Слід зазначити, що легати, як і заповіти, підлягали суворому формалізму. Найменша помилка у виборі належної форми легату призводила до його не­дійсності. Тому в імператорський період поряд з легатами виникає і розвивається інша форма відписів - фідєїкоміси. Зародком цієї форми відписів стали різноманітні неформальні, словесні або письмові прохання особи, яка помирає, до спадкоємця передати щось іншій особі. Таке прохання з юридич­ного погляду для спадкоємця було зовсім не обов'язковим, а лише справою його совісті (fidei - звідси fideicomisum).

Однак уже з часів Августа імператори стали доручати магістратам, а зго­дом і фідеїскомісним преторам стежити за тим, щоб такі фідєїкоміси були виконані.

На відміну від легатів фідеїкоміс міг бути покладений не тільки на спад­коємця за заповітом, але й за законом. Фідеїкоміс міг бути зроблений до і після заповіту у вигляді доповнення до нього. Спочатку не вимагалося для його ви-

конання будь-яких формальностей. Але, як правило, фідєїкоміси складалися у письмовій формі на ім'я спадкоємця.

Якщо за допомогою легату можна було відписувати лише частину спад­кового майна, то з появою фідеїкомісів стало можливим відписувати всю спадщину. У такому випадку постає універсальний фідеїкоміс.

Фідеїкоміарій мав зобов'язальне право вимагати від спадкоємця видачі спадщини, хоч останній залишався спадквємцем, і, отже, ніс відповідальність за борги спадкодавця. Зрозуміло, що за таких обставин чекати прийняття спад­коємцем такої спадщини було важко, а тому розпорядження спадкодавця часто залишалися невиконаними. Ось чому за постановою сенату (56 р. н.е.) спад­коємець не відповідав за борги спадкодавця, якщо він переуступив спадщину фідеїкомісарію. У такому випадку обов'язок сплатити борги спадкодавця при­падав на останнього. Внаслідок цього фідеїкомісарій ставав універсальним наступником.

Проте за таких умов фідеїкомісарій залежав від спадкоємця, оскільки він міг зруйнувати все право фідеїкомісарія - варто тільки спадкоємцю відмови­тися від прийняття спадщини і разом з падінням заповіту відпадає і фідеїкоміс. У зв'язку з цим з'являється друга постанова сенату (69 - 79 р. н.е.), яка, прагну­чи створити для фідуціарія (спадкоємця) інтерес для прийняття спадщини, переносить на всі фідєїкоміси правило, за яким спадкоємець, котрий добро­вільно приймає спадщину, дістає право на утримання 1/4 частини спадщини. Якщо цей інтерес виявиться недостатньо сильним, то, на прохання фідеїкомі­сарія, фідуціарій (спадкоємець) може бути змушений до прийняття спадщини у встановленому порядку, і при цьому він позбавляється права на фальцидієву четвертину.

Отже, усі ці складні правила були скасовані Юстиніаном. Були збережені деякі положення попередніх постанов сенату, зокрема про фальцидієву чет­вертину і про вимушене прийняття спадщини фудиціарієм і передачі її фідеїкомісарію. Отож, у праві Юстиніана була збережена універсальна форма фідеїкомісу, усі інші фідєїкоміси, які встановлювали не універсальне, а сингу­лярне наступництво, повністю зрівнялись з легатами.

Контрольні запитання

Історія виникнення і розвитку спадкового права.

Основні поняття спадкового права.

Види спадкування та форм правонаступництва.

Поняття та історичні форми заповіту в Римі.

Умови дійсності заповіту. Втрата дійсності заповіту через деякий час.

Спадкування за законом. Визначення кола спадкоємців у випадку спад­кування за законом.

232

233

Поняття обов'язкового спадкування (обов'язкова частка).

Способи прийняття спадщини. Поняття спадкового зарахування.

Поняття спадкового представництва і спадкової трансмісії.

Поняття та види легатів.

Поняття фідеїкомісу.

