- •Історія зарубіжної літератури XIX - початку XX століття
- •1.1. Навчальна програма курсу
- •1.2. Робоча программа міністерство освіти і науки україни Глухівський державний педагогічний університет
- •Мета вивчення дисципліни,
- •Передумови вивчення.
- •2.2. Ііі курс, VI семестр. Література II половини х1х ст. — початку хх ст. Перелік тем лекцій та їх анотації
- •Перелік практичних робіт
- •1.3. Перелік художніх текстів для обов'язкового читання і вивчення напам'ять
- •Лекційні матеріали
- •1. Соціально-історичні передумови розвитку романтизму
- •2. Поняття романтизму. Основні етапи розвитку та течії романтизму
- •3. Етапи розвитку романтизму
- •4. Мистецтво і мода доби романтизму
- •1. Загальна характеристика німецького романтизму
- •2. Життєвий шлях е.Т.А. Гофмана. Характеристика творчості. «Життєва філософія кота Мурра», «Золотий горнець», «Мадмуазель де Скюдері».
- •3. Життєвий і творчий шлях г.Гейне
- •4. «Книга пісень» — видатне явище німецького романтизму. Народнопісенна основа віршів
- •«Книга пісень»
- •1. Особливості розвитку англійського романтизму
- •2. Короткі відомості про життя і творчість п.Б.Шеллі. Гармонія людини з природою — провідна тема лірики поета
- •3. Дж. Г. Байрон — видатний англійський поет-романтик, фундатор епохи нової поезії
- •4. «Українська» та «східна» теми у творчості Дж.Г.Байрона: «Мазепа», цикл «Східні поеми». Роман у віршах «Дон Жуан»
- •1. Життєвий шлях Вальтера Скотта
- •3. Широка панорама життя Середньовічної Англії в історичних романах письменника: «Роб Рой», «Уеверлі», «Квентін Дорвард»
- •2. В.Гюго — видатний французький письменник-романтик. Особливості романтизму і новаторство в.Гюго
- •3. Романна творчість в.Гюго: «Людина, яка сміється», «93», «Знедолені»
- •2. Роман «Індіана» — літературний дебют французької письменниці
- •3. Образ сильної і незалежної жінки в дилогії «Консуело», «Графиня Рудольштадт»
- •2. Життєвий шлях в. Ірвінга. Новелістика американського письменника
- •4. Міф і художня творчість н.Готорна. Проблеми духовності і моралі у романі «Червона літера»
- •2. Ідейно-художній аналіз новел е.По «Чорний кіт», «Провалля і маятник», «Лігейя», «Маска червоної смерті», «Окуляри»
- •3. А. Конан-Дойль — послідовник е.По. Детективні твори письменника. Їх загальна характеристика
- •3. Створення романтичного автопортрета у збірці «Кримські сонети». Образи природи Криму
- •1. Загальна характеристика французької реалістичної літератури хіх століття
- •2. Життєвий шлях Фредеріка Стендаля. Новелістика французького письменника. «Ваніна Ваніні»
- •3. Романтичні та реалістичні тенденції в романах Стендаля «Арманс», «Пармський монастир»
- •2. Універсальність задуму, тематико-жанровий склад, основні принципи побудови епопеї «Людська комедія» о. Де Бальзака
- •3. Ідейно-художній аналіз творів «Ежені Гранде», «Шагренева шкіра»
- •2. Характеристика творчості: «Лексикон прописних істин», «Саламбо», «Виховання почуттів», «Проста душа»
- •1. Характеристика англійської реалістичної літератури хіх століття
- •Провідні риси творчості
- •3. Автобіографічні мотиви романів: «Пригоди Олівера Твіста», «Великі сподівання»
- •2. Етапи творчості в. Теккерея. Майстерність Теккерея-романіста
- •3. Збірка у. Уїтмена «Листя трави»: назва, побудова, провідні мотиви, образ ліричного героя
- •3. Символічний зміст поезій ш. Бодлера. «Альбатрос» (1841)
- •3. Поняття авангардизму. Авангардистські течії у світовій літературі
- •3. «Поетичне мистецтво» — віршований маніфест символізму. Картини сутінок буття, настрій задумливого суму — провідні мотиви верленської поезії («Осіння пісня», «в серці і сльози і біль»)
- •4. Своєрідність творчого розвитку Артюра Рембо
- •1. Основні естетичні принципи та поетичне новаторство Стефана Малларме («Лебідь», «Проза для Дез-Ессента» та ін.)
