Існують такі методи навчання:

Методи навчання молодших фахівців – це способи, якими начальник служби дає їм, загальні знання по спеціальності, виробляє у них вміння і навички щодо використання цих знань у практичній діяльності як у мирний, так й у воєнний час.

Усне викладання (розповідь, роз’яснення) – застосовується при викладенні статутів, наказів МО та його заступників, керівних документів, які визначають рівень їх знань, з організації проведення різних заходів по речової службі, з тактико-технічними даними і устроєм технічних засобів; по бойовій підготовці – з організацією, озброєнням і тактикою дій евентуального противника і т.д.

Це досягається шляхом розповіді – короткого розповідального викладення матеріалу, а також пояснення, з допомогою якого розкривається загальний задум положень наказів, вимог, статутів або якихось явищ, процесів, шляхом міркувань, доказів і зрівняння.

Розповідь та роз’яснення звичайно поєднується з показом різних засобів наглядності (схем, слайдів, плакатів, макетів форм обліково-звітних документів і п.т).

Додаток №1

Номер, найменування теми і кількість годин	Номер заняття, кількість годин та учбові питання	Мета заняття % учбові виховні	Місце проведення заняття	Мат. забезпечення	Завдання на самостійну підготовку
Тема №4 12 годин	Занять 1-2 години Зарахування військо-вої частини на речове забезпечення та витребування майна. 1.Порядок зара-хування на речове забезпечення. 2.Визначення пот-реби у речовому майні і порядок його витребування.	1.Вивчити порядок зара-хування в/ч на р/забезпечення і порядок його витребування. 2.Привити почуття відпо-відальності за своєчасне і повне забезпе-чення речовим майном.	Лекція, клас тилу	Схеми	Вивчити наказ МО №350-97р.

До викладання навчального матеріалу необхідно ретельно готуватися, доповідь повинна бути переконливою і зрозумілою. Усне викладення, як правило, складається з коротких речень, які вимовляються чітко та ясно з темпом 70-80 слів за хвилину. При необхідності що-небудь головне відмітити, темп викладання може змінюватися. Під час усного викладення, керівник заняття повинен спостерігати за увагою і реакцією з боку аудиторії, щоб визначити, як вона засвоює навчальний матеріал, чи все зрозуміло і чи е необхідність додаткового роз’яснювання деяких положень.

Бесіда – використовується з метою поглиблення, закріплення або перевірки знань і носить звичайно характер запитання – відповіді. Вона завжди передбачає вільний облік думками, але керівник заняття повинен спрямовувати її у необхідне русло, добиваючись повного розкриття сутності теми заняття і навчальної мети.

Під час бесіди завжди треба намагатися залучати до неї усіх учасників бесіди, допомагаючи деяким подолати боязливість чи нерішучість. При розкритті питання учасники бесіди доповнюють один одного. Кожна відповідь повинна бути обговорена, повинні бути розкриті її сильні або слабкі сторони, правильне або помилкове судження.

Бесіда може поєднуватися з поясненням деяких складних положень з демонстрацією наочних посібників.

Показ (демонстрація) застосовується для створення у аудиторії правильного уявлення про виконання яких-небудь прийомів або дій, а також з метою наочного сприйняття окремих предметів та явищ.

Практичний показ з коротким роз’ясненням по принципу “Роби, як я” полягає в основі дій керівника. Перед початком кожного показу керівник зобов’язаний роз’яснити аудиторії значення вивчаємого питання для подальшої практичної діяльності. Потім показати, як це робиться (або здійснити показ предмету), цілком у темпі, після чого по елементам. Показ по елементам, як правило, супроводжується коротким і чітким поясненням. Метод показу широко застосовується при вивченні технічних засобів на тактико-стройових заняттях, по питанням здійснення ремонту обмундирування, взуття, відпрацювання документів.

Тренування (вправа) грає важливу роль у формуванні навичок та вміння, навчає застосовувати їх на практиці і тому е головним методом. Тренування полягається в усвідомленому багаторазовому повторенні вивчаємих прийомів та дій з постійним ускладненням умов.

На початку тренування керівник заняття повинен добиватися, щоб усі солдати, сержанти і старшини, які навчаються, навчалися виконувати прийоми і дії точно і правильно, після чого звертає увагу на швидкість виконання, яка поступово доводиться до нормативної. Треба мати на увазі, що тренування є важливим засобом формування психологічних якостей, забезпечує зберігання отриманих у мирний час навичок у тяжких умовах бойової обстановки.

Практична робота проводиться з метою закріплення отриманих знань, удосконалення навичок та вміння. До практичної роботи приступають після того, як був засвоєний мінімум необхідних знань і отримані необхідні навички та вміння. Успіх у виконанні практичних робіт забезпечується доброю підготовкою до неї, постійним контролем за діями молодших фахівців з боку керівника заняття, який повинен вимагати точного виконання усіх нормативів та показників. При необхідності керівник заняття надає допомогу молодшим фахівцям, а кінці робіт підводить підсумки і оцінює дії кожного.

Самостійна робота є важливим методом навчання. Цей метод служить як для закріплення вже добутих знань, навичок та вміння, так і для отримання нових. Велике значення в організації і проведенні самостійної роботи молодших фахівців залежить від керівника. Він зобов’язаний визначити обсяг роботи для самостійної підготовки і давати методичні поради про порядок їх виконання та надавати допомогу у роботі.

Використовуючи вище вказані методи навчання молодших фахівців, начальник речової служби у процесі навчання повинен застосовувати різні форми проведення занять.

Форми навчання визначаються задачами і змістом підготовки молодших фахівців з урахуванням особливостей їх фаху.