- •Розділ 1 сучасна екологічна ситуація та головні екогеографічні проблеми в україні
- •1.1. Місце екогеографії та геоекології в системі наук про землю
- •1.2. Загальна характеристика сучасної геоекологічної ситуації в Україні
- •1.2.1. Надзвичайні екологічні ситуації та екологічний ризик
- •1.2.2. Найважливіші геоекологічні проблеми в Україні та причини їх виникнення
- •1.3. Сучасна екологічна політика України
- •1.3.1. Ядерна та радіаційна безпека України
- •1.3.2. Стан і проблеми зони відчуження чаес
- •1.3.3. Екологічна безпека оборонної діяльності
- •Розділ 2 екологічне законодавство і право в україні
- •2.1. Історія становлення і найхарактерніші ознаки природоохоронного законодавства і права в Україні
- •2.2. Сучасний стан нормативно-законодавчої бази України в галузі охорони природного середовища і використання природних ресурсів
- •2.3. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •Розділ 3 природно-ресурсний потенціал та основні геоекологічні проблеми використання й охорони природних ресурсів україни Загальні відомості
- •3.1. Ресурсні цикли в техносфері
- •3.2. Поняття екологічного та еколого-економічного потенціалів
- •Розділ 4 проблеми використання і охорони мінеральних ресурсів в україні
- •4.1. Сучасний стан мінерально-сировинної бази в Україні
- •Нафтогазовибудовні регіони України та проблеми видобутку нафти й газу
- •Вуглевибудовні регіони і проблеми видобутку вугілля
- •Регіони розробки залізних і марганцевих руд (руд чорних металів)
- •Регіони видобутку сірки, солей та фосфоритів
- •4.2. Гірничопромислові ландшафти України та особливість рекультивації земель, порушених унаслідок гірничих розробок
- •Розділ 5 енергетична криза в україні та її екологічні наслідки Сучасна енергетична криза і причини її виникнення
- •5.1. Шляхи подолання енергетичної кризи
- •5.2. Сучасний стан енергоресурсів та енергетична політика України
- •Розділ 6 земельні ресурси україни та основні проблеми їх використання й охорони
- •6.1. Сучасний стан земельного фонду України
- •6.2. Основні причини погіршення якості земельних ресурсів України та заходи боротьби з ними
- •6.3. Нормативно-законодавча база у сфері використання й охорони земельних ресурсів в Україні
- •Розділ 7 водні ресурси україни: проблеми раціонального використання й охорони
- •7.1. Сучасний стан і головні проблеми водних ресурсів України
- •7.2. Заходи з очищення поверхневих і підземних вод України і контроль за якістю води
- •7.3. Законодавчо-правові аспекти охорони та відтворення водних ресурсів в Україні
- •Розділ 8 сучасний стан та основні проблеми ресурсів атмосферного повітря в україні
- •8.1. Головні сучасні проблеми атмосфери та їх вияв в Україні
- •8.2. Нормативно-законодавча база України та міжнародна співпраця у галузі раціонального використання й охорони атмосфери
- •9.1. Стихійні метеорологічні явища в Україні
- •9.2. Рекреаційні ресурси України: сучасний стан і перспективи освоєння
- •Розділ 10 вторинні ресурси україни та проблеми поводження з відходами
- •10.1. Основні геоекологічні проблеми, пов'язані з утворенням і нагромадженням відходів в Україні
- •10.2. Управління у сфері поводження з відходами в Україні
- •Розділ 11 проблеми використання і збереження біологічних ресурсів україни
- •11.1. Лісові ресурси, особливості їх використання й охорони в Україні
- •11.2. Проблеми використання та збереження ресурсів недеревної рослинності в Україні
- •11.3. Використання й охорона ресурсів тваринного світу України
- •12.1. Формування європейської та національної екомережі України
- •Розділ 13 техногенне навантаження на природне середовище. Медико-демографічні проблеми сучасної україни, пов'язані з цим навантаженням
- •13.1. Основні джерела та фактори техногенного впливу на природне середовище в умовах техногенезу
- •13.2. Потенціал стійкості природного середовища та його окремих компонентів до техногенного навантаження
- •13.3. Демографічна криза як відображення сучасної геоекологічної ситуації в Україні
- •13.3.1. Демографічний вибух і демографічний перехід
- •13.3.2. Сучасна медико-демографічна ситуація в Україні та причини виникнення демографічної кризи
- •13.3.3. Демографічна політика України
- •Розділ 14 моніторинг навколишнього природного середовища в україні
- •14.1. Державна система моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •14.2. Геоекологічне прогнозування та екологічна експертиза
- •14.3. Геоекологічний моніторинг у системі природоохоронного законодавства України
- •Глосарій
4.1. Сучасний стан мінерально-сировинної бази в Україні
Стосовно України, то порівняно з іншими країнами подібного обсягу вона належить до таких, що мають середню кількість і різноманітність невідновлюваних мінеральних ресурсів. Але серед них чимало таких, яких не вистачає як для власного використання, так і для виходу на світовий ринок. За різноманітністю та багатством мінерально-сировинних ресурсів Україна випереджає такі розвинуті країни, як США, Канада, Велика Британія, Франція та ін. В Україні виробляється майже 5 % світового обсягу мінерально-сировинних ресурсів (нагадаємо, що Україна займає лише 0,4 % території світу і має 0,8 % населення світу). Щороку в гірничодобувній промисловості України випускається продукції на 25—28 млрд. дол. США (у цінах світового ринку).