- •2. Життєвий шлях м.Метерлінка. Роль драматурга у становленні «нової драми»
- •3. Тематичне розмаїття романів е.Золя: «Нана», «Черево Парижа», «Пастка»
- •Заняття 2
- •Заняття 3
- •Заняття №4
- •Заняття 5
- •Заняття 6
- •Заняття 9
- •Ставлення автора до своїх героїв
- •Образи-символи в поезії
- •To тематика самостійної роботи і методичні рекомендації до її виконання (реалізм) n
- •Тема 1. Романтизм як художній напрямок
- •Тема 2. Сатирико-метафоричний зміст казки-новели е.Т.А. Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Цінобер»
- •Тема 3. Національно-визвольний рух у поемі д.Байрона «Паломництво Чайльд Гарольда»
- •Тема 4. Провідні мотиви творчості Байрона
- •Тема 5. Своєрідність історичного роману в.Скотта «Айвенго»
- •Тема 6. Композиційна роль образу Собору Паризької Богоматері в однойменному романі в.Гюго
- •Тема 7. В. Гюго «Собор паризької Богоматері» — романтичний історичний роман
- •Тема 8. Романтичний портрет і прийоми його створення в романі в.Гюго «Собор паризької Богоматері»
- •Тема 9. Патріотичний ідеал і художні засоби його розкриття в поемі а. Міцкевича «Гражина»
- •Тема 10. Новели е. По і своєрідність детективного жанру
- •Тема 11. Оповідання е.По «Золотий жук» (Ідейно-естетичний аналіз)
- •Тема 12. Головна проблема збірки віршів у.Уїтмена «Листя трави»
- •Тема 13. Особливості конфлікту, характерів, проблема жанру новели ф. Стендаля «Ваніна Ваніні»
- •Тема 14. Сатиричне зображення діяльності церкви в романі ф. Стендаля «Червоне і чорне»
- •Тема 15. Характеристика головних героїв у романі Стендаля «Червоне і чорне»
- •Тема 16. Прикмети епохи в духовному образі і вчинках Жюльєна Сореля — героя роману Стендаля «Червоне і чорне»
- •Тема 17. Образи графині де Ресто і Фанні Мальво в повісті о. Бальзака «Гобсек»
- •Тема 18. Влада золота та її філософія в повісті Бальзака «Гобсек»
- •Тема 19. «Книга пісень» г.Гейне — видатне явище німецького романтизму
- •Тема 20. Критика буржуазно-міщанського середовища в романі г. Флобера «Пані Боварі»
- •Тема 21. Образ Шарля Боварі в ідейному задумі і композиції роману г. Флобера «Пані Боварі»
- •Тема 1. Основні риси творчого методу й індивідуального стилю г.Аполлінера
- •Тема 2. «Поетичне мистецтво» п.Верлена — віршований маніфест символізму
- •Тема 3. Нові засади бачення й зображення людини у поезії в.Вітмена
- •Тема 4. Структура, основний стрижень та символічне підґрунтя змісту збірки ш.Бодлера «Квіти зла»
- •Тема 5. Ілюзійне підґрунтя поезій а.Рембо
- •Тема 6. Поетична спадщина с. Малларме
- •Тема 7. Авангардистські й модерністські тенденції в поезії на початку хх століття
- •Тема 8. Моріс Метерлінк — творець символічної драми.
- •Тема 9. Натуралізм як художній напрямок
- •Тема 10. Сюрреалізм — одна із найзначніших авангардистських течій у французькій і світовій літературі
- •Кафедра зарубіжної літератури
- •Регламент впровадження мрс із дисципліни: «Історія зарубіжної літератури хіх — початку хх ст.»
