- •9.1. Повітронагрівники і повітроохолодники
- •9.1.1. Пароповітряні нагрівники
- •9.1.2. Водоповітряні теплообмінники
- •9.1.3. Вибір теплообмінника
- •9.1.4. Повітроохолодники [5]
- •9.1.5. Монтаж і обслуговування теплообмінників [5]
- •9.2. Електричні, газові і рідкопаливні повітронагрівники
- •9.2.1. Електричні повітронагрівники [5]
- •9.2.2. Газові нагрівники повітря
- •9.2.3. Рідкопаливні повітронагрівники
- •Теплова потужність і габаритні розміри рідкопаливних нагрівників повітря
- •9.2.4. Газове і рідкопаливне обладнання для повітряного обігрівання
- •9.2.5. Повітроготувальники (кліматизатори)
- •9.2.6. Модулі витікального повітря
- •9.3. Вентилятори
- •9.3.1. Відцентрові (радіальні) вентилятори
- •9.3.2. Осьові вентилятори
- •9.3.3. Інші типи вентиляторів
- •9.3.4. Характеристика вентилятора в системі
- •9.3.5. Добір вентилятора і розміщення його в системі вентиляції
- •Середні аеродинамічні опори обладнання, агрегатів і елементів повітроготувальників св
- •9.4. Обладнання і агрегати для очищення повітря (повітряні фільтри)
- •9.4.1. Характеристики фільтрів
- •9.4.2. Типи фільтрів
- •Класифікація повітряних фільтрів за нормами ashrae, din тощо
- •9.5 Камери зрошення. Повітроохолодники
- •9.5.1. Камери зрошення (форсункові камери)
- •Ефективність зволоження повітряного потоку в камерах зрошення
- •9.5.2. Коміркові і капілярні промивачі
- •9.5.3. Випарні повітроохолодники
- •9.5.4. Зрошувані повітроохолодники
- •9.6. Озонатори повітря
- •9.7. Зволожники повітря
- •9.7.1. Сковородкові зволожники
- •9.7.2. Парові зволожники
- •9.7.3. Механічні зволожники
- •9.7.4. Сепараторні зволожники
- •9.8. Сорбційні осушники повітря і обладнання для утилізації теплоти
- •9.8.1. Процеси адсорбції
- •9.8.2. Процеси абсорбції [1]
- •9.8.3. Тепло- і холодоутилізаційні апарати
- •9.8.4. Шумоглушники
- •Забезпечення рівнів шуму деякими типами сучасних шумопоглиначів повітроготувальників
- •9.9. Трубопроводи, запірно-регулювальні пристрої і кінцеві
- •Література до розділу 9
Середні аеродинамічні опори обладнання, агрегатів і елементів повітроготувальників св
Тип обладнання |
Середній опір (втрати тиску), Па |
Фільтр звичайний |
40 ... 80 |
Фільтр високоефективний |
80 ... 250 |
Нагрівник повітря, що живиться парою або гарячою водою |
20 ... 80 |
Нагрівник повітря, що живиться теплою водою |
40 ... 100 |
Охолодник повітря, що живиться артезіанською водою |
80 ... 120 |
Охолодник повітря, що живиться водою з мережі водопостачання |
80 ... 150 |
Охолодник повітря, що живиться водою від холодильної станції |
50 ... 100 |
Регулювальний клапан потоку засмоктуваного зовнішнього повітря |
10 ... 30 |
Камера зрошення |
80 ... 250 |
Зволожувальне обладнання з матами |
80 ... 150 |
При доборі вентилятора належить звертати увагу на втрати динамічного тиску при витіканні повітря з нього у відкритий навколишній простір або в камеру великого об’єму [18, 19].
9.4. Обладнання і агрегати для очищення повітря (повітряні фільтри)
Повітряні фільтри поділяються на атмосферні і промислові. Перші застосовують в СВ(СК) за вмісту пилу в повітрі у межах 0,1 - 1 мг/м3, другі – для очищення витікального (викидного) повітря в системах вентиляції виробничих приміщень і технологічних уставах.
