Психопрофілактична робота

Ця робота направлена на попередження і запобігання негативних виявів в розвитку і поведінці дитини. Здійснюється через дію психолога на дитину: пряме, безпосереднє і непряме, через дорослих, що беруть участь в його вихованні.

Основні види психопрофілактичної роботи дитячого практичного психолога:

1. Психологічна освіта полягає в ознайомленні педагогів і батьків з основами дитячої педагогічної і соціальної психології, формуванні у них потреби в психологічних знаннях і навичках, прагненні використовувати їх у вихованні дитини і саморозвитку.

Форми, психологічної освіти

• Лекторії: загальні для всіх педагогів або батьків і диференційовані для педагогів — по вікових блоках або кваліфікаційних рівнях; для членів неповних, деструктивних сімей, батьків вихованців, представників старшого покоління.

• Батьківські збори з актуальних питань виховання і розвитку дітей.

• Теоретичні семінари по певних проблемах психолого-педагогічного характеру.

• Семінари-практикуми для педагогів і батьків.

• Науково-практичні конференції.

• Клуби або школи спілкування.

• Круглі столи або актуальні зустрічі.

• Психологічні мінімуми або секційні заняття з педагогами.

• Заняття школи молодого педагога.

• Педагогічний годинник.

2. Організація самоосвіти батьків і педагогів через їх роботу з матеріалами періодичного друку і з психолого-педагогічною літературою.

3. Створення умов для повноцінного психофізичного і особового розвитку дитини в дитячому саду на кожному віковому етапі.

• Дотримання режиму дня з метою запобігання психоемоційних перевантажень, безболісного переходу від одного виду діяльності до іншого, раціонального розподілу часу для організації різних видів діяльності, при домінуванні ведучої ігрової.

• Створення розвиваючого наочно-ігрового середовища з метою розвитку інтересів і здібностей дітей, задоволення їх домагань, формування навиків самостійної і сумісної діяльності, придбання дитиною досвіду соціальної поведінки, забезпечення повноцінного психофізичного розвитку.

4. Створення позитивного емоційно-етичного клімату в дитячому саду з метою збереження нервово-психічного здоров'я дитини, його психоемоційного розкріпачення в процесі соціального спілкування і діяльності, усвідомлення власної значущості і самоцінності.

Види роботи психолога із створення позитивного психологічного клімату в дошкільній установі:

• Періодичний аналіз психологічного клімату і стилю міжособових і ділових взаємостосунків між різними мікрогрупами в дошкільній установі на основі діагностичних досліджень і цілеспрямованих спостережень.

Варіанти соціальних взаємостосунків в мікрогрупах:

В-В: дорослий-дорослий (члени адміністрації-педколлектив; члени адміністрації-батьки; педагоги-батьки);

В-Д: дорослі-діти (батьки-діти; педагоги-діти);

Д-Д: діти-діти.

Індивідуальні консультації і бесіди психолога із співробітниками дитячого саду з використанням елементів психоаналізу для надання допомоги в рішенні проблем особового характеру.

Участь психолога в попередженні і дозволі проблемних ситуацій в колективі з подальшою психологічною реабілітацією учасників прихованого або явно виразимого конфлікту.

Консультування членів адміністрації про їх роль в створенні і збереженні сприятливого психологічного клімату в дошкільній установі.

• Проведення психологічних тренінгів, шкіл або клубів спілкування.

5. Вивчення умов сімейного виховання дитини з метою виявлення деструктивних сімей, визначення соціального статусу дитини в сім'ї, ознайомлення з особливостями сімейного психологічного клімату, виявлення дітей з порушеннями в поведінці і відхиленнями в психофізичному розвитку.