Тема 7 . Основи земельного права

1. Поняття земельного права

2. Поняття права власності на землю

3. Права та обов’язки землевласників. Гарантії права власності

4. Право користування землею

5. Управління у сфері використання та охорони земель

6. Правова охорона земель

7. Відповідальність за порушення земельного законодавства України

Ключові слова:

земля, земельна ділянка, земельне право, право власності на землю, право постійного користування землею, оренда землі, права та обов’язки власників та землекористувачів, управління у сфері використання та охорони земель, охорона земель, юридична відповідальність за порушення земельного законодавства.

Рекомендована література

1. Конституція (Основний Закон) України : Закон України від 28 червня 1996 р. № 254к/96-ВР / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141. – (Бібліотека офіційних видань).

2. Земельний кодекс України : Закон України від 25 жовтня 2001 р. № 2768-ІІІ / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. - № 3-4. – Ст. 27. – (Бібліотека офіційних видань).

3. Про державний контроль за використанням та охороною земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 963-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 350. - (Бібліотека офіційних видань).

4. Про оренду землі: Закон України в редакції від 2 жовтня 2003 р. № 1211-ІV / Верховна Рада України // Землевпорядний вісник. – 2003. - № 4. – С. 36-43.

5. Про охорону земель : Закон України від 19 червня 2003 р. № 962-ІV / Верховна Рада України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 39. – Ст. 349. - (Бібліотека офіційних видань).

6. Земельне право України : [підруч. / за ред. О.О. Погрібного, І.І. Каракаша]. – К. : Істина, 2003. – 448 с.

7. Земельне право України : підруч. / [Анісімова Г.В., Багай Н.О., Гетьман А.П. та ін.] ; за ред. М.В. Шульги. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 368 с.

8. Мірошниченко А.М. Земельне право України : [навч. посіб.] / Мірошниченко А.М. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 2007. – 432 с.

9. Земельне право України : академічний курс / [В.І. Семчика і П.Ф. Кулинина, М.В. Шульга]. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2008.

10. Земельне право України : підруч. / [Балюк Г.І., Коваленко Т.О., Носік В.В. та ін.] ; за ред. В.В. Носіка. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 511 с.

11. Основи правознавства України : [навч. посіб.] / С.В. Ківалов, П.П. Музиченко, Н.М. Крестовська та ін. – [8-е вид., стереотипне]. - Х. : «Одіссей», 2008. – C. 380-389.

12. Шпиталенко Г.А. Основи правознавства : [навч. посіб.] / Г.А. Шпиталенко, П.Б. Шпиталенко. – [5-е вид.]. – К. : Каравела, 2008. – С. 246-260.

1. Поняття земельного права України

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Дане конституційне положення закріплено також і в Земельному кодексі України від 25 жовтня 2001 р. та має принципове значення для регулювання земельних відносин.

Земельні відносини є самостійним видом суспільних відносин, регулювання яких, в першу чергу, здійснюється на підставі норм земельного права. Як відомо, галузь права - це основний структурний підрозділ правової системи, який являє собою сукупність певних правових норм, що регулюють особливі суспільні відносини.

Земельні відносини – це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб’єктами земельних відносин можуть бути громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об’єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні части (паї). Зміст земельних відносин становлять права та обов’язки їх учасників у сфері раціонального використання та охорони земель.

Варто зауважити, що при визначенні земельних відносин, їх об’єктів ключовими поняттями виступають ”земля” та ”земельна ділянка”. Земля – це поверхня суші з ґрунтами, корисними копалинами та іншими природними елементами, що органічно поєднані та функціонують разом з нею (ст. 1 Закону України ”Про охорону земель”). Земельна ділянка – це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ст. 79 Земельного кодексу України).

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об’єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Регулюються земельні відносини Конституцією України, Земельним кодексом України (далі – ЗК), а також прийнятими відповідно до них законами України: ”Про охорону земель”, ”Про землеустрій”, ”Про державний контроль за використанням та охороною земель”, ”Про оренду землі”, ”Про плату за землю” та іншими нормативно-правовими актами. Водночас, чинним законодавством передбачається пріоритетне значення ЗК України щодо регулювання земельних відносин по відношенню до іншого законодавства. Зокрема ст. 3 ЗК України встановлює положення, згідно якого земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, рослинного та тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються ЗК, нормативно-правовими актами по надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать положенням ЗК. Отже земельне право як галузь права є сукупністю правових норм, що регулюють земельні відносини з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.

Предметом земельного права є земельні відносини, які характеризуються певними особливостями, що зумовлені специфікою використання та охороною земель.

В основу правового регулювання земельних відносин покладені певні принципи, що являють собою основоположні ідеї чи положення найбільш важливого та універсального значення. Принципи закріплені в правових нормах, які є джерелом земельного права. Основними принципами земельного права є наступні:

1) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва;

2) забезпечення рівності права власності та землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави;

3) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом;

4) забезпечення раціонального використання та охорони земель;

5) забезпечення гарантій прав на землю;

6) пріоритет вимог екологічної безпеки.