- •Розділ 1 сучасна екологічна ситуація та головні екогеографічні проблеми в україні
- •1.1. Місце екогеографії та геоекології в системі наук про землю
- •1.2. Загальна характеристика сучасної геоекологічної ситуації в Україні
- •1.2.1. Надзвичайні екологічні ситуації та екологічний ризик
- •1.2.2. Найважливіші геоекологічні проблеми в Україні та причини їх виникнення
- •1.3. Сучасна екологічна політика України
- •1.3.1. Ядерна та радіаційна безпека України
- •1.3.2. Стан і проблеми зони відчуження чаес
- •1.3.3. Екологічна безпека оборонної діяльності
- •Розділ 2 екологічне законодавство і право в україні
- •2.1. Історія становлення і найхарактерніші ознаки природоохоронного законодавства і права в Україні
- •2.2. Сучасний стан нормативно-законодавчої бази України в галузі охорони природного середовища і використання природних ресурсів
- •2.3. Економічні механізми природоохоронної діяльності
- •Розділ 3 природно-ресурсний потенціал та основні геоекологічні проблеми використання й охорони природних ресурсів україни Загальні відомості
- •3.1. Ресурсні цикли в техносфері
- •3.2. Поняття екологічного та еколого-економічного потенціалів
- •Розділ 4 проблеми використання і охорони мінеральних ресурсів в україні
- •4.1. Сучасний стан мінерально-сировинної бази в Україні
- •Нафтогазовибудовні регіони України та проблеми видобутку нафти й газу
- •Вуглевибудовні регіони і проблеми видобутку вугілля
- •Регіони розробки залізних і марганцевих руд (руд чорних металів)
- •Регіони видобутку сірки, солей та фосфоритів
- •4.2. Гірничопромислові ландшафти України та особливість рекультивації земель, порушених унаслідок гірничих розробок
- •Розділ 5 енергетична криза в україні та її екологічні наслідки Сучасна енергетична криза і причини її виникнення
- •5.1. Шляхи подолання енергетичної кризи
- •5.2. Сучасний стан енергоресурсів та енергетична політика України
- •Розділ 6 земельні ресурси україни та основні проблеми їх використання й охорони
- •6.1. Сучасний стан земельного фонду України
- •6.2. Основні причини погіршення якості земельних ресурсів України та заходи боротьби з ними
- •6.3. Нормативно-законодавча база у сфері використання й охорони земельних ресурсів в Україні
- •Розділ 7 водні ресурси україни: проблеми раціонального використання й охорони
- •7.1. Сучасний стан і головні проблеми водних ресурсів України
- •7.2. Заходи з очищення поверхневих і підземних вод України і контроль за якістю води
- •7.3. Законодавчо-правові аспекти охорони та відтворення водних ресурсів в Україні
- •Розділ 8 сучасний стан та основні проблеми ресурсів атмосферного повітря в україні
- •8.1. Головні сучасні проблеми атмосфери та їх вияв в Україні
- •8.2. Нормативно-законодавча база України та міжнародна співпраця у галузі раціонального використання й охорони атмосфери
- •9.1. Стихійні метеорологічні явища в Україні
- •9.2. Рекреаційні ресурси України: сучасний стан і перспективи освоєння
- •Розділ 10 вторинні ресурси україни та проблеми поводження з відходами
- •10.1. Основні геоекологічні проблеми, пов'язані з утворенням і нагромадженням відходів в Україні
- •10.2. Управління у сфері поводження з відходами в Україні
- •Розділ 11 проблеми використання і збереження біологічних ресурсів україни
- •11.1. Лісові ресурси, особливості їх використання й охорони в Україні
- •11.2. Проблеми використання та збереження ресурсів недеревної рослинності в Україні
- •11.3. Використання й охорона ресурсів тваринного світу України
- •12.1. Формування європейської та національної екомережі України
- •Розділ 13 техногенне навантаження на природне середовище. Медико-демографічні проблеми сучасної україни, пов'язані з цим навантаженням
- •13.1. Основні джерела та фактори техногенного впливу на природне середовище в умовах техногенезу
- •13.2. Потенціал стійкості природного середовища та його окремих компонентів до техногенного навантаження
- •13.3. Демографічна криза як відображення сучасної геоекологічної ситуації в Україні
- •13.3.1. Демографічний вибух і демографічний перехід
- •13.3.2. Сучасна медико-демографічна ситуація в Україні та причини виникнення демографічної кризи
- •13.3.3. Демографічна політика України
- •Розділ 14 моніторинг навколишнього природного середовища в україні
- •14.1. Державна система моніторингу навколишнього природного середовища в Україні
- •14.2. Геоекологічне прогнозування та екологічна експертиза
- •14.3. Геоекологічний моніторинг у системі природоохоронного законодавства України
- •Глосарій
Розділ 10 вторинні ресурси україни та проблеми поводження з відходами
Одноразове використання матеріалів та ресурсів спричинило масове накопичення відходів і виробництва стійких забруднювачів природного середовища. Відходи — це будь-які речовини, матеріали й предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення або виявлення, та власник яких має позбутися їх шляхом утилізації або видалення. Небезпечні відходи — відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища й здоров'я людини та потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними*135.
