45. Аналіз форфейтингових операцій.

Форфейтинг являє собою фінансову операцію з рефінансування дебіторської заборгованості за експортним товарним (комерційним) кредитом через передання (індосамент) переказного векселя на користь банку (факторингової компанії) зі сплатою останньому комісійної винагороди. Банк бере на себе зобов'язання з фінансування експортної операції через виплату за обліковим векселем, що гарантується наданням аваля банку країни імпортера.

Аналіз форфетингових операцій починається з визначення їх місця та масштабів цих операцій серед інших форм безготівкових рахунків. Такий аналіз проводиться за допомогою показника питомої ваги форфетингових операцій, проведених за аналізований період. Після визначення місця, яке посідають форфетингові операції в безготівкових розрахункових операціях, аналізується їх динаміка.

Аналіз динаміки проводиться за допомогою стандартних показників:

абсолютний приріс форфетингових операцій;

темп зростання форфетингових операцій; » темп приросту форфетингових операцій.

Наступним етапом аналізу є структурний аналіз форфетингових операцій, який проводиться в розрізі видів валют, країн—учасників цих операцій, галузевого спрямування.

Оскільки форфетингові операції вважаються трудомісткими та дорогими, завершальним етапом аналізу є аналіз економічної ефективності цих операцій. Він здійснюється за допомогою таких коефіцієнтів:

дохідність форфетингових операцій;

частка доходу від форфетингових операцій у загальній сумі доходів банку;

дохід від форфетингових операцій на 1 грн. активів банку;

прибутковість форфетингових операцій.

46. Аналіз операцій із банківськими платіжними картками.

Платіжна картка — спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку трастової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу грошей з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування грошей зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання грошей у готівковій формі в касах банків, пунктах обміну іноземної валюти уповноважених банків та через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Для оцінки потужності карткових рахунків як додаткового джерела ресурсів банку слід проаналізувати, яку частку займають залучені на них кошти у загальному обсязі ресурсів. Це значення необхідно розглянути у такому розрізі: 1) Категорії клієнтів: фізичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності; 2) Дебетові та кредитові платіжні картки.

Якщо банк є учасником кількох платіжних систем, доцільно визначити структуру платіжних карток за видами міжнародних платіжних систем. Динаміка змін у кількості карткових клієнтів, емісії платіжних карток, обсяги коштів за операціями, види операцій (операції у торговій мережі, отримання готівкового авансу) дадуть інформацію стосовно тенденцій розвитку у сфері карткового бізнесу.

Інформаційне забезпечення аналізу розрахунків із використанням платіжних карток є:

Дані аналітичного та синтетичного обліку.

Офіційні форми звітності;

3. Звіти міжнародним платіжним системам.

Значущим показником може бути активність картки, яка демонструє кількість операцій, що здійснюються протягом одного дня за однією карткою. Цей показник розраховується як відношення загальної кількості операцій до кількості карток у той період часу, за який вони були проведені.

Структурний аналіз операцій з платіжними картками передбачає з'ясування таких питань: 1)питома вага залишків на карткових рахунках у загальному обсязі залучених ресурсів; 2)питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі клієнтів (фізичних та юридичних осіб); 3)питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі валют; 4)структура емісії платіжних карток у розрізі платіжних систем; 5)структура емісії платіжних карток у розрізі кредитових та дебетових карток; 6)структура операцій у розрізі кількості операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу; 7)структура операцій у розрізі обсягів операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу.

Питома вага залишків на карткових рахунках (N) у загальному обсязі залучених ресурсів розраховується за формулою: N=Scard*100/Sres, де Sres – загальна сума залучених коштів; Scard – сума залучених коштів на карткові рахунки. Цей показник свідчить про напрямленість карткових продуктів у розрізі юридичних та фізичних осіб. Доцільно також проаналізувати умови, на яких залучаються кошти на карткові рахунки та умови обслуговування рахунків.

На завершальному етапі аналізу карткових операцій визначається їх прибутковість. Для цього розраховується частка доходів від операцій з картками у загальному обсязі банку, визначається їх структура у розрізі процентних та комісійних доходів. Ефективність операцій із платіжними картками розраховується як співвідношення прибутку банку та його витрат за цими операціями.