1. Державна влада та місцеве самоврядування

Система влади в Україні складається з трьох рівнів: загальнодержавний, регіональний та місцевий.

Загальнодержавний рівень характеризується тим, що народ України обирає законодавчу владу (ВРУ) та Президента України, які в свою чергу формують судову владу, виконавчу владу (КМУ, центральні органи виконавчої влади) та Прокуратуру України.

Регіональний рівень, до його складу входять органи державної влади (місцева держадміністрація, обласні та районні суди, обласні та районні органи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади) та органи місцевого самоврядування (обласні та районні ради), останні обираються територіальними громадами.

На місцевому рівні також формуються органи державної влади до яких входять місцеві органи виконавчої влади, судової влади та прокуратури (загальнодержавного та обласного значення) та обираються територіальними громадами органи місцевого самоврядування, до яких входять сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі комітети.

2. Поняття та суть мс

Ст. 2 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» МС-це гарантоване державою право, реальна здатність територ громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб МС вирішувати питання місцев значення в межах Конституції і законів Укр. МС здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

3.Основні ознаки та принципи мс

Європейська Хартія,ратифікована Україною 15 липня 1997 р.,місцевого самоврядування основоположним принципом декларує автономію:1)правову-власні повноваження,судовий захист,повну свободу для здійснення ініціатив у межах повноважень;2)організаційну-визначення власної структури;не підпорядкованість ієрархічно іншим суб’єктам влади.3)фінансову-володіти та розпоряджатися власними коштами (ст.9);формування та використання місц фін ресурсів здійснюється автономно.

МС в Україні здійснюється на принципах (ст.4):1.народовладдя(виборність,підзвітність територіальній громаді)2.законності(дія в межах Конституції і законів Укр) 3.гласності (відкритість діяльності,інформування населення і мас-медіа) 4.колегіальності(врахування різних думок,прав меншості) 5.поєднання місц і держ інтересів 6.виборності (ст.70 КУпроголошує вільні вибори, таємним голосуванням) 7.правової,організаційної та матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень,визначених цим та іншими законами (відсутність спричиняє фіктивність та ставить під загрозу реальність МС) 8.підзвітності та відповідальності перед територіальними громадами їх органів та посадових осіб (звіти згідно зі ст.42 ЗУ»про МС») 9.держ підтримки та гарантії МС (ст.16 закону) 10.судового захисту прав МС (ст.145 КУ та ст.71 закону).

4. Теорія місцевого самоврядування

Теорія вільної громади (Туре, Франція-1770 р., Конст. Бельгії-1830 р.) ґрунтується на тому, що право громади вирішувати питання місцевого значення є природним, при цьому громада, її органи незалежні від держави.

Державницька теорія. Основними положеннями є: всі повноваження МС вважаються такими, що передані державою, а МС є формою місцевого державного управління. Дана теорія поділяється на 2 напрями – політичний (німець Р.Гнейст)- МС здійснюється виборними особами на громадських засадах; юридичний напрям – (німець Л. Штейн)- місцеве управління здійснюють за дорученням держави органами територіальної громади.

Теорія муніципального дуалізму : основні положення 1) інституції МС є незалежними від держави лише в суто громадських справах, до яких держава байдужа, а в сфері політичній – розглядаються як інституції держави, що виконують її функції та повноваження; 2) поєднання в особі органів МС функцій МС державного керівництва на місцях визначається як «подвійною» або «двоєдиною» політико-правовою природою МС; 3) у здійсненні власних справ органи МС мають діяти незалежно та самостійно від державницьких органів, дотримуючись лише законів; 4) справи, які мають здійснювати інституції МС мають також поділятися на «власні» та «делеговані»; 5) у виконанні делегованих повноважень органи МС діють під контролем та адміністративною опікою відповідних державних органів.