43

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський національний педагогічний університет

імені Т.Г.Шевченка

Інститут історії, етнології та правознавства імені О.М.Лазаревського

Кафедра всесвітньої історії

Космогонічні міфи у зображальній традиції стародавнього єгипту

студентки 53 групи

Калиновської Ярослави Олександрівни

Науковий керівник

кандидат історичних наук, доцент

Захарова О. О.

Чернігів 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………............................................... 3

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ ………………………………………………………………..6

1. Огляд літератури ………………………………………………………. 6

2. Джерельна база дослідження ………………………………………......8

РОЗДІЛ 2. ГЕЛІОПОЛЬСЬКА КОСМОГОНІЯ ……………………. 11

2.1. Зміст космогонії ……………………………………………………….11

2.2. Вияв у зображальній традиції ………………………………………. 15

РОЗДІЛ 3. МЕМФІСЬКА КОСМОГОНІЯ …………………………... 18

3.1. Зміст космогонії ……………………………………………………... 18

3.1. Вияв у зображальній традиції ………………………………………. 21

РОЗДІЛ 4. ФІВАНСЬКА КОСМОГОНІЯ …………………………… 24

4.1. Зміст космогонії ……………………………………………………… 24

4.2. Вияв у зображальній традиції ………………………………………. 28

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………… 32

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ..……… 35

ДОДАТКИ ...…………………………………………………………........ 40

ВСТУП

Актуальність теми роботи. Історія Стародавнього Єгипту як раніше, так і тепер, продовжує привертати увагу дослідників та широкого загалу. Історія цієї стародавньої країни почалася у другій половині IV тис. до н.е., коли активно розвивалося господарство, ускладнювалася соціальна структура, з’явилися перші державні утворення (номи), а згодом і єдина держава. Свого найвищого розквіту Єгипту досяг в епоху Нового царства (XVI – XI ст. до н.е.). В цей час Єгипет перетворився на імперію, володіння якої поширювалися далеко за межі країни. Завершення історії Стародавнього Єгипту припало на VI ст. до н.е., коли країну завоював перський цар Камбіз, включивши її територію як сатрапію до складу Ахеменідської імперії.

Єгипетська космогонія своїм корінням сягає епохи родового ладу і пов’язана із доісторичними африканськими культами. Проте космогонічні міфи почали формуватися лише у VІ – V тис. до н.е., а вперше в зображальній традиції зафіксовані у ІІІ тис. до н.е. у так званих «Текстах пірамід». Зображення для стародавніх єгиптян мали сакральне значення, в них відбивалися усі елементи їхнього світогляду. Саме тому зображальна традиція є носієм великої кількості інформації про світобудову, яку не можна отримати з писемних джерел. Завдяки дослідженню зображень ми можемо отримати цілісне уявлення про єгипетські космогонічні міфі, дослідити їх якомога повно та всебічно. В свою чергу інтерпретація космогонічних міфів допомагає більш ґрунтовно вивчити історію Стародавнього Єгипту, яка є складовою частиною історії людства.

Центральну групу міфів Стародавнього Єгипту становлять міфи про походження світу (космогонічні міфи) і людини (антропогонічні міфи). Звичайно у космогонічні міфи вплітаються теогонічні сюжети – міфи про походження богів. Дослідження міфів про світобудову має на меті реконструкцію важливих сторін психології і світогляду давніх єгиптян.

Мета бакалаврської роботи полягає у реконструкції та інтерпретації давньоєгипетських міфологічних уявлень про створення світу на основі зображальної традиції Стародавнього Єгипту. Для досягнення поставленої мети слід вирішити наступні завдання:

- зробити огляд літератури з теми та проаналізувати джерельну базу роботи;

- охарактеризувати провідні космогонічні концепції Стародавнього Єгипту (геліопольську, мемфіську, фіванську) та показати, як вони взаємодіяли одна з одною;

- проаналізувати динаміку змін космогонічних уявлень єгиптян на основі аналізу зображальної традиції від зародження зображального канону в епоху Раннього і Стародавнього царства і до його повного оформлення в епоху Нового царства.

Об’єктом дослідження є давньоєгипетські міфологічні уявлення, предметом – конкретні міфологічні сюжети про створення світу, які знайшли своє вираження у зображальній традиції.

Хронологічні межі роботи охоплюють період з другої половини IV тис. до н.е. до ХІ ст. до н.е.

Територіальні межі роботи окреслені кордонами давньоєгипетської держави від Дельти річки Ніл до першого порогу.

Методи історичного дослідження бакалаврської роботи базуються на новітніх концептуальних підходах до проблеми розуміння і вивчення духовної культури Стародавнього Єгипту, особливостей його релігійних і міфологічних уявлень, які викладені в роботах провідних світових єгиптологів і релігієзнавців. Дослідження проводиться з урахуванням таких особливостей культури Єгипту, як архаїчність, самобутність і традиційність.

Бакалаврська робота написана із використанням конкретних методів роботи – критично-порівняльного та системного аналізу, що забезпечує найбільш оптимальний шлях у вивченні складного комплексу космогонічних уявлень стародавніх єгиптян у контексті загальних процесів історичного розвитку релігії та міфології Стародавнього Єгипту.

Порівняльний історичний аналіз основних космогонічних концепцій Стародавнього Єгипту дозволяє повно і всебічно реконструювати та інтерпретувати ряд важливих міфологічних сюжетів на основі письмових й образотворчих давньоєгипетських джерел релігійно-міфологічного змісту

Для складання узагальнюючих висновків відносно умов формування, характеру та призначення основних космогонічних концепцій Стародавнього Єгипту у бакалаврській роботі залучено методи порівняльного релігієзнавства. Залучення до теми письмових джерел релігійно-міфологічного змісту дозволяє всебічно інтерпретувати ряд важливих міфологічних сюжетів, їх комплексів і відображених у них уявлень про світобудову.

Наукова новизна одержаних результатів визначається передусім постановкою проблеми, яка досі не була об’єктом спеціального вивчення. Нами вперше здійснено спробу аналізу основних космогонічних систем Стародавнього Єгипту на основі пам’яток зображальної традиції, що дало можливість по-новому розглянути міфологічні сюжети, пов'язані зі світобудовою, більш детально проаналізувати образ бога-творця, запропонована локалізація та походження основних  богів-деміургів.

Практичне значення роботи полягає в тому, що його зміст, основні положення та висновки можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії Стародавнього Єгипту, при написанні підручників та методичних посібників з історії Стародавнього Сходу. Також матеріали і висновки даної бакалаврської роботи можуть бути використані для подальшого всебічного вивчення духовної культури Стародавнього Єгипту, його релігійно-історичного розвитку, а також для реконструкції основ психології, ментальності і світогляду давніх єгиптян.

Бакалаврська робота складається зі вступу, чотирьох розділів, які поділяються на підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури (49 позицій), навчально-методичного додатку, а також додатків, що містять ілюстративний матеріал. Обсяг роботи становить сторінки (із них 34 сторінок основного тексту).