- •Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1. Вихідні дані для проектування електромеханізації виробничих процесів
- •1.1. Виробничо-господарська характеристика підприємства
- •1.2. Технічна характеристика об’єкта електромеханізації
- •1.3. Мета і завдання проектування
- •2. Вибір технологічного та елктротехнічного обладнання
- •2.1. Обгрунтування технологічної схеми виробництва комбікормів
- •2.2. Вибір технологічного обладнання та електродвигунів
- •2.2.2. Вибір шнеків.
- •2.2.3. Вибір потужності і електродвигуна для змішувача.
- •2.2.4. Розрахунок потужності електродвигуна для дробарки.
- •2.2.5. Вибір заслінок.
- •2.3. Розробка принципіальної електричної схеми керування пвл комбікормів
- •2.4. Вибір електричних апаратів розподільчих пристроїв та електропроводок
- •2.4.1. Вибір апаратури керування і захисту для дробарки.
- •2.4.2. Вибір апаратури керування і захисту для норій.
- •2.5. Розрахунок освітлення виробничих приміщень
- •3. Вибір електропривода, схеми автоматизації та розробка міроприємств по підвищенню надійності електропривода дробарки
- •3.1. Опис роботи технологічно та кінематичної схеми установки
- •3.2. Розрахунок і побудова механічної характеристики робочої машини. Визначення режиму роботи двигуна
- •3.3. Визначення потужності і вибір електродвигуна
- •3.4. Визначення зведених до валу електродвигуна моментів статичного опору і моментів інерції приводу
- •3.5. Перевірка вибраного електродвигуна за тепловим режимом під час роботи
- •3.6. Визначення тривалості пуску електродвигуна
- •3.7. Перевірка вибраного електродвигуна за тепловим режимом під час пуску
- •3.8. Перевірка вибраного електродвигуна на перевантажувальну здатність
- •3.9. Визначення повної активної та реактивної потужності, споживаної електродвигуном з електричної мережі
- •3.10. Підвищення надійності електродвигуна дробарки
- •3.11. Розробка схеми керування електроприводом установки. Опис роботи схеми
- •3.12. Перелік вибраного електрообладнання
- •3.13. Підвищення надійності схеми керування дробаркою дб-5
- •3.14. Автоматизація процесу завантаження дробарки
- •4. Заходи по раціональному використаню електроенергії та економії енергоресурсів на підприємстві
- •5. Охорона праці
- •5.1. Розрахунок заземлення.
- •5.2. Розрахунок грозозахисту.
- •6. Охорона навколишнього середвища
- •7. Заходи з експлуатації електрообладнання комбікормового заводу.
- •7.1. Розрахунок річних затрат праці на виконання то і пр енергетичного обладнання
- •7.2. Планування то і ремонту енергетичного обладнання
- •7.3. Розрахунок резервного фонду електрообладнання в господарстві
- •8. Техніко-економічне обґрунтування проекту.
- •. Висновки і пропозиції література
5. Охорона праці
Безпечне використання електроенергії і обслуговування установок залежить від виробничих умов, організаційно-технічних та інших заходів.
Будова і технічна експлуатація електроустановок повинні відповідати діючим правилам їх будови та технічної експлуатації, правилам техніки безпеки під час експлуатації електроустановок у сільському господарстві і правилам техніки безпеки під час експлуатації електроустановок промислових підприємств.
Щодо небезпеки ураження людини електричним струмом розрізняють:
-
Приміщення з підвищеною небезпекою, які характеризуються наявністю вогкості, струмопровідного пилу, струмопровідних підлог тощо. Сюди належать слюсарні, хімічні та ремонтні цехи;
-
Особливо небезпечні приміщення, які характеризуються наявністю особливої вогкості (вогкість близько 100 %) та хімічною активністю середовища. До них належать мийні та гальванічні цехи, тваринницькі ферми, душові, туалети та інші;
-
Приміщення без підвищеної небезпеки. До них відносять контори, конструкторські бюро тощо.
Залежно від групи, до якої віднесено дане приміщення, до енергообладнання та електроустановочних матеріалів ставляться різні вимоги.
