Розповсюдження формул

Крім копіювання і переміщення формулу можна розповсюдити на частину рядка або стовпця. При цьому відбувається зміна відносних посилань. Для розповсюдження формули необхідно виконати наступні дії:

1. Встановіть курсор в комірку з формулою.

2. Підведіть покажчик миші до маркера заповнення. Зображення покажчика змінюється на чорний хрестик.

3. Натисніть ліву кнопку миші і, утримуючи її натиснутою, переміщайте курсор до потрібного місця. Для завершення розповсюдження формули відпустите кнопку.

Необхідно відзначити, що Excel виводить в комірку значення помилки, коли формула для цього осередку не може бути правильно обчислена. Якщо формула містить посилання на комірку, який містить значення помилки, то ця формула також виводитиме значення помилки.

Функції Excel

Функції Excel — це спеціальні, наперед створені формули для складних обчислень, в які користувач повинен ввести тільки аргументи.

Функції складаються з двох частин: імені функції і одного або декількох аргументів. Ім’я функції описує операцію, яку ця функція виконує, наприклад, СУМ.

Аргументи функції Excel - задають значення або комірки, використовувані функцією, вони завжди поміщені в круглі дужки. Відкриваюча дужка ставиться без пропуску відразу після імені функції. Наприклад, у формулі «=СУММ(A2;A9)», СУМ — це ім’я функції, а A2 і A9   її аргументи.

Ця формула підсумовує числа в осередках A2, і A9. Навіть якщо функція не має аргументів, вона все одно повинна містити круглі дужки, наприклад функція ПІ (). При використанні у функції декількох аргументів вони відділяються один від одного крапкою з комою. У функції можна використовувати до 30 аргументів.

Введення функцій в робочому листі

Ви можете вводити функції в робочому листі прямо з клавіатури або за допомогою команди Функція меню Вставка. Якщо ви виділите комірку і виберете команду Вставка/Функція, Excel виведе вікно діалогу Майстер функцій – крок 1 з 2. Відкрити це вікно можна також за допомогою кнопки Вставка функції на рядку введення формул.

Рисунок 1. Майстер функцій

У цьому вікні спочатку виберіть категорію в списку Категорія і потім в алфавітному списку Функція вкажіть потрібну функцію.

Excel введе знак рівності (якщо ви вставляєте функцію на початку формули), ім’я функції і круглі дужки. Потім Excel відкриє друге вікно діалогу майстра функцій, в якому необхідно встановити аргументи функції (у нашому випадку посилання на A2 і A9).

Друге вікно діалогу Майстра функцій містить по одному полю для кожного аргументу вибраної функції. Праворуч від кожного поля аргументу відображається його поточне значення (21 і 33). Поточне значення функції відображається внизу вікна діалогу (54). Натисніть кнопку ОК або клавішу Enter, і створена функція з’явиться в рядку формул.

Розглянемо процедуру введення функції ЕСЛИ з повним форматом: ЕСЛИ(логическое_выражение;значение_если_истина; значение_если_ложь).

Ця логічна функція визначає напрям обчислень і відіграє фактично роль оператора умовного переходу. її перший операнд — логічний вираз, що набуває значень «істина» та «хибність». Два інших операнди — це, як правило, значення арифметичних виразів або рядкові константи. Вибір того або іншого значення (константи) визначається істинністю чи помилковістю першого операнда. платежі клієнтів. Рахунок виписується всім клієнтам, які На рисунку 3 показано вікно функції ЕСЛИ, що відслідковує внесли суму у 8000 грн.; в іншому випадку рахунок не виписується:

Рисунок 3. Вікно функції ЕСЛИ

ЕСЛИ (D2>=800; «Виписувати»; «Не виписувати»).

Операнди функції вводяться у відповідні поля вікна «ЕСЛИ» вручну або напівавтоматично. Напівавтоматичне введення реалізується так: клацанням мишею на кнопці мінімізації з червоною стрілкою розміри вікна скорочуються до розмірів вибраного поля, яке потім послідовно заповнюється компонентами його операнда. При цьому посилання на комірки вводяться виділенням комірок у таблиці, константи і знаки порівняння — вручну, а роздільники — автоматично. Введення операнда завершується клацанням мишею на кнопці мінімізації його поля, а всієї функції — натисненням на клавішу <Enter> або за допомогою кнопки введення рядка формул.

Розглянемо процедуру введення функції

СЧЁТЕСЛИ(діапазон;критерій) - Підраховує кількість клітинок усередині діапазону, що задовольняють заданому критерію

Діапазон — діапазон, у якому потрібно підрахувати клітинки.

Критерій — критерій у формі числа, вираження або тексту, що визначає, які клітинки треба підраховувати. Наприклад, критерій може бути виражений у такий спосіб: 5, "5", ">5", "яблука".

Рисунок 4. СЧЕТЕСЛИ

На рис.4 представлений приклад застосування даної функції – серед клітинок В1:В12 знайти і підрахувати всі клітинки, значення яких «5».