Кафедра соціальної та практичної психології

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Кафедра соціальної та практичної психології

«Затверджую»

_________________

проректор ЖДУ

проф. Осадчий М.М.

2 вересня 2011 року

Інструктивно-методичні матеріали з навчальної дисципліни «Диференційна психологія»

Для студентів IІ курсу

напряму 0301 Соціально-політичні науки

спеціальності 6.030103 Практична психологія

Укладач

старший викладач Мазяр О.В.

Затверджено

на засіданні кафедри

протокол № 1

від 2 вересня 2011 року

ЗМІСТ

Вступ	4
Розподіл навчального часу за темами	6
Рекомендації до організації самостійної роботи	7
Модуль 1 Методологічні засади диференційної психології	10
Модуль 2 Вплив біопсихічних факторів на розвиток індивідуальності	19
Модуль 3 Вплив соціокультурних факторів на розвиток індивідуальності	34
Вимоги до заліку	47
Критерії оцінювання	51

Вступ

Програму нормативної дисципліни «Диференційна психологія» складено відповідно до місця та значення дисципліни за структурно-логічною схемою, передбаченою освітньо-професійною програмою бакалавра з напряму підготовки 0301 „Соціально-політичні науки”. Вона охоплює всі змістові модулі, визначені освітньо-професійною програмою для мінімальної кількості годин, передбачених державним стандартом освіти.

Предметом вивчення «Диференційної психології» є аналіз структури індивідуальності на основі вивчення індивідуальних, типологічних і групових відмінностей між людьми методом порівняльного аналізу. Міждисциплінарні зв’язки: курс «Диференційна психологія» пов’язаний з курсами «Загальна психологія», «Вікова психологія», «Психодіагностика», «Математичні методи у психології», « «Соціальна психологія», «Психологія праці», «Психофізіологія».

Програма дисципліни «Диференційна психологія» складається з таких розділів:

1. Мета і завдання курсу.

2. Зміст курсу.

3. Список рекомендованої літератури.

4. Критерії успішності навчання.

Мета і завдання курсу

Основною метою викладання дисципліни «Диференційна психологія» є вивчення механізмів становлення та розвитку людської індивідуальності як цілісного феномену, що існує в полі взаємодії суб’єктивної та об’єктивної реальності.

Основні завдання курсу.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні знати:

• методологічні й теоретичні засади диференційної психології;

• особливості розподілу індивідуальних відмінностей;

• загальні принципи диференціально-психологічного аналізу;

• історію становлення знань про індивідуальні та групові відмінності;

• особливості впливу спадковості і середовища на поведінку людини;

• особливості розвитку інтелектуальних здібностей;

• статеві відмінності у поведінці та здібностях;

• теоретичні положення, що пояснюють природу здібностей;

• основні психологічні теорії темпераменту, історичні аспекти вивчення темпераменту;

• індивідуально-психологічні особливості особистості;

• статеві відмінності властивостей особистості;

• основні напрямки теорій особистості;

• психодинамічні (темпераментальні і характерологічні) характеристики у структурі індивідуальності;

• диференціально-психологічні аспекти навчальної і професійної діяльності;

• зв’язок типологічних особливостей з успішністю виконання розумових дій, навчальною успішністю і стилями навчальної діяльності;

• стилі педагогічної діяльності.

По завершенню вивчення курсу студенти повинні вміти (освітньо-профсійна програма, додаток Б):

• проводити об’єктивні кількісні психологічні дослідження індивідуальних і групових відмінностей серед людей;

• обирати адекватні методи дослідження впливу середовища і спадковості на поведінку суб’єкта;

• виявляти індивідуальні відмінності темпераменту досліджуваних;

• виявляти базові фактори рис особистості;

• вміти розрізняти вплив структурних і функціональних факторів на поведінку людини;

• оцінювати психомоторну, інтелектуальну і комунікативну сфери досліджуваних;

• виявляти ступінь вираженості основних рис характеру суб’єкта;

• встановлювати закономірності розподілу індивідуально-психологічних відмінностей і визначати причини відхилень від нормального розподілу;

• визначати стилі професійної, педагогічної та навчальної діяльності.