Безпека обслуговування електроустановок гарантується використання захисних огорож, заземлювачів з додержанням необхідних відстаней до струмопровідних частин, заземлення корпусів електроустаткування, які гарантують безпеку дотику до металевих корпусів та конструкцій електроустановок в разі замикання їх струмопровідних частин на кожух.
Якщо людина у момент пробивання ізоляції або обриву струмопровідних проводів не дотикалась до устаткування та приводів, тоді небезпека ураження її визначається кроковою напругою.
Крокова напруга – різниця потенціалів між двома точками на поверхні землі, що лежать на відстані кроку (0,8 м). Ця напруга не повинна перевищувати 36 В.
Правила влаштування електроустановок (ПВЕ) вимагають, щоб усі струмопровідні не ізольовані частини електроустаткування були на висоті, не доступній для дотику.
З метою гарантування безпеки у виробничих приміщеннях для живлення переносних електроінструментів та ламп установлюються знижувальні трансформатори до 36 В і нижче.
У виробничих приміщеннях навіть ізольовані проводи треба прокладати у лотках, стальних трубах або заховано у трубі під штукатуркою.
Вимикачі, перемикачі, реостати та контактори треба встановлювати у стальних шафах або з надійним металевим захистом.
Опір ізоляції силових та освітлювальних проводів відносно землі та один відносно одного відіграють вирішальну роль для здійснення електрозахисту. Опір освітлювальних та силових проводів розподільних пристроїв і струмопроводок напругою до 1000 В має бути не менший від 0,5 МОм.
Опір ізоляції треба вимірювати на відрізках проводки між суміжними запобіжниками або з останніми запобіжниками між будь-яким проводом та землею, а також між двома будь-якими проводами. На кожний вольт робочої напруги повинно бути 1000 Ом опору ізоляції.
Опір ізоляції електроустановок треба систематично перевіряти один раз в рік, а в особливо небезпечних приміщеннях два рази на рік.
Перевіряти може тільки підготовлений для цього спеціаліст, який має відповідне посвідчення.
До обслуговування електроустановок допускаються особи, які закінчили навчальні заклади або курси електромонтерів, склали іспити з правил техніки безпеки і мають відповідні посвідчення.
Роботи по ремонту устаткування та механізмів слід проводити тільки після повного вимикання їх з електричної мережі з обов’язковим вивішуванням у містах вимикання попереджувальних плакатів: “Не вмикати – працюють люди!”, “Не вмикати – робота на лінії!”.
Заміняти плавкі вставки запобіжників у щитах може тільки електромонтер при вимкнутому рубильнику. При цьому він обов’язково повинен мати захисні засоби – гумові рукавички, головний убір та захисні окуляри.
Для обслуговування та ремонту електроустановок використовують захисні засоби, перевірені на електропробивання за встановленими правилами. Крім того, використовують покажчики напруги з неоновою лампою та покажчик для напруги понад 1000 В.
Металічні частини електроустановок в нормальних умовах добре ізольовані від струмоведучих частин і доторкатись до них безпечно. В аварійних випадках металічні частини електроустановок опиняються під напругою. Дотикання обслуговуючого персоналу до металічних частин електроустановок і зв’язаних з ними металічних конструкцій інших машин і апаратів являється небезпечним для життя. Найбільш поширеною і надійною мірою захисту людей і тварин від ураження електричним струмом є заземлення. Метою заземлення є зниження до безпечної величини напруги відносно землі, яка появляється на металевих частинах електрообладнання в наслідок порушення цілісності ізоляції струмоведучих частин.
Блискавка – красиве і небезпечне явище природи – являє собою особливий види проходження електричного струму через повітряні проміжки. Джерелом виникнення блискавки є атмосферний заряд енергії, який накопичений у хмарі.
Одиночні грозові хмари можуть нести заряди різних знаків. Тому, при зближенні хмар, заряджених різнойменно, між ними виникає електричний заряд – блискавка. Деякі хмари можуть нести одночасно додатні і від'ємні заряди енергії. Додатні заряди розміщуються в нижній частині хмари, де зосереджується більше вологи.