24.Проблема радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища.

Радіонукліди та іонізуюче випромінювання.

Природні та штучні радіонукліди.

Характеристика джерела іонізуючого випромінювання.

Природа і рівні джерела іонізуючого випромінювання.

Поняття про дозиметрію.

Біологічний вплив малих доз.

Аспекти розвитку ядерної енергетики.

Уроки Чорнобиля. Екологічні наслідки катастрофи на ЧАЕС.

25. Концепції в.І.Вернадського про ноосферу як основа сучасної ідеології природокористування.

Антропогенний фактор – рушійна сила розвитку біосфери. Його позитивне та негативне значення. Сучасне співвідношення швидкості деградації природи та пристосовування живих організмів до зміни умов життя. Поняття екологічної кризисної ситуації та екологічної кризи. Вплив збільшення числення населення, промислового виробництва на забруднення і порушення НПС, розвиток екологічної кризисної ситуації. Висновок В.І.Вернадського про перетворення людства у «потужну геологічну силу» та необхідність управління біосферою у планетарному масштабі.

Приоритетне значення зміни типу мислення (от технократичного до гуманітарному екологозірованному) при визначенні характеру та досягненні гармонічного існування суспільства і природа, переходу в нову якість – ноосферу.

Основні положення вчення В.І.Вернадського про ноосферу: історично останній стан геологічної оболонки біосфери; сфера розуму та праці; зміни у біосфері пов’язані як і з свідомою так і несвідомою діяльністю людини; подальший розвиток ноосфери пов’язан з розвитком соціально-економічних факторів.

Головний елемент ноосфери – нообіогеоценоз. Нооценоз – складова частина нообіогеоценоза: людське суспільство, знаряддя праці та продукти праці, які включають чисту продукцію (2%) та тверді, рідінні та газоподібні відходи (98%).

Людське суспільство – головний елемент нооценозу, а процес виробництва основної відзначна ознака нообіогеоценозу від біогеоценозу. Біогеоценоз – предмет праці в необіогеоценозі. Обмеженість концепції ноосфери:

- важкість обліку великих інформаційних потоків про живі організми у планетарному масштабі

- непредреченність та нерівноважність розвитку штучно утвореної ноосфери

Цінність концепції В.І.Вернадського – конструктивна модель імовірного майбутнього людської цивілізації.

26.Прогнози «Римського клубу вчених», їх аналіз.

«Римський клуб вчених» - міжнародна спілка по вирішенню проблем сучасного світу. Актуальність його організації (1968р.)

Головні доповіді «Римського клубу»:

«Межі зростання»(1972р.) та «Динаміка зростання в обмеженому світі»(1974р.) Д. Д. Медоузов та інщі.

Імітаційна глобальна модель розвитку людського суспільства у функції п’яти факторів: зростання чисельності населення,промислового виробництва, виробництва продовольства, забруднення навколишнього природного середовища, зменшення мінеральних ресурсів.

Основний результат прогнозу – можливість виникнення першої глобальної екологічної кризи. Наслідки для навколишнього середовища у разі досягнення країнами світу рівня розвитку розвинутих країн.

Шляхи виходу із несприятливої еколого – економічної ситуації:

• додержання основних екологічних законів (Шелфорда, Лібіха, Ліндемана, Каманера та інш.).

• накладання обмежень техногенному розвитку

Значення прогнозів «Римського клубу вчених» для розробки концепції сталого еколого – економічного розвитку.