
- •4. Загальні властивості інформації
- •4.1. Кількість інформації
- •4.1.1. Вимірювання
- •4.1.2. Оцінювання Математичні методи
- •Журналістські методи
- •4.2. Новизна інформації
- •4.2.1. Поняття й види новизни
- •4.2.2. Контекстна новизна
- •4.2.3. Реципієнтська новизна
- •4.2.4. Суспільна новизна
- •4.3. Якість інформації
- •4.3.1. Модальність інформації
- •4.3.2. Істинність інформації
- •4.3.3. Нормованість інформації
- •4.3.4. Псевдоінформація, параінформація, метаінформація
- •4.4. Цінність інформації
- •4.5. Достовірність інформації
- •4.5.1. Інформаційний шум та достовірність
- •4.5.2. Спотвореність і достовірність повідомлень під час коректури
- •4.5.3. Способи підвищення достовірності
- •4.6. Складність інформації
- •4.6.1. Поняття складності34
- •4.6.2. Синтаксична складність
- •4.6.3. Семантична складність
- •4.7. Компресованість інформації
- •4.7.1. Ущільнення
- •4.7.2. Розширення
- •4.7.3. Оцінювання компресованості
4.5. Достовірність інформації
4.5.1. Інформаційний шум та достовірність
За джерелом отримання інформацію поділяють на оригінальну, яка є безпосередньо в першоджерелі — кібернетичній системі, й копійовану, тобто отриману іншими кібернетичними системами з першоджерела й, можливо, передану ще далі. Такий поділ дає змогу говорити про ступінь копійованості повідомлення.
Приклад. Ступінь копійованості „4” означає, що реципієнт А отримав повідомлення вже з четвертих „рук”, тобто це повідомлення, перш ніж дійти до цього п’ятого реципієнта А, пройшло через чотирьох людиней, які передавали його одне одному. Ступінь копійованості повідомлень, переданих каналами інтернет, може бути значно більшим.
Звичайно, ступінь копійованості не мав би жодного значення, якби під час копіювання повідомлень унаслідок дії різних шумів у нього не вкрадалися системні (свідомо внесені кібернетичними системами) чи несистемні (випадкові) спотворення. Загалом, спотворення — це ланцюжок сигналів у копії повідомлення стосовно його оригіналу від першої їх розбіжності до найближчого збігання.
Приклад. Спотворення виникають внаслідок впливу на канал передачі інформації (припустімо, радіохвольовий) певних чинників, зокрема фізичних (ліній електропередачі), погодних (блискавок) тощо. Як наслідок, у каналі передачі інформації з’являється така інформація (спотворення), якої джерело інформації в канал не передавало.
Приклад. У ЗМІ випадкові спотворення виникають під час передруковування текстів, зокрема після їх редагування. Для усунення таких спотворень виконують їх коректуру (передруковану оператором копію приводять у відповідність із відредагованим оригіналом).
Системні спотворення виникають унаслідок редагування текстів редакторами (редактори вносять виправлення за певною системою правил).
У сумі всі наявні в повідомленні спотворення називають інформаційним шумом. Інформаційний шум — це спотворена частка повідомлення, яка виникла під впливом шумів при його пересиланні каналом передачі інформації від передавача до приймача. Цю частку визначають або в межах від 0,0 до 1,0, або у відсотках.
Для допитливих. Припустімо, по каналу зв’язку повинні були передати один символ (на клаптику паперу написати запрошення прийти в гості, позначивши: „так, приходьте” — „1”, або „ні, не приходьте” — „0”). Проте внаслідок дії шумів (якийсь недоброзичливець, передаючи, щось у повідомленні додав, замінив чи видалив) воно надійшло до отримувача спотвореним. Розглянемо можливі варіанти такого спотворення.
Варіант 1. Припустімо, внаслідок дії шумів до отримувача надійшло десять символів (недоброзичливець до наявного на свій розсуд дописав ще 9). У цій ситуації частка шуму (N) в повідомленні буде становити N = 9 / 10 = 0,9 (або 90%).
