих температур, хімічних речовин, випромінювань і електричного струму.
Опікова хвороба – патологічний стан організму, при якому у відповідь на опік виникають значні порушення життєдіяльності органів і систем, які можуть призвести до смерті.
-
Термічні опіки. Виникають від дії полум'я, гарячої рідини, пару та ін.
Тяжкість опіку і опікової хвороби визначається двома факторами:
а) глибиною (ступенем) пошкодження тканин;
б) площею ураження.
Глибина ураження залежить від тривалості дії вражаючого фактора.
Опік І ступеню. Виникає внаслідок короткочасного впливу на шкіру або слизову оболонку температури 60-70С. При цьому уражаються поверхневі шари шкіри або слизових оболонок. На місці ураження через деякий час зявляється гіперемія (почервоніння), набряк, гострий жагучий біль.
Опік ІІ ступеню під впливом температури 60-70С або короткочасної дії температури понад 100-120С.Спостерігаються більш глибокі ураження: на шкірі зявляються пухирі, наповнені прозорою або жовтою рідиною.
Опік ІІІ А ступеню. Уражаються усі шари шкіри. Це виглядає жовтим або світло-коричневим струпом, пухирі з колоїдним вмістом, зниженням больової або тактильної чутливостей.
Опік ІІІ Б і ІV ступенів. Уражаються усі шари шкіри з підлеглими тканинами до появи некрозу і виглядає сухим щільним струпом буро-коричневого кольору, який не збирається у складки і характеризується відсутністю усіх видів чутливості у тому числі і при уколі голкою.
Опіки І, ІІ, ІІІА ступенів – поверхневі і шкіряний покрив при цих ураженнях регенерує самостійно, опіки ІІІБ і ІV ступенів – глибокі, вимагають хірургічної корекції.
Площу ураження визначають наступними способами:
А. Правило долоні, згідно якому площа долоні дорослої людини приблизно складає 1% від поверхні тіла. Кількість долоней постраждалого, яка вміщується на поверхні опіку, дорівнює площі опіку. Наприклад площа опіку вміщує три долоні і тоді площа опіку буде дорівнювати трьом відсоткам. Цим правилом можна користуватися при обмежених опіках.
Б. Правило дев'ятки, згідно якого площа окремих частин тіла складає 9% поверхні тіла:
голова, шия – 9%, верхня кінцівка (одна) – 9%, грудна
клітина – 9%, живіт – 9%, спина – 18%, стегно (одне) – 9%,
гомілка (одна) – 9%, промежина – 1%.
Увага: При опіках ІІ і ІІІА ступенях більше 20% поверхні тіла або при глибокому опіку ІІІБ – ІV ступенях більше 10% поверхні тіла розвивається опіковий шок.
-
Хімічні опіки. Виникають від потрапляння на шкіру кислот, лугів та ін. хімічно активних речовин.
Глибина опіку залежить від концентрації хімічного агента, його температури і тривалості дії.
Особливості хімічних опіків:
-
опіки кислотами викликають розпад білків і різке зневоднення тканин, утворюючи щільний струп (кірочку).
-
опіки лугами розщеплюють білки, обмиляють жири.
Наскрізь ушкодженої тканини лугу проникають у глибокі тканини і викликають їх ушкодження.
-
Електроопіки. Виникають на місці безпосереднього контакту з джерелом струму.
Відрізняються від термічних опіків тим, що у вигляді "мітки струму" можуть бути різних розмірів (від крапки до значних) в залежності від площі контакту шкіри з електрострумом.
У перші години ці "мітки струму" мають вигляд білих або коричневих плям, на місці яких з часом утворюється щільний струп.
Особливістю електроопіків є глибоке ураження не тільки шкіри, а м´язів, судин і кісток.
Перша медична допомога при електротравмах принципово не відрізняється від лікування глибоких термічних опіків.
Алгоритм надання першої медичної допомоги при термічних опіках:
-
збити полум'я з одягу, що горить на людині;
-
на опечену поверхню накладають асептичну пов´язку;
-
введення знеболюючих засобів (анальгін і т.д.);
-
транспортна іммобілізація;
-
найпростіші протишокові заходи (спокій, зігрівання, гаряче питво, ін.);
-
транспортування до медичного закладу.
-
Променеві опіки. Виникають при іонізуючих випромінюваннях.
Гострі променеві опіки виникають після одноразового опромінення великою дозою окремої ділянки тіла (1000-1500Р та більше)
Гострі променеві опіки, як і термічні, в залежності від глибини ураження ділять на 4 ступеня:
І – ерітема (почервоніння);
ІІ – пухирі;
ІІІ – тотальне ураження шкіри;
ІV – ураження м´язів, внутрішніх органів.
Перебіг променевих уражень шкіри має 4 періода:
І – скарги потерпілого на свербіння, почервоніння шкіри.
ІІ – патологічних змін на шкірі немає, можлива пігментація. Тривалість періоду залежить від дози опромінення, чим вище доза, тим коротше прихований період і глибше ураження.
ІІІ – поява на шкірі ознаки променевого опіку.
ІV – період відторження мертвих тканин та процесів регенерації.
Перша медична допомога.
Обсяг ПМД залежить від періоду розвитку опіка та індивідуальних особливостей їх прояву потерпілого.
При вираженому почервонінні накласти стерильну пов´язку, застосувати холод.