ЗМІСТ

передмова з

Розділ І

ПОНЯТТЯ ТА ПРЕДМЕТ РИМСЬКОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА ..............6

§1. Предмет курсу "Римське приватне право" 6

§2. Значення вивчення римського приватного права для сучасних

юристів 12

§3. Рецепція римського права 13

§4. Причини рецепції римського права 16

§5. Про рецепцію римського приватного права в Україні 19

Розділ II

ДЖЕРЕЛА РИМСЬКОГО ПРИВАТНОГО ПРАВА 24

§1. Поняття та види джерел римського приватного права 24

§2. Звичай та звичаєве право 25

§3. Закон 27

§4. Преторське право 30

§5. Юриспруденція і юристи 36

§6. Постанови сенату 38

§7. Імператорські конституції 38

§8. Кодифікація Юстиніана 39

Р о з д і л III

ОСОБИ 43

§1. Поняття особи та її право- і дієздатність 43

§2. Правове становище різних категорій населення Риму 49

§3. Юридичні особи 57

Розділ IV

СІМЕЙНІ ВІДНОСИНИ ..61

§1. Види сім'ї в Римі 61

§2. Шлюб та його види 63

234

235

§3. Умови вступу в шлюб, порядок його укладення та розривання 65

§4. Особисті та майнові відносини між подружжям .... 69

§5. Правові відносини між батьками і дітьми 72

§6. Опіка і піклування 75

Розділ V

УЧЕННЯ ПРО ПОЗОВ (ПРОЦЕС) 80

§1. Поняття та особливості римського цивільного процесу 80

§2. Судочинство і судді 82

§3. Види цивільного процесу в Римі 84

§4. Оскарження та виконання судового рішення 92

§5. Особливі засоби преторського захисту 93

§6. Екстраординарний процес 95

§7. Поняття та види позовів 97

§8. Позовна давність 99

Р о з д і л VI

РЕЧОВЕ ПРАВО 101

§1. Поняття речового і зобов'язального права 101

§2. Поняття та види речей 102

Розділ VII

ВОЛОДІННЯ 108

§1. Поняття та види володіння 108

§2. Набуття і припинення володіння 111

§3. Захист володіння 112

Розділ VIII

ПРАВО ВЛАСНОСТІ 116

§1. Поняття та виникнення права власності 116

§2. Зміст права власності 118

§3. Обмеження права власності 119

§4. Види права власності 121

§5. Способи набуття і припинення права власності 125

§6. Захист права власності 129

Р о з д і л IX

ПРАВА НА ЧУЖІ РЕЧІ 132

§1. Поняття та види прав на чужі речі 132

§2. Поняття сервітутів та їх види 132

§3. Встановлення, припинення і захист сервітутів 135

§4. Емфітевзис і суперфіцій та заставне право 137

Розділ X

ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО 141

§1. Загальне вчення про зобов'язання 141

§2. Підстави виникнення зобов'язань та їх класифікація .. 143

§3. Сторони у зобов'язанні 148

§4. Виконання зобов'язання 150

§5. Наслідки невиконання зобов'язання 152

§6. Забезпечення зобов'язань 155

Розділ XI

ЗАГАЛЬНЕ ВЧЕННЯ ПРО ДОГОВІР 162

§1. Поняття та класифікація договорів 162

§2. Структура договору 165

§3. Загальні умови дійсності договору 167

^РІ. Порядок укладання договору. Представництво 170

Розділ XII

ОКРЕМІ ВИДИ ДОГОВОРІВ 172

§1. Вербальні контракти 172

§2. Літеральні контракти 174

§3. Реальні контракти 175

§4. Консенсуальні контракти 182

§5. Безіменні контракти 195

§6. Пакти та їх види 197

Розділ XIII

ПОЗАДОГОВІРНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ 202

§1. Зобов'язання ніби з договору 202

§2. Зобов'язання з деліктів 207

§3. Зобов'язання ніби з приватних деліктів 212

Розділ XIV

СПАДКОВЕ ПРАВО 215

§1. Основні поняття спадкового права 215

§2. Історія виникнення і розвитку спадкового права 216

§3. Спадкування за заповітом 219

§4. Спадкування за законом 223

§5. Необхідне спадкування (обов'язкова частка) 225

§6. Прийняття спадщини 227

§7. Легати і фідеїкоміси 231

236

237