32. Аналіз екологічної ситуації у Донбасі, шляхи її покращення.

Донбас – найбільший горнорудний район Європи. Його мінерально – сировинні ресурси. Концентрація промислового виробництва у Донбасі, супутні їй структурні деформації.

Стани природних середовищ Донбасу: атмосферне повітря, водні і земельні ресурси. Вплив видобування вугілля на зміну стану НПС у Донбасі, вплив закриття шахт.

Промислові і побутові відходи – значущая екологічна проблема Донбасу.

Екологічні проблеми міст Донбасу.

Основні напрями рішення екологічних проблем вугільної промисловості.

33. Нормативно – методична база забезпечення екологічної безпеки

Основи екологічного нормування. Нормування охорони атмосферного повітря, води та ґрунту. Регламентація якості навколишнього середовища через граничнодопустимі концентрації (ГДС), тимчасово погоджені викиди (ТПВ)/ скиди (ТПС) та орієнтовано безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднювальних речовин у різних середовищах.

Методики нормування викидів у атмосферу та скидів у водні об’єкти, а також у ґрунті.

Шляхи забезпечення ТДВ та ГДС.

Нормування споживання природних ресурсів галузями народного господарства.

Ліміти споживання і відведення води. Контроль за використанням норм. Нормування паливно – енергетичних ресурсів.

Система екологічної інформації.

34. Сучасна концепція припустимого ризику.

Критичний аналіз традиційної нормативно – правової бази забезпечення екологічної безпеки, заснованої на концепції дотримання гранично допустимих концентрацій (ГДК) забруднюючих речовин в природних середовищах.

Поняття «ризик», як міра потенційно екологічній небезпеки «Двихтірне» тлумачення екологічного ризику: економічне і математичне.

Чинники екологічного ризику саме небезпечне явище; уразливість населення.

Заперечення «абсолютної безпеки», формування поняття «екологічна безпека». Припустимість рівня екологічного ризику, його показники для людей і екосистеми.

Концепція управління природоохоронною діяльністю на базі теорії ризику, її складові: оцінка (аналіз) ризику, управління ризиком.

Методи визначення екологічного ризику.

Блок – схема етапів «Ризик – аналізу»: ідентифікація ризиків; оцінка вірогідностей несприятливих подій; визначення структури можливого збитку; побудування законів (кривих) розподілу збитку; оцінка міри ризику.

Блок «Управління ризиком»: оцінка ефективності методів і заходів впливу на ризик; ухвалення рішення про упровадження в практику управління ризиком конкретного набору заходів; контроль результатів упровадження заходів по захисту від ризику.

Загальна база і відмітні особливості блоків «Оцінка ризику» (ризик – аналіз) і «Управління ризиком».

35. Природно-промислові системи: класифікація і функціонування.

Природно-промислова система (ППС) – предмет дослідження в гірській екології. Нообіогеоценоз – елементарне ППС. Природно-промисловий комплекс (ППК) – типова структурна одиниця ППС, її блок-схема. Промислова ланка – головний компонент, що визначає функціонування в цілому.

Територіально-промислові комплекси (ТПК), гірничо-промислові райони (ГПР), промислові вузли (ПУ) – крупніші одиниці ноосфери.

Види структур ППС: компонентная, ієрархічна функціональна і морфологічна. Аналіз кожного виду структури ППК стосовно умов гірничовудобувної промисловості з урахуванням взаємодії з абіотичними, біотичними і антропогенними чинниками на основі обміну речовиною, енергією і інформацією.

Функціональна схема ППС. Формування природно-технологічного процесу, на стику технологічного і природного процесів. Зони структурної, функціональної і інформаційної перебудови ППС. Межа ППС. Джерела дії на НПС в гірничодобувній промисловості.