Варіант 2. Припустімо, внаслідок дій недоброзичливця до отримувача надійшов лише один сигнал, але саме цей сигнал і було спотворено (недоброзичливець замінив 1 на 0 чи навпаки). У цій ситуації частка шуму в повідомленні буде становити N = 1 / 1 = 1,0 (або 100%).
Варіант 3. Припустімо, внаслідок дій недоброзичливця до отримувача не надійшло жодного сигналу. У цій ситуації частка шуму в повідомленні буде становити N = 1 / 1 = 1,0 (або 100%).
Варіант 4. Можлива й така ситуація, коли джерело ще не передало повідомлення, а недоброзичливець уже передав у канал один сигнал, байдуже який („так, приходьте” — „1”, або „ні, не приходьте” — „0”). Тоді так само частка шуму в повідомленні буде становити N = 1 / 1 = 1,0 0,5 (або 100%).
Варіант 5. Припустімо, шуми не вплинули на повідомлення (недоброзичливець через забудькуватість виправив повідомлення так, як воно й було написано). У цій ситуації частка шуму (N) в повідомленні буде становити N = 0 / 1 = 0,0 (або 0%).
Насправді спотворення бувають значно складнішими — комбінованими. Так, у тексті авторського оригіналу написано: Мама купила цікаву книгу. Внаслідок дії випадкових чинників оператор набрав таку копію: Мама купла ціказу книагу (позиції спотворень виділено крапками). Отже, в тексті копії наявні три внутрілексемні спотворення. Можливі й такі спотворення, коли під час передруковування текстів оператори пропускають абзац, кілька абзаців, сторінку чи навіть кілька сторінок або, навпаки, вдруковують кілька речень чи абзаців з іншого оригіналу.
Якщо взяти велику кількість повідомлень і визначити в них середнє значення інформаційного шуму, то це значення буде характеризувати ту середню кількість спотворень, яку постійно вносить певний канал передачі інформації в повідомлення. Таке значення інформаційного шуму є однією з основних характеристик каналу передачі інформації.
Приклад. Про деякі бульварні видання іноді кажуть: „Цьому засобу масової інформації довіряти не можна — він часто перекручує (спотворює) інформацію”. Кажучи іншими словами, отримувачі знають, що цей ЗМІ мало турбується про достовірність і вносить у повідомлення багато спотворень.
Достовірність інформації — це загальна властивість інформації, яка визначає неспотворену частку в копiї повідомлення стосовно його оригіналу30. Достовірність інформації в копії повідомлення (D) розраховують за формулою:
D = 1 – N, (13)
де N — спотворена частка в копії повідомлення.
Для допитливих. Для розглянутого нами вище прикладу (запрошення в гості) будемо мати таків результати щодо достовірності.
Варіант 1. Достовірність становитиме D = 1,0 – N = 1,0 – 0,9 = 0,1.
Варіант 2. Достовірність становитиме D = 1,0 – N = 1,0 – 1,0 = 0,0.
Варіант 3. Достовірність становитиме D = 1,0 – N = 1,0 – 1,0 = 0,0.
Варіант 4. Достовірність становитиме D = 1,0 – N = 1,0 – 1,0 = 0,0. 0,5.
Варіант 5. Достовірність становитиме D = 1,0 – N = 1,0 – 0,0 = 1,0.
При великих обсягах передачі повідомлень частка інформаційного шуму ставатиме дуже близькою до імовірності спотворення одного символа в каналі передачі іфнормації. Тому часто достовірність записують також як
D = 1 – P, (13)
де P — імовірність спотворення одного знака повідомлення.
Після ф-ли 13 змінити всю нумерацію ф-л на 1.
Як показали дослідження процесів коректури в ЗМІ, достовірність інформації текстових повідомлень до коректури найчастіше перебуває в межах від 0,998 до 0,999. Це означає, що з кожної тисячі знаків, що надійшли на коректуру, 998-999 є такими, як в оригіналі, а 1-2 — спотвореними. Після проведення коректури — залежно від їх кількості — достовірність може досягати і 0,9999, тобто один спотворений знак на 10 000 чи навіть ще більше.
Оскільки спотворення досліджено доволі детально, з описом їх кількісних та якісних характеристик можна познайомитися в літературі31.