Розміри забруднювальних частинок можуть бути від розмірів молекул до 500 мкм. При фільтрації повітря зазвичай мають справу з частинками розміром від 0,1 до 200 мкм. Пил, кіптява і дими вміщують тверді матеріяльні частинки.
Пил – це розпорошені в повітрі сталі субстанції довільної форми, структури і густини, які можна поділити, залежно від величини частинок на:
а) грубий пил > 10 мкм;
б) дрібний пил 1…10 мкм ;
в) найдрібніший пил < 1 мкм.
Сажа – сильно подрібнене природне вугілля, найчастіше в формі пластівців, яке виникає за неповного спалювання органічного палива. Величина частинок більше 1 мкм. Спричиняє корозію обладнання і забруднення повітря.
Дим – забруднення, яке виникає при спалюванні органічного палива. Вміщує попіл, сажу, смолисті і інші несталі складники, частинки металів, води, газів і пари. Діаметр (серединник) частинок від 0,01 до 1 мкм.
До забрудників повітря відносяться водяна пара, що конденсується за нормальних тисків і температур, а також гази, з яких найбільш шкідливі для здоров’я людей, будинків і обладнання різні оксиди сірки, найперше SO2 , який утворює при поєднанні з вологою кислотні розчини.
Легкість і ефективність очищення повітря від забруднювальних речовин залежать від розмірів, форми, густини, концентрації і характеристик поверхонь частинок (особливо важливі, оскільки частинки з маслянистою, нерегулярною або електрично зарядженою поверхнею мають здатність агломеруватись).
9.4.1. Характеристики фільтрів
Фільтр зазвичай розраховують на пропускання повної витрати повітряного потоку при заданій його швидкості у фасадному перерізі.
Опір фільтра – це падіння статичного тиску при пропусканні розрахункової витрати повітряного потоку з заданою швидкістю у фасадному перерізі. Оскільки опір фільтра змінюється протягом часового періоду його функціонування, з причини осадження забрудників, то вказують опір чистого (початкового) і забрудненого (в кінці періоду корисної служби до заміни або відновлення) станів.
Ефективність (затримувальна здатність) фільтра – міра його здатності уловлювати забруднювальні речовини з повітряного потоку. Вона виражається відношенням
Концентрації забрудників можуть бути виражені через кількість чи масу частинок або через світлопропускальну здатність. Ефективність конкретного фільтра залежить як від концентрації забрудників, так і від їх характеристик.
Проскок - термін, що використовується стосовно фільтрів високої ефективності або „абсолютних” фільтрів. Його можна виразити в %:
проскок ,
де – ефективність, %.
Пиломісткість - це маса пилових частинок, що затримуються фільтром розрахункової пропускальної здатності за період зростання опору від його значення в чистому стані до довільного опору в „забрудненому” стані. Цей термін не можна вживати щодо автоматичних самоочисних фільтрів. Пиломісткість – це міра корисної служби фільтра до заміни, обновлення або очищення.
Для визначення ефективності повітряних фільтрів застосовують різні методи випробувань [20]: за допомогою голубого метилену згідно Британського стандарту БС 2831; гравіметричним методом [БС 2831]; натрієвим полум’ям [БС 3928].
Рис. 9.25. Схема сухого фільтра занавіскового типу:
1 – барабан; 2 – фільтрувальний матеріял; 3 – чистий матеріял; 4 – брудний матеріял
Рис. 9.26.Схема електростатичного повітряного фільтра:
І – йонізаційна секція; ІІ – пилоосаджувальна секція; 1 – провідник, на який звичайно подається постійний струм напругою 12-13 кВ; 2 – додатньо заряджені пластини, на які подається постійний струм напругою 6,5 кВ; 3 –заземлення; 4 – додатньо заряджені пилові частинки, що прилипають (осаджаються) на від’ємно заряджених пластинах:
„+” – додатній заряд; „-„ – від’ємний заряд