55. Переуступка виручки

56. Стаття 49. Переуступка виручки

Той факт, що акредитив не обумовлює можливості переведення, не повинен ущемлювати право бенефіціара на переуступку виручки, на яку він має або може мати право згідно з положеннями застосовуваного права. Ця стаття стосується тільки переуступки виручки, а не переуступки права бути стороною по акредитиву.

Додаток М

обов'язкова експертиза комерційних договорів

1. Перевірка повноважень особи, яка підписує договір

Аналіз будь-якого проекту договору слід починати з перевірки повноважень особи, яка підписує договір. Якщо контрагентом є юридична особа, слід визначити, чи відповідає посада, зазначена в договорі, посаді у Статуті, уповноваженій на представлення інтересів юридичної особи перед третіми особами без довіреності.

Якщо особа підписує договір за довіреністю, обов'язково слід перевірити наявність такої довіреності, чи не закінчився строк її дії, а також чи відповідає форма довіреності формі, за якою відповідно до закону має здійснюватися операція. Якщо довіреність видано на підписання від імені Довірителя догово-рів, що потребують нотаріального посвідчення, то довіреність також має бути нотаріально посвідчена (згідно зі статтею 245 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. № 435-IV (далі – ЦК України).

2.Перевірка наявності в договорі істотних умов

Далі слід перевірити наявність у договорі істотних умов, оскільки відсутність хоча б однієї з них означає, що договір може бути визнано не укладеним у письмовій формі (ст. 638 ЦК України).

Загальні для всіх видів господарських договорів (тобто договорів, укладених між суб'єктами підприємницької діяльності) істотні умови встановлено у статті 180 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. № 436-IV (далі – ГК України). Відповідно до цієї статті істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору. Ця ж стаття містить порядок визначення зазначених істотних умов.

1) Так, умови про предмет у господарському договорі мають визначати найменування (номенклатуру, асортимент) і кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги щодо їх якості.

2) Ціни в господарських договорах за загальним правилом установлюються за угодою сторін – вільні ціни (ст. 7 Закону України «Про ціни та ціноутворення» від 03.12.1990 р. № 507-ХІІ). У випадках, установлених законодавством, передбачено державні фіксовані ціни та регульовані ціни – граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін (статті 8, 9 вищезгада-ного Закону, ст. 191 ГК України).

3) Строком дії господарського договору є час, протягом якого існують госпо-дарські зобов'язання сторін, що виникли на підставі цього договору. Слід ураховувати, що на зобов'язання, що виникли у сторін до укладання ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше.

Крім істотних умов, передбачених для всіх видів господарських договорів, для деяких видів договорів у законодавстві передбачено спеціальні істотні умови¹, які обов'язково мають міститися в договорі. Тому, проводячи аналіз договору, доцільно звернутися до відповідних розділів ЦК України, ГК України, а також спеціальних законів, що регулюють відповідні правовідносини. (Див., наприк-лад, статтю 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» від 01.07.2004 р. № 1955-IV.) 

У разі наявності в договорі посилань на якісь внутрішні документи контрагента (наприклад, правила страхування, технічні умови, інші документи) з ними слід детально ознайомитися, а краще оформити їх як Додатки до договору.

3.Вивчення прав та обов'язків сторін договору

При проведенні експертизи договору велике значення має вивчення прав та обов'язків сторін договору.

Права та обов'язки сторін мають відповідати нормам, установленим у відповідних розділах ЦК України, ГК України, інших нормативно-правових актах України.

Нерідкі випадки, коли в кодексі встановлено якийсь обов'язок сторони вчиняти певні дії, але є застереження, що це правило діє, якщо інше не встановлено договором. Так, наприклад, стаття 776 ЦК України регулює правовідносини сторін щодо ремонту речі, переданої у найм:

«Поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його раху-нок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом»Як видно з цієї норми, сторони можуть установити в договорі найму (оренди) обов'язок наймодавця проводити поточний ремонт речі, або ж навпаки, – обов'язок наймача проводити капітальний ремонт речі, тоді як відсутність у договорі положення про ремонт речі, переданої у найм, означає застосування до цих правовідносин правила, установленого у ст. 776 ЦК України. Обов'язки сторони, передбачені в договорі, можуть бути як зобов'язанням вчинити певні дії, так і зобов'язанням утримуватися від певних дій (ст. 509 ЦК України). Так, наприклад, у договорі комісії комітента може бути зобов'язано утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами (ст. 1012 ЦК України).

Отже, не завжди детально встановлені обов'язки сторони в договорі відповіда-ють інтересам цієї сторони. Для того, щоб не брати на себе додаткові зобов'я-зання, прямо не передбачені законодавством, рекомендуємо Вам до підписання договору звертатися до відповідних розділів ЦК України та ГК України, щоб мати можливість надати контрагентові обґрунтований протокол розбіжностей або ж проект договору в новій редакції.

4.Вивчення встановлених строків виконання договору

Важливим етапом є вивчення встановлених строків виконання договору. Для сторін договору найчастіше більш прийнятливим є встановлення конкретних строків передачі товарів (виконання робіт, послуг), оплати за договором, зафіксованих шляхом зазначення конкретної дати виконання зобов'язання або ж певного проміжку часу (місяці, тижні, дні, години) для виконання зобов'язання з моменту набуття чинності договором.

При цьому слід ураховувати: якщо строк виконання боржником зобов'язання не встановлено або визначено моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник має право виконати таке зобов'язання в семиденний строк із дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодав-ства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).Вищезазначені правила мають значення для визначення строку позовної давності. Згідно з абзацом першим частині 5 статті 261 ЦК України за зобов'я-заннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починать-ся зі спливом строку виконання. Якщо, наприклад, за договором, укладеним 01.07.2005 р., продавець зобов'язаний поставити товар до 31.07.2005 р. і до цього дня товар не поставлено, то з 01.08.2005 р. Починать-ся перебіг строку позовної давності. Щодо зобов'язань із невизначе-ним стро-ком виконання, то абзац 2 частини 5 статті 261 ЦК України встановлює таке правило: За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначе-ний моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку».

Із частини 2 статті 530 ЦК України випливає, що таке право (право пред'явити вимогу щодо виконання зобов'язання) у кредитора виникає з моменту набуття чинності договором. Отже, якщо за договором строк виконання зобов'язання не визначено, і кредитор вимагає виконання такого зобов'язання, а боржник у семиденний строк його не виконав (якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства), то перебіг строку позовної давності виникає на восьмий день із дня пред'явлення вимоги.

Література. 

Ольга Баранова «Власне Діло», 1 серпня 2005 р., № 15 (142), с. 44 

Газета «Власне Діло»,ЛІГАБізнесІнформ українська Мережа ділової інформації www.liga.net

Додаток Н

ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНИЙ ТОВАРООБМІННИЙ (БАРТЕРНИЙ) КОНТРАКТ № ___

м. ____________........ ....." ___" ____________ 200__ року ____________________________________________________________________

(назва підприємства, організації, установи; країна)

(надалі іменується "Фірма") в особі _______________________________ _________________ __________________, що діє на підставі _______________,

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

що діє на підставі _________________,з одного боку, та __________ ____________________________________________________________________

(назва підприємства, організації, установи; країна)

(надалі іменується "Підприємство") в особі ________________________ ________________________________________, що діє на підставі____________

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)

,з другого боку, уклали цей Зовнішньоекономічний товарообмінний (бартерний) контракт (надалі іменується "Договір") про таке: