14. Територіальна громада.

Первинним суб’єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій та повноважень є територіальна громада села, селища, міста (п.1.ст.6). Територіальна громада – жителі, об’єднані постійним місцем проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійним адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Територіальна громада правомірна: - формувати відповідні органи; - проводити місцеві референдуми; - управляти місцевими бюджетами та комунальною власністю. Територіальні громади сусідніх сіл можуть об’єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самоврядування та обирати єдиного сільського голову. (п.2 ст.6). Добровільне об’єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референдумів відповідним територіальних громад сіл. Таке рішення є наданням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядування, формування спільного бюджету, об’єднання спільного майна (п.3 ст. 6). Вихід зі складу сільської громади здійснюється за рішенням референдуму відповідної територіальної громади (П.4 ст.6). У містах з районним поділом територіальні громади діють як суб’єкти права власності (п.5 ст.6).

15. Представницькі органи місцевого самоврядування

Система представницьких органів місцевого самоврядування складається з 2-ох не підпорядкованих один одному рівнів: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) районні та обласні ради.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (п.1, ст..10)

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, сіл, селищ, міст, у межах повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами. (п.2 ст.10). Відповідно до п.2.ст.5 у містах з районним поділом можуть утворюватися районні в місті ради.

Органи самоорганізації населення (представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста). Згідно із ст.. 14 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські, районні в місті ( у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів майна.

Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються ЗУ «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 року №2625-ІІІ.

16. Виконавчі органи місцевого самоврядування.

Виконавчі органи ради – виконавчий комітет, відділи, управління та інші виконавчі органи. Ст.11. Згідно ст. 51 ЗУ «Про місц. Самоврядування в Україні» виконавчим органом сільської, селищної, міської є виконавчий комітет ради , який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради та і посадових осіб її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до формування нового складу виконавчого комітету.

Згідно ст. 52 виконавчий комітет може розглядати і вирішувати питання , віднесені законом до відома до відома виконавчих органів ради; координує діяльність відділів управлінь, підприємств, установ та організацій, що віднесені до комунальної власності; заслуховує звіти про роботу їх керівників, має право змінювати та скасовувати акти підпорядкованих йому відділів, управлінь, інших виконав. органів влади, а також їх посадових осіб.

Ст. 52 регламентує організацію роботи виконавчого комітету. Основною формою є засідання, яке скликається головою, а у разі відсутності заступником, у міру необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Засідання є правомірними, якщо в ньому бере участь більше половини від загального складу виконавчого комітету.

Розділом 2 ст. 27-40 ЗУ « Про місц. Самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають власні (під свою відповідальність)та делеговані (надані законом окремі функції виконавчої влади, про які вони підзвітні останній) повноваження у сфері: соц.-екон. і культ. розвитку, планування та обліку бюджету, фінансів і цін, управління комунальною власністю, житлово-комунального господарства, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку, фізкультури і спорту, регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища, соціального захисту населення оборонної роботи, щодо вирішення питань адміністративно - територіального устрою; щодо забезпечення законності.

Підконтрольні та підзвітні раді, а з питань здійснення делегованих повноважень - підконтрольні органам виконавчої влади. У сільських радах до 500 жителів за рішенням територіальної громади або сільської ради виконкоми не створюють. Функції покладаються на голову.