Тренованість спортсмена

Спеціальна

Загальна

СТАН СПОРТСМЕНА ПЕРЕДСТАРТОВИЙ – особливий психічний стан спортсмена, що виявляється у момент готовності до змагань. За ступенем переважного прояву цих процесів можна виділити 4 типи стану змагальної готовності спортсмена (див. додаток М).

СТАТУС СПОРТСМЕНА ПРОФЕСІЙНИЙ — соціально-правове становлення, у яке добровільно ставить себе спортсмен, що уклав контракт чи трудову угоду з роботодавцем. С.с.п. зобов'язує його постійно підтримувати високий рівень своєї спортивної майстерності й виступати на змаганнях за певну винагороду. Факт прийняття С. с. п. є формою продажу своєї робочої сили і юридично становить собою найом на роботу за договором. У своїх трудових угодах спортсмен-професіонал залишається малозахищеним через відсутність правових знань чи підтримки професійної спілки. Щоб правильно користатися С. с. п., спортсмену необхідна професійна консультація юриста.

СТОМЛЕННЯ У СПОРТІ – фактор, який стимулює мобілізацію функціональних процесів спортсменів, визначає межі раціонального обсягу тренувальних впливів і участі у змаганнях, а також забезпечує ефективність протікання адаптації у спортсменів, успішність змагальної діяльності та профілактику переадаптації.

СТРАТЕГІЯ – визначає загальні закономірності підготовки і ведення змагань у спорті.

СТРУКТУРА ВОЛЬОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СПОРТСМЕНА. Виділяють такі якості, як цілеспрямованість (ясне бачення перспективної мети), рішучість і сміливість (схильність до розумного ризику у поєднанніі зі своєчасністю й обдуманістю рішень), наполегливість і завзятість (здатність до мобілізації функціональних резервів, активність у досягненні цілей і подоланні перешкод), витримка і самовладання (легкість розуму; здатність керувати своїми думками і діями в умовах емоційного напруження), самостійність й ініціативність.

СТРУКТУРА СПЕЦІАЛЬНОЇ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ СПОРТСМЕНА включає такі елементи:

1. формування стійкості спортсмена до стресової ситуації тренувальної й особливо змагальної діяльності;

2. ступінь досконалості кінестетичних і візуальних сприйняттів спортсменом різних параметрів рухових дій і навколишнього середовища;

3. здатність сприймати, організовувати і переробляти інформацію в умовах дефіциту часу;

4. досконалість просторово-тимчасової антиципації як форма підвищення ефективності техніко-тактичних дій спортсмена;

5. здатність до формування у структурах головного мозку випереджальних реакцій, програм необхідність якої зумовлена вимогами ефективної змагальної боротьби.

Т

ТАКТ ТРЕНЕРА – поведінка тренера, що будується на основі правильно сприйманих ним соціальних очікувань стосовно нього як тренера і викладача. Це психологічні основи педагогічного такту тренера, соціальні установки тренера і сукупність стереотипів.

ТАКТИКА – цілеспрямовані способи використання технічних прийомів у тактичних діях спортсменів для вирішення змагальних завдань з урахуванням правил змагання, плюсів і мінусів характеристик підготовленості (своєї, партнерів і супротивника), а також умов середовища. У кожному виді спорту способи вирішення тактичних завдань і їх специфіка залежать від правил змагань, особливостей спортивної техніки, традицій виду спорту.

ТРЕНІНГ ПСИХОЛОГІЧНИЙ – сукупність методів активного психологічного навчання, спрямованого на формування, розвиток і закріплення навичок ефективної поведінки спортсменів у певних ситуаціях.

ТРЕНОВАНІСТЬ ЗАГАЛЬНА – змінюється під впливом неспецифічних вправ, що зміцнюють здоров'я, поліпшують фізичні якості і підвищують функціональні можливості органів і систем організму щодо різних видів м'язової діяльності.

ТРЕНОВАНІСТЬ СПЕЦІАЛЬНА – є наслідком удосконалювання конкретного виду м'язової діяльності, обраного предметом спортивної спеціалізації.

ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ СТРУКТУРА – відносно стійкий порядок об'єднання його компонентів (частин, сторін і ланок), їх закономірне співвідношення один з одним із загальною послідовністю. У тренувальному процесі розрізняють 3 рівні структури:

1. мікроструктура - структура окремих спортивних занять і мікроциклів;

2. мезоструктура – структура середніх циклів і етапів тренування, що включають серію цілеспрямованих мікроциклів;

3. макроструктура – структура великих циклів тренування (макроциклів).

ТРЕНУВАННЯ ІДЕОМОТОРНЕ – таке тренування, що дає змогу спортсмену шляхом уявного відтворення зорових і м'язово-рухових уявлень краще засвоїти раціональні техніко-тактичні варіанти виконання рухів, оптимальний режим роботи м'язового апарату, а також сприяє удосконалюванню кінестетичних і зорових сприйняттів параметрів рухових дій і зовнішнього середовища, що супроводжують процес тренування і змагань.

У

УВАГА — організована і цілеспрямована психічна активність, що має сенсорне завдання, і її зміст спрямований на предметну властивість рухів.

Я

ЯКОСТІ ОСОБИСТОСТІ СПОРТСМЕНА ВОЛЬОВІ — цілеспрямованість, наполегливість і завзятість, витримка і самовладання, рішучість і сміливість, схильність до ризику, ініціативність.