Тема 7. Педагогіка як наука.

Педагогіка (від грец. paidos – дитя та ago - веду) вивчає та вирішує проблеми виховання, навчання, освіти та розвитку людини, що виникають на різних етапах її життя в різних умовах соціально-економічного та науково-технічного розвитку суспільства, яке постійно ставить нові завдання у сфері виховання та освіти.

Предмет педагогіки – цілісний гуманістичний процес виховання та освіти, розвитку соціально активної особистості, підготовки її до життя та праці, суспільної діяльності з урахуванням суспільно-економічної ситуації в країні.

Об’єкт вивчення і дослідження у педагогіці – реальний процес передачі новому поколінню соціально-історичного досвіду та культури людства, гуманістичне виховання, освіта та виховання людини на різних етапах її життя, формування суспільних та міжособистісних стосунків.

Основні категорії педагогіки.

Виховання – спеціально організований процес по вихованню особистісних якостей людини. Цілеспрямований організований процес, що забезпечує всебічний розвиток особистості і підготовку її до трудової та суспільної діяльності.

Самовиховання – діяльність людини, спрямована на самовдосконалення в інтелектуальному, морально-вольовому, естетичному та фізичному напрямках.

Освіта – процес і результат оволодіння системою наукових знань, умінь, навичок, формування на їх основі світогляду, моральних, духовних, естетичних та інших якостей особистості, розвиток її творчого потенціалу, гуманних міжособистісних і суспільних відносин.

Самоосвіта – цілеспрямований процес самостійного оволодіння цілісною системою знань, умінь та навичок, поглядів.

Розвиток – цілісний, досить складний процес, що проявляється в якісних змінах в особистості людини, які проходять потягом всього життя, але найбільш інтенсивно - в дитячому та юнацькому віці.

Література:[26, 28, 33, 34]

Тема 8. Теорія освіти і навчання (дидактика).

Передача знань, умінь, навичок, способів пізнавальної діяльності підростаючим поколінням почалося ще на зорі розвитку суспільства. Освіта і навчання має на меті озброювати молоде покоління необхідними для праці знаннями, формувати світогляд, духовне обличчя особистості.

Дидактика (гр. didaktikos - повчальний) – галузь науки, яка вивчає проблеми освіти та навчання: загальні закономірності навчання, його принципи та організаційні форми. Фундаментальна праця, що розкрила основи дидактики як науки стала “Велика дидактика” (1633 р.)Я.А. Коменського (загальне мистецтво навчати всіх усьому).

Зміст освіти – система наукових знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей , формування світогляду особистості, моральної поведінки, підготовки до суспільного життя.

Залежно від мети розрізняють загальну, політехнічну та професійну освіту.

Важливим складником навчально-виховного процесу є контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів. Основними компонентами контролю є :

• перевірка, яка спрямована на виявлення рівня знань, умінь та навичок;

• оцінювання , що полягає у вимірюванні рівня знань, умінь та навичок;

• облік, що передбачає фіксацію результатів у вигляді оцінок, чи балів.

Для формування освіченої, творчої, моральної особистості сучасна педагогіка розробляє нові технології навчання. До них відносять модульно-рейтингову систему навчання, що полягає у послідовному засвоєнні навчального матеріалу певними цілісними, логічно впорядкованими і обґрунтованими частинами (модулями), результати якого є підставою для визначення місця (рейтингу) студента серед одногрупників.

Модульно-рейтингова система спонукає здобувати знання самостійно, користуючись порадами педагога.

Література:[25, 27, 31, 34]