Тема 2.6. Арбітражне вирішення спорів у міжнародній економічній діяльності

Поняття міжнародного комерційного арбітражу є дуже важливим для сприйняття студентами всього подальшого навчального матеріалу теми.

