28. Місцевий порядок денний на XXI століття – складова процесу сталого розвитку

Стисла суть документа 2-й конференції ООН « Навколишнє середовище і розвиток» КОСР-2 (Ріо-де-Жанейро, 1992г.) – «Глобальна програма дій-Порядок денний на ХХІ століття».

Актуальне розділення глобального процесу старого розвитку на складові – «Місцевий порядок денний на XXI століття» (МП).

Суть МП. Роль муніципалітетів і представників всіх рівнів і секторів суспільства і реалізації МП. Алгоритм реалізації МП на основі Закону України про « Конвенцію сталого розвитку населених пунктів»: утворення робочих груп, їх об'єднання у Форум, складання Плану дій, діяльність по екологічній суспільній свідомості, розробка механізмів партнерства держави і суспільства, можливість вільно користуватися інформацією про стан НПС.

Контрольні свідчення плануючого процесу МП в економічній, соціальній і екологічній сфері, їх значення.

29. Потреба у новій екологічній моралі та новій моралі основ життя.

Коротка характеристика сучасної світової економіки як економіки виживаючої.

Країни-лідери вживання. Поняття ”золотого мільярда” населення.

Нестримне вживання-загроза психічному і фізичному здоров’я людей, навколишньому природному середовищу (НПС). Психологічний та руйнівний аспекти. Обмеженість природних ресурсів та деградація НПС- причина для обмеження експансії економіки, установлення обмеження росту.

Вихід за обмеження економічного росту-виклик світовій еліті. Розуміння серйозності проблеми на основі теоретичних уявлень В.І.Вернадського і доповідей Римського клуба вчених.

Висновок В.І.Вернадського про необхідність зміни типу мислення(від технокритичного до гуманізованого еколозірованому) для гармонізації співіснування суспільства і природи, переходу біосфери в нову якість - неосферу. Основні ознаки неосфери.

Проблематичність реалізації висновку В.І.Вернадського чисто демократичними методами із-за не підготовленості суспільства. Протиріччя між елітою і суспільства (нетократами) із споживачами (консьюмтаріатом).Характеристика моделей їх поведінки :консервативна і екстенсивна.

Орієнтація нетократів на консерватизм, самореалізацію, самообмеження (аскетичність) в побуті і нездатність до цього консьюмтаріата, який екстенсивен, не володіють власними бажаннями, впливу іззовні за допомогою глазурованих журналів та інших рекламних масових ЗМІ. Формування фіктивних потреб для консьюмтаріата- збереження іміджу і статусу.

Трансформування суспільства вживання і формування нової моралі життя-пріоритетні задачі суспільства.Шляхи її вирішення в країнах “золотого міліарда”,з перехідною економікою і країнах,які розвиваються.Обмеження реклами-одна із першочергових мір.

30. Особливості переходу України до сталого еколого-економічного розвитку.

Сутність концепції УР. Необхідність “космополітичного” мислення вітчизняного персоналу підприємств та перешкоди для її реалізації: недосконалість законодавства з охорони навколишнього природного середовища (НПС), мало ефективність прямих природоохоронних заходів. Причини негативного ставлення підприємств до охорони: віддаленість подій порушень та відповідальності; не збігання інтересів підприємств-забрудників та підприємств-реципієнтів, а також населення відсутність значного прибутку від природоохоронної діяльності.

Актуальність формування нової екологічної політики в умовах України – держави з ринковою економікою на основі концепції сталого розвитку, її інституціолізування, виховання нового екологічного мислення, подолання екологічної, економічної та соціальної нестабільності. Основні принципи реалізації вищесказаного підходу:

• встановлення пріоритету якості над кількістю (у тому числі шляхом запровадження нової системи національних розрахунків, (СНР) замість показника внутрішнього валового продукту, ВВП);

• правильний вибір інструментів інтеграції екології та економіки (часткова заміна податків на прибуток екологічними податками, інтежелізація та ін.);

• встановлення причин недооцінки інвестицій в охорону НПС та їх групування (перша група: загальна недостатність капіталу в Україні, зовнішній борг країни; друга група: довготривалий термін окупаємості капіталу, транскордонні проблеми, низький розмір облікових ставок “нічийність”, а отже, громадський характер компонентів природи);

• пошук нових показників ступеню стабілізації росту економіки, які враховують екологічну ємність НПС.

Вплив світової економіки на реалізацію перерахованих принципів в окремо взятій країні: посилення конкуренції за екологічний простір, наявність екологічної прірви між розвинутими і країнами, які розвиваються, фінансова, енергетична, продовольча криза, процеси глобалізації в світі.

Необхідність правильного вибору Україною моделі ведення геополітики, виходячи з її географічного положення і історико-цивілізованого місця в Європі.

Основні напрями переходу України до сталого розвитку:

• зміна відносин в країні відношення до природних ресурсів (зміна їх вартості);

• структурна перебудова економіки з урахуванням екологічного фактору;

• світовий розвиток внутрішнього ринку;

• мінімізація екологічних втрат і зниження витрат енергії і ресурсів на одиницю національного доходу;

• дотримання науково обґрунтованих граничних параметрів розвитку соціально-економічної сфери.

Основні задачі, які випливають з перерахованих напрямків, і показники їх рішення.

Необхідність активізації суспільства в процесі переходу до УР.

Етапи переходу до УР в Україні.

Законодавчо-організаційні роботи в Україні по реалізації Конституції УР.

31. Аналіз екологічних проблем України і обдумування основних шляхів їх рішення.

Природні умови України, знайдені запаси природних ресурсів.

Характеристика екологічної ситуації в країні:

- високий рівень виробництв важкої промисловості;

- диспропорції освоєння території;

- деградація землі;

- деформація водних ресурсів;

- скорочення площі лісів;

- утворенняі накопичення відходів;

- стан здоров'я населення.

Зони екологічного лиха.

Головні причини і джерела розвитку екологічної кризи. Порівняльна оцінка впливу видів промисловості підприємств на стан НПС. Види впливу на НПС: прямі і не прямі. Типи, групи і форми порушення і забруднення НПС унаслідок діяльності гірничодобувних промисловостей. Основні напрями рішення екологічної проблеми вугільної промисловості на найближчу перспективу, а також металургійної, енергетичної, хімічної, нафтохімічної промисловості, сільського господарства, транспорту і житлово-комунальних послуг.

Концепції переходу України до сталого розвитку.