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 1
- •Тема 2
- •Тема 3
- •Тема 4
- •Тема 3
- •Тема 4
- •Тема 3—4
- •Тема 3—4
- •Тема 6—7
- •Тема 6—7
- •Тема 6—9
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12—13
- •Тема 14
- •Тема 15—16
- •Тема 17
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 12—13
- •Тема 14
- •Тема 15—16
- •Тема 17
- •Тема 10—17
- •IV.2. Словник термінів і понять
3. Тематичне розмаїття романів е.Золя: «Нана», «Черево Парижа», «Пастка»
Творчість Золя справила величезний вплив на розвиток натуралізму та реалізму в усьому світі. Еміль Золя започаткував у літературі філософську концептуальність і публіцистичність, він розробив прийом монтажу в романі замість традиційного для класичного реалістичного роману драматичного розвитку дії. Письменник створив новий тип роману, в центрі якого нерідко опинився «економічний організм» — ринок у «Череві Парижа».
Уже в перших романах натураліста проступала одна з характерних рис його стилю — поєднання деталізованого опису з образом-символом, у якому був сконцентрований головний зміст картини. Такими, скажімо, були описи зимового саду в помешканні Саккара («Здобич») і картина центрального ринку в «Череві Парижа».
У романі «Черево Парижа» показано шлях до влади пройдисвіта та авантюриста на кшталт Ежена Ругона, змальовано те живильне середовище, що стало опорою для нового режиму — дрібна торгова буржуазія, котра вхопила свою частку здобичі від милостей імперії, усі ці «гладкі», самовдоволені міщани (родина Кеню).
Але за яскравим фасадом Другої імперії Золя побачив нещастя і знедоленість нижчих прошарків суспільства, стрімке падіння моральності та страхітливе лицемірство можновладців. Ці тривожні процеси в суспільному житті Франції він аналізував в романах кінця 70-х — поч. 80-х років («Пастка», «Нана»).
Роман «Пастка» був першим у творчості Золя розлогим полотном із народного життя. Книга зробила письменника скандально відомим. Літературні сноби протестували, багато читачів відмовилися від передплати, і все ж за рекордно короткий термін роман витримав 30 перевидань. Гостра реакція певної частини публіки читачів пояснювалася тим, що у творі вперше з такою правдивістю було показано життя французьких низів.
У романі йшлося про драму родини Купо, про її фізичну та моральну деградацію. «Від банальності інтриги мене може врятувати лише велич і правдивість зображених мною картин народного життя. Позаяк я беру дурнувату, вульгарну і брудну обстановку, я повинен надати малюнкові більшої рельєфності», — писав Е.Золя про «Пастку». Таким чином, письменник поставив перед собою складне завдання: продемонструвати придатність для справжнього мистецтва будь-якого матеріалу, розширити відповідно до принципів натуралістичної естетики сферу художнього.
Праля Жервеза і покрівельник Купо, працелюбні та прості люди, намагалися об- лаштувати своє маленьке щастя, своє скромне родинне життя. Але з Купо трапився нещасний випадок на роботі, й це позбавило його можливості працювати. Він залишився без роботи й поступово спився, дедалі частіше навідуючись в шинок під назвою «Пастка».
Своїм романом Золя стверджував, що злидар приречений на загибель, що умови життя і праці неминуче призводили його до деградації і вимирання. Водночас романіст не забував дати й біологічну мотивацію того, що відбувалося в романі: крах Купо та Жервези пояснювався не лише соціальними, а й спадковими чинниками (Купо страждав від спадкового алкоголізму).
Еміль Золя особисто підкреслював «філософський зв'язок», який існував між «Пасткою» і наступним його романом «Нана». Зробивши головною героїнею роману куртизанку Нана, посиливши фізіологічний, сексуальний елемент у романі, автор хотів показати «розклад, що йде знизу, пастку, якій панівні верстви дають можливість вільно поширюватись». Образ Нани мав символізувати всю Другу імперію, її пишну зовнішність і розбещену сутність.
Незаперечним був вплив Золя на формування італійського веризму і творчість Г.Гауптмана, Т.Манна, Дж. Ґолсуорсі, Т. Драйзера, А.Барбюса, Л. Арагона та ін.
Питання для самоконтролю
-
Розкрийте, у чому відмінність натуралізму від реалізму.
-
Е.Золя — теоретик натуралізму. Розкрийте положення його теорії.
-
Хто у французькій літературі став «літературним батьком» Еміля Золя?
-
Що стало поштовхом до створення письменником епопеї«Руго-Маккари»?
-
Який роман Еміля Золя став найбільшим виявом теорії натуралізму?
