9. Руйнування озонового шару – глобальна екологічна проблема, шляхи її вирішення.

Будова атмосфери.

Загальні відомості про озон, його властивості.

Вміст озону в атмосфері, його розподіл. Сезонні коливання. Механізм утворення озону.

Стратосферний озон, захисний екран для живих організмів від ультрафіолетового випромінювання. Роль стратосферного озону у формуванні глобального клімату планети. Причини руйнації (розпаду) озонового шару в стратосфері. Розпад озону і його інтенсифікації внаслідок каталітичної дії антропогенних продуктів; їхній перелік і характеристика механізму дії останніх. Процес проникнення антропогенних забруднень у стратосферу. Негативні наслідки руйнації озону для живих організмів. Озонові діри, вплив їх наявності не живі організми.

Тропосферний озон. Джерела його накопичення: глобальні атмосферні динамічні процеси; грози; сонячна радіація; антропогенні викиди оксидів елементів, вуглеводнів; техногенні процеси (електрозварювання й їн.).

Негативна роль тропосферному озону. Утворення смогів у великих містах, його механізм. Фотохімічний смог – небезпечний різновид смогів; газові викиди, що беруть участь у його утворенні; наслідки, зв’язані з його впливом на людину й навколишнє природне середовище (НПС).

Міри, спрямовані на регулювання утримання озону в тропосфері і стратосфері. Міжнародний (Монреальский) Протокол про скорочення викидів речовин, що порушують озон. Створення альтернативних озонозберігаючих холодильних агрегатів, пожежогасителів, розчинників.

Активне відновлення запасів озону: усунення (санація) із стратосфери хлорофторвуглеродів, накопичених в минулому часі; наробіток нових об’ємів озону для надолуження виснаженого екрана. Способи реалізації названих шляхів: використання лазерного променя; виморожування; нагрів електронів іоносферної плазми за допомогою радіохвиль, опромінення стратосфери ФАР (фазировані антенні грати) і ін.

Контроль виробництв, які проводять викиди озоноруйнуючих речовин.

10. Кислотні дощі, їх шкідливість, шляхи вирішення проблеми.

Поняття «кислотність» водяних розчинів, її показники.

Кислотні дощі (КД) – планетарній процес. Гази, які призводять до кислотних дощів: діоксид вуглецю та мікрогази, які містять сполуки сірки та азоту.

Природні та антропогені джерела кислотних дощів. Біологічні, геологічні та антропогенні шляхи надходження в атмосферу сірки, азоту, летких органічних сполук (ЛОС). Вплив високих труб електростанцій на розсіювання викидів в атмосферу. Буферна здатність природних вод і ґрунту для всієї градації кислот.

Прямий і непрямий вплив кислотних дощів на живу і неживу матерію. Ефект кислотних опадів по відношенню до живих організмів.

Наслідки впливу кислотних дощів: загибель культурних рослин, уповільнення їх росту (механізм процесу); закислювання та вилуження поживних речовин з ґрунту (прояв негативної ролі алюмінію); висихання.

Напрями вирішення проблеми кислотних дощів.

11. Проблеми оптимізації природокористування у вугільній промисловості.

Приорітетна роль вугілля у забезпеченні енергетичної безпеки України. Перше місце гірничовидобувної промисловості по комплексному негативному впливу на НПС серед інших галузей промисловості.

Джерела впливу на природне середовище в гірничовидобувній промисловості. Типи і форми порушень і забруднень. Види структур природно-промислових систем.

Приорітети і перспективи іноваційного розвитку гірничої промисловості в процесі її реструктурізації. Еколого-економічний аспект закриття збиткових шахт.

Основні напрями охорони повітряного басейну, водних ресурсів, земної поверхні, раціонального використання надр. Комплексне використання мінеральних ресурсів (КВМР) як основа рішення безвихідності гірничого виробництва. Загальна методологія маловіхідного гірничого виробництва. Використання попутновидобувних твердих продуктів гірничого виробництва, шахтних вод, метану, а також теплоти гірничого масиву, підземних вод для потреб народного господарства. Еколого-технологічні аспекти закриття шахт.