- •9.1. Повітронагрівники і повітроохолодники
- •9.1.1. Пароповітряні нагрівники
- •9.1.2. Водоповітряні теплообмінники
- •9.1.3. Вибір теплообмінника
- •9.1.4. Повітроохолодники [5]
- •9.1.5. Монтаж і обслуговування теплообмінників [5]
- •9.2. Електричні, газові і рідкопаливні повітронагрівники
- •9.2.1. Електричні повітронагрівники [5]
- •9.2.2. Газові нагрівники повітря
- •9.2.3. Рідкопаливні повітронагрівники
- •Теплова потужність і габаритні розміри рідкопаливних нагрівників повітря
- •9.2.4. Газове і рідкопаливне обладнання для повітряного обігрівання
- •9.2.5. Повітроготувальники (кліматизатори)
- •9.2.6. Модулі витікального повітря
- •9.3. Вентилятори
- •9.3.1. Відцентрові (радіальні) вентилятори
- •9.3.2. Осьові вентилятори
- •9.3.3. Інші типи вентиляторів
- •9.3.4. Характеристика вентилятора в системі
- •9.3.5. Добір вентилятора і розміщення його в системі вентиляції
- •Середні аеродинамічні опори обладнання, агрегатів і елементів повітроготувальників св
- •9.4. Обладнання і агрегати для очищення повітря (повітряні фільтри)
- •9.4.1. Характеристики фільтрів
- •9.4.2. Типи фільтрів
- •Класифікація повітряних фільтрів за нормами ashrae, din тощо
- •9.5 Камери зрошення. Повітроохолодники
- •9.5.1. Камери зрошення (форсункові камери)
- •Ефективність зволоження повітряного потоку в камерах зрошення
- •9.5.2. Коміркові і капілярні промивачі
- •9.5.3. Випарні повітроохолодники
- •9.5.4. Зрошувані повітроохолодники
- •9.6. Озонатори повітря
- •9.7. Зволожники повітря
- •9.7.1. Сковородкові зволожники
- •9.7.2. Парові зволожники
- •9.7.3. Механічні зволожники
- •9.7.4. Сепараторні зволожники
- •9.8. Сорбційні осушники повітря і обладнання для утилізації теплоти
- •9.8.1. Процеси адсорбції
- •9.8.2. Процеси абсорбції [1]
- •9.8.3. Тепло- і холодоутилізаційні апарати
- •9.8.4. Шумоглушники
- •Забезпечення рівнів шуму деякими типами сучасних шумопоглиначів повітроготувальників
- •9.9. Трубопроводи, запірно-регулювальні пристрої і кінцеві
- •Література до розділу 9
9.2.3. Рідкопаливні повітронагрівники
Ці нагрівники конструкційно подібні до газових однак в якості первинного палива в них використовується рідке паливо. Теплота спалювання цього палива передається безпосередньо до повітряного потоку.
Нагрівник повітря складається з:
-
пальника типової конструкції, що пристосований до поєднаної дії з обладнанням керування і безпеки; найчастіше це пальники для спалювання легкого рідкого палива;
-
камери спалювання, найчастіше з чавуну спеціального виливання або з легованої сталі;
-
теплообмінника, трубного або кишеньового типу, розташованого на шляху руху продуктів спалювання, найчастіше з жаровідпорної хромонікелевої сталі;
-
вентилятора (осьового або радіального), що служить для спонукання руху повітряного потоку;
-
труби для відведення продуктів спалювання, що виготовлена зі сталевої бляхи.
Різні типи будови: вісь полум’я горизонтальна або вертикальна, симетрична або несиметрична, а також занурювана (рис. 9.7).
Вентилятор і отвори для витікального теплого повітряного потоку знаходяться частково вгорі, а частково знизу апарата. В найчастіше вживаних конструкціях є доповнення повітропроводами таким чином, що тепле повітря може бути краще розподілене. Максимальні втрати з продуктами спалювання становлять 1 - 12 %. Температура викидних продуктів спалювання перевищує 180 оС.
Рис. 9.7. Рідкопаливні нагрівники повітря різних конструкційних типів:
а – з осьовим вентилятором і горизонтальною віссю полум’я;
b – з радіальним вентилятором і вертикальною віссю полум’я;
с – з осьовим вентилятором і занурюваним пальником
Ці нагрівники встановлюються за дозволом Держнаглядохоронпраці. З погляду охорони довкілля дозволяється мінімальна кількість індивідуальних коминів або один збірний комин, застосування якого спричиняє використання центральної обігрівальної котельні. Загальні та технічні вимоги і методи досліджень подані в DIN 4794, частина 1 і 2 (12.80). Різниця температур повітряного потоку на притіканні і витіканні становить 20...40 К.
Номінальні характеристики відносяться до різниці температур 45 К. Застосовуються нагрівники з наступними технічними характеристиками:
- номінальна теплова потужність 12 ... 120 кВт;
- повітропродуктивність 800 ... 820 м3/год;
- тиск вентилятора 30 ... 90 Па.
Повітря для спалювання палива засмоктується безпосередньо з приміщення, в якому встановлений повітронагрівник.
-
Підлогові повітронагрівники
Вони встановлюються в приміщенні вільно на підлозі. Належить однак дотримуватись технічних аспектів безпеки [10]. Конструкційні особливості таких нагрівників подані на рис. 9.8. Внизу апарата над підлогою знаходиться радіальний вентилятор, що засмоктує повітря з приміщення і переміщує його вгору через теплообмінник. Витікання теплого повітря відбувається у всіх напрямках навколо апарата. Відведення продуктів спалювання бокове. Можливим є також приєднання повітропроводу.
Теплообмінники виготовляються зі сталі вуглецевої або легованої, а також з чавуну, причому їх поверхня є оребреною.
Рис. 9.8. Рідкопаливний нагрівник повітря з радіальним вентилятором (фірми “Buderus”), тепловою потужністю 46.. 465 кВт
Конструкційні особливості нагрівника малої теплової потужності подані на рис.9.9.
Рис.9.9. Рідкопаливний нагрівник з трубним теплообмінником для нагрівання повітря,
тепловою потужністю 20 ... 50 кВт (фірма “Buderus”)
В приміщеннях великої площі встановлюють декілька повітронагрівників, причому постачання рідкого палива до них передбачається від спільного збірника (рис.9.10). Якщо потрібне центральне обігрівання, наприклад офісних приміщень (бюро), до збірника палива можна приєднати також рідкопаливний котел (рис.9.11).
Рис. 9.10. Схема постачання рідким паливом декількох нагрівників повітря,
що розміщені на підлозі виробничого приміщення
Рис. 9.11. Зальне виробниче приміщення з декількома рідкопаливними нагрівниками повітря і котлом для водяного обігрівання службових приміщень (бюро) із спільним збірником рідкого палива
Теплова потужність і габаритні розміри стандартних нагрівників повітря подані в табл. 9.1. Корпус нагрівника теплоізольований скло- або азбестовою ватою чи іншим подібним матеріялом.
Таблиця 9.1