Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
rps_lek.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
21.11.2018
Размер:
844.8 Кб
Скачать
  1. Типологізація регіонів

Побудова типологій (чи типологічних угруповань) регіонів є важливим як для системного опису і діагностики соціально-економічного стану регіонів, так і для здійснення завдань державної регіональної політики. Методи, механізми і заходи економічної політики повинні враховувати особливості типів регіонів, які виділяються з урахуванням економічних, соціальних, природних, геополітичних та інших істотних умов.

У регіональних дослідженнях широко використовуються методи типологічних угруповань, розроблених в рамках теоретичної статистики. При цьому перевага віддається методам складних угруповань, коли поділ сукупності регіонів на групи (типи) здійснюється по двох та більше ознаках, взятих у сполученні (комбінації).

Існує кілька підходів до побудови регіональних типологій:

Типологізація регіонів за вихідним станом та динаміці визначеного індикатору

Уся сукупність регіонів поділяється на дві чи більше групи за рівнем індикатора в базисному році (групи 1, 2, ...). Потім здійснюється поділ регіонів за відносною величиною індикатору в році, який спостерігається (групи 1.1, 1.2, ..., 2.1, 2.2, ...). У найпростішому випадку такий метод виділяє 4 групи (типи) регіонів: 1.1 – регіони, що і в базисному, і в році, який спостерігається, мали рівень індикатору вище за середній; 1.2 – регіони, у яких рівень індикатору в базисному році був вище за середній, а в році, який спостерігається, стали нижче за середній; 2.1 – регіони, у яких рівень індикатору в базисному році був нижче за середній, а потім перевищив середній рівень; 2.2 – регіони, у яких рівень індикатору і в базисному, і в році, який спостерігається, був нижче за середній.

Типологізація регіонів за головними проблемами регіонального розвитку

Прикладом може служити типологія, розроблена Інститутом економіки та організації промислового виробництва Сибірського відділення РАН для виділення проблемних регіонів, що вимагають державної підтримки. Типологія побудована по чотирьох групах основних проблем: економічним, геополітичним, етнічним, екологічним. Кожній групі проблем (аспекту регіонального розвитку) відповідають визначені типи регіонів.

Регіональні типології, які були розроблені в Раді по вивченню продуктивних сил, орієнтовані на цілі, завдання і механізми регіональної політики. Основна типологія має три виміри: рівень соціально-економічного розвитку, динамічність розвитку і природно-географічні умови (клімат, розташування щодо центру країни, тяжіння до регіонів світового ринку і т.п.). На основі типологічних ознак, що спостерігаються, виділяються три головні типи проблемних регіонів, стосовно яких доцільно застосовувати особливі методи регулювання: відсталі, депресивні, кризові.

  1. Аналіз міжрегіональних зв'язків і територіальної структури економіки

Функціонування національної і світової економіки значною мірою здійснюється завдяки зв'язкам економічних суб'єктів, що знаходяться в різних регіонах. Основними формами міжрегіональних зв'язків є обмін товарами і послугами, міграція населення, фінансові потоки, інформаційний обмін тощо.

Для кожного виду і всієї сукупності обмінюваної продукції можуть будуватися "шахи" міжрегіонального обміну.

Аналіз територіальної структури економіки, або розподілу по території населення, національного багатства, виробництва, споживання, доходів і т.п., проводиться за допомогою математико-статистичної обробки відповідних просторових (територіальних) рядів даних.

Для характеристики рівномірності розподілу аналізованих величин по регіонах можуть використовуватися крива Лоренца і коефіцієнт Джині.

Розглянуті методи аналізу територіальної структури економіки використовуються при характеристиці регіональних проблем різних країн.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]