У надрах України зосереджено близько 20 тис. родовищ корисних копалин, з яких майже 8 тис. родовищ 96 видів мінеральної сировини мають промислове значення та враховуються у державному балансі. У вартісному вираженні досліджені запаси цих родовищ оцінено у 7—7,5 трлн дол. США.
Загальна кількість мінеральних ресурсів та їх різноманітність в Україні оцінюється майже у 8 балів за десятибальною шкалою. До України потрапляє понад 14 % загальносвітових запасів залізних руд, понад 43 % — марганцевих руд. Порівняно з державами СНД Україна має найбільші запаси титану, цирконію, урану, літію, а з нерудних копалин — графіту, каоліну, вогнетривких глин, сірки, калійних солей, декоративного каменю тощо. За видобутком вугілля, марганцевих і залізних руд, титану, графіту, каоліну Україна належить до провідних країн світу. Водночас дефіцитними є більшість кольорових металів (хром, алюміній, свинець, цинк, мідь, вольфрам, молібден, нікель, олово та ін.). Нинішню потребу в нафті Україна задовольняє лише на 8 %, а у природному газі — 22 %. У зв'язку з недосконалими технологіями видобування та переробки мінеральної сировини у надрах залишаються і втрачаються: 1) до 70 % досліджених запасів нафти; 2) майже 50 % солей; 3) до 28 % вугілля; 4) майже 25 % металів.
Нерозв'язаною залишається проблема геологічного вивчення і використання техногенних родовищ корисних копалин — відвалів видобутку та відходів збагачення і переробки мінеральної сировини, в яких містяться цінні корисні копалини, вони мають промислове значення. На сьогодні в Україні обсяги цих відходів перевищують 25 млрд т, займаючи площу понад 150 тис. га. Таким чином в Україні утворено сотні великих, середніх та малих техногенних родовищ різних корисних копалин, придатних для промислового освоєння. Потенційна вартість цих родовищ, за попередніми розрахунками, обчислюється десятками мільярдів доларів. Така частина вторинних продуктів у перерахунку на 1 км2 території країни перевищує аналогічний показник для США у 6 разів і в 3 рази — для держав Європейського Союзу.
Корисні копалини в Україні поділяються на такі групи:
— горючі — газоподібні корисні копалини (природний газ, газогідратна суміш); рідкі (нафта, конденсат); тверді речовини (вугілля, торф, горючі сланці);
— металеві, до яких належать чорні метали (залізо, марганець, хром); кольорові (алюміній, магній, миш'як, мідь, нікель, свинець, титан, цинк); рідкісні (берилій, ванадій, вісмут, вольфрам, цезій та ін.); благородні (золото, ірдій, паладій, платина, срібло); розсіяні (германій, селен, талій, телур); рідкісноземельні (європій, ітрій, лантан); радіоактивні (торій, уран);
— неметалеві — це сировина для металургії (вогнетривкі глини, каолін, пісок); гірничо-хімічна сировина (йод, крейда, сірка, апатит); гірничорудна (азбест, графіт, озокерит); будівельна (каолін, вапняк, гіпс, глина, сланець тощо);
— води — підземні води (мінеральні, прісні, промислові, термальні) та поверхневі (ропа);
— інертні гази — компоненти повітря, що становлять окрему господарську цінність (аргон, гелій, криптон, неон).