*135: {Закон України "Про відходи" від 5 березня 1998 р. №187/98-ВР (зі змінами, внесеними згідно з Законом від 7 березня 2002 р. №3073-ІІІ // ВВР. – 2002. - №31. – Ст. 214) // ВВР. – 1998. - №36-37. – Ст. 1.}
Небезпечні відходи (НВ) за способами і масштабами утворення, а також способами ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (НС) поділяються на групи:
— НВ, що утворюються і нагромаджуються в режимі регламентного функціонування таких систем сфери виробництва, котрі використовують сировину або продукцію, в якій містяться небезпечні компоненти (зокрема, токсичні);
— непридатні для використання матеріали або продукція, що містять токсичні речовини і мають бути вилучені зі сфери споживання (застарілі пестициди й отрутохімікати, непридатні для вжитку ліки тощо);
— НВ аварійного походження, що виникають унаслідок небезпечного забруднення токсичними речовинами ґрунтів, водойм, рослинності, предметів споживання під час стихійних лих і антропогенних катастроф;
— відходи, переважно побутові (комунальні) та змішаного типу, забруднені небезпечними відходами. Вони з'являються тоді, коли у звалища безпечних відходів скидають НВ (пестициди, барвники, нафтопродукти тощо).
Поводження з відходами — це дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. До операцій поводження з відходами належать*136:
*136: {Там само. – Ст. 1.}
— збирання відходів — діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації або видалення;
— зберігання, що полягає у тимчасовому розміщенні відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення);
— оброблення (перероблення) відходів — це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних зі зміною фізичних, хімічних чи біологічних властивостей відходів, з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення;
— утилізація — використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів;
— видалення відходів — здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації;
— знешкодження — зменшення або усунення небезпечності відходів шляхом механічного, фізико-хімічного чи біологічного оброблення;
— захоронення — остаточне розміщення відходів під час їх видалення у спеціально відведених місцях чи на об'єктах таким чином, щоб довгостроковий шкідливий вплив відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини не перевищував установлених нормативів.
Відходи як вторинна сировина — це відходи, для утилізації та переробки яких в Україні існують відповідні технології та виробничо-технологічні й економічні передумови. При цьому загальна схема використання вторинних ресурсів має такий вигляд:
— відмова від використання матеріалів, без яких можна обійтись;
— повторне застосування матеріалів як вторинних ресурсів;
— переробка вторинних ресурсів для виробництва інших продуктів;
— безпечне спалювання вторинних ресурсів з метою виробництва енергії;
— захоронення відходів, які не можна повторно використати будь-яким шляхом.
Методи поводження з відходами поділяються на дві великі групи:
— утилізаційні у тобто ті, котрі вирішують завдання економії паливно-енергетичних і матеріальних ресурсів; підвищують ступінь замкненості виробничих циклів, що сприяє екологізації виробництва;
— ліквідаційні, які застосовуються у зв'язку з неможливістю на певному етапі розвитку технології утилізувати відходи як вторинне джерело сировини. Вони спрямовані на те, щоб захоронення відходів максимально відповідали екологічним і санітарно-гігієнічним вимогам.
Основним напрямом вирішення проблеми ліквідації відходів є застосування в усіх галузях господарства безвідходної технології, тобто перехід на утилізаційні методи. Оскільки на більшості підприємствах планують застосовувати лише мало відходні технології, складування виробничих і побутових відходів залишається основним методом їхньої ліквідації. Форми складування і характер відходів дуже різноманітні — це терикони і відвали гірничовидобувних підприємств, хвостосховища збагачувальних фабрик, полігони та звалища побутового сміття тощо. Більшу частину відходів в Україні становлять промислові відходи.
Звалища побутових відходів поширені повсюди і часто неорганізовані, що збільшує їх небезпеку в санітарно-гігієнічному аспекті. Неорганізовані звалища відходів можуть бути одним із головних каналів проникнення сторонніх речовин у природний кругообіг. Крім цього, звалища та полігони для поховання відходів є джерелами біологічного забруднення навколишнього середовища. На сьогодні майже 70—80 % промислових і побутових відходів складують на наземних звалищах. За ступенем впливу звалищ на середовище, особливо на ґрунтові води, за процесами, що відбуваються у товщі звалищ, а також за розвитком рослинності на поверхні звалища вирізняють чисті та мішані звалища. Крім того, вирізняють звалища побутового сміття та закриті полігони (під землею і рихлою породою).