ПРАКТИЧНИМ
КУРС
/-
3.1. Практичні заняття
Швма:
«Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» —
романтична казка-новела з глибоким соціально-психологічним змістом
ПЛАН
-
Сатирико-метафоричний зміст казки.
-
Добрі сили (фея Розабельверде, лікар Проспер Альпанос) і їхня роль у казці.
-
Світ філістерів(Фабіан, Кандіда, Мош Терпін, князь, барони).
-
Образ князя Пафнутія.
-
Протиставлення творчої людини і бездуховного філістера (Бальтазар і Цахес).
-
Антипросвітницькі мотиви у творі.
-
Специфіка романтизму Гофмана.
Завдання для підготовчого періоду
-
Подумайте, яку позицію в повісті займає автор.
-
Повторіть відомості з теорії літератури про травестію, пародію, гротеск та романтичну іронію. Повість-казка як жанр романтичної літератури.
-
Дайте тлумачення словам: Цахес, альраун, компендіум, пумпернікель, рефе- рандарій, лінєєва мавпа, Вельзевул, філістер.
-
Складіть ЛС, ребуси, кросворди, вірші, літературні ігри.
Література
-
Берковский Н.Я. Романтизм в Германии. — Л., 1973
-
История немецкой литературы, Т.3. — М., 1966
-
Художественный мир Гофмана: Сб. статей. — М., 1983
-
Лобода О. 20 запитань класові // Зарубіжна література. — 2003. — № 46. — С. 2—3
-
Середюк Т. Комічне в казці Е.Т.А.Гофмана «Крихітка Цахес» // Зарубіжна література. — 2001. — № 40. — С. 40
-
Савчук О. Фантастична історія злету і падіння Цахеса. Е.Т. А. Гофман. «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер». 8 кл. // Зарубіжна література. — 2004. — № 47. — С. 8—9
-
Остапчук В. Е.Т.А.Гофман «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер». Урок-загадка. // Зарубіжна література. — 2001. — № 11. — С. 3
-
Поколодний Л., Вечірко О. Е.Т.А.Гофман «Малюк Цахес на прізвисько Ціннобер» (Матеріали до одного з варіантів уроку) 8 кл. // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2002. — № 1. — С. 21—22
Інструктивно-методичні матеріали
Світ Гофмана — це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди у центрі його уваги знаходилося протистояння двох світів — романтичного і буденного, ілюзорного і реального. За визначенням письменника, «Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер» — це «казка про реальне», у якій він подав власне філософське бачення сенсу життя людини. У повісті-казці дія розгорнулася у казковій країні — князівстві Керпес. Серед героїв були маги, феї, які впливали на життя звичайних людей (фея Розабельерде подарувала Цахесу три магічні волосини, щоб захистити малу потвору). Гофман вдався також до чарівних речей і чарівних перетворень при змальовані головних подій у творі. Автор використав прийом двоплановості дії з метою висвітлити проблеми реального життя Німеччини («мікрокнязівства», німецькі імена більшості героїв, типова німецька їжа тощо).
Дійовими особами твору стали карлик Цахес, фея Розабельверде, студенти Ба- льтазар і Фабіан, професор Мош Терпін та його дочка Кандіда, маг Проспер Альпа- нус. Розповідь велася від особи автора. Історія про маленьку потвору викрила побут і звичаї карликових князівств, які ще мали місце в Німеччині.
ЗМІСТ ТВОРУ
САТИРИЧНИЙ
Сатиричне викриття суспільства філістерів:
-
керівників німецького князівства;
-
тогочасної політики і просвітництва;
-
вчених і чиновників.
МЕТАФОРИЧНИЙ
Втручання казкових персонажів у загальний хід розвитку сюжету.
Тема повісті: показ духовно обмеженого світу філістерів, у якому немає місця ентузіастам.
Ідея: викриття негативних рис особистості (жадоба влади, жорстокість, підступність); засудження адміністративної системи, прославлення творчої людини.
Проблематика: — грошей і влади;
-
клас морально-етичних проблем;
-
кохання;
-
освіти;
-
добра і зла;
-
творчої людини і бездуховного філістера.
У творі автор розкрив 2 головні сюжетні лінії: історія життя малюка Цахеса, історія кохання Бальтазара і Кандіди.
Мета автора — застерегти тих, хто прагнув лише службового і матеріального благополуччя.
Герої Гофмана теж поділені на два табори — філістерів та ентузіастів. Філістери — це люди, що цілком задоволені життям і всім, що їх оточувало; вони не знали і не хотіли знати ніяких високих поривань, їх більшість. Вони володарі і мешканці світу реального, у якому цінували лише високі життєві блага, а все інше для них нічого не варте. Усі ці герої досить прозаїчні, реалістичні, бездуховні й обмежені люди, їхнє життя нудне й нецікаве. Таке «хворе суспільство» і породжувало «Цахе- сів», що втратили духовні та моральні орієнтири.
Цахес (з нім. нісенітниця, дурниця, пусті розмови).
Син бідної селянки.
Студент університету.
Таємний експедитор.
Таємний радник.
Міністр закордонних справ.
Одруження з Кандідою.
Смерть у нічній вазі.
Світ філістерів Гофман викрив за допомогою іронії:
-
«просвітницька» діяльність Пафнутія Великого мала псевдопросвітительські наслідки, порушуючи звичайне гармонійне життя людей;
-
князь Барзануф полюбляв нагороди, такі захоплення свідчили про обмеженість і пихатість правителя;
-
професор Мош Терпін — жалюгідний раціоналіст, його дослідження і відкриття безглузді і нічого спільного з наукою та освітою не мали;
-
Кандіда (кохана Бальтазара) — вродлива, досить звичайна і дещо легковажна дівчина, не дуже освічена, полюбляла лише веселі розваги.
Філістерам Гофман протиставив ентузіастів. Вони жили наче в іншому вимірі, їхній світ набагато ширший, складніший, проте прекрасніший. Над ними не мали влади ті цінності, що хвилювали філістерів. Глибока духовність і щире відчуття краси — ось їхні визначальні риси.
Основний конфлікт твору — протистояння митця (Бальтазара), який бачив і цінував прекрасне, жив і творив за законами вищої духовності, і філістера (Ціннобе- ра), який поклонявся золоту, втратив цінніші орієнтири, жив за законами голого практицизму.
Уперше Бальтазар і Цахес несподівано перетнулися серед університетського люду. Усі захоплювалися витонченістю і спритністю Ціннобера (так тепер називали Цахеса), він зачарував навіть Кандіду, в яку понад усе був закоханий Бальтазар. Чари Ціннобера діяли на всіх людей, стан їх був схожий на масовий психоз. Якщо хтось у присутності Цахеса говорить щось дотепне, усі вважали, що це сказав Ціннобер, але якщо він мерзенно нявчав, обвинувачували не його, а когось іншого. Тільки два студенти — Бальта- зар (за задумом автора, він ревно охороняв казковий світ природи й поезії від вторгнення вульгарності й повсякденності) і Фабіан — помітили, що карлик насправді потворний і лихий. Глибокий задум автора утілений у незвичайній долі потвори Цахе- са, яка зумовлена тим загадковим для романтика законом, за яким матеріальні й духовні блага в буржуазному суспільстві розподілені нерівноцінно: той, хто мав владу, присвоював собі плоди розуму й рук тих, хто нічого не мав.
Філістер |
Творча людина |
Цахес — потвора, злодій і кар'єрист (втілення темних сторін людини, її користолюбства). і Приносив нещастя всім, хто з ним зустрічається. і Привласнював заслуги інших. |
Бальтазар — юнак років 23-х, поштивий, скромний поет, жив у гармонії з природою. і Бачив людей такими, якими вони були насправді. і Складав вірші про красу природи. |
ВИСНОВОК:
Цахеси і їм подібні з' являються і процвітають, а Бальтазари йдуть у вигнання, а то й у в'язницю, або ж їх «приручають» завдяки:
-
засліпленому суспільству, що втратило духовні цінності і творило собі кумира;
-
владі грошей (їх символ — 3 золоті волосини у Цахеса).
Автор дійшов висновку: багатство й людська глухота, те, що люди забували закони природи й краси, — все це призвело до панування безглуздості й вульгарності. Але Гофман вірив у велику силу мистецтва — перемога на сторінках його казки можлива, але у світі людей все набагато складніше. Цим і пояснював іронічний фінал твору. Таким чином, занепад бездуховності призвів до збільшення філістерського світу, а її відродження — навпаки, до процвітання життя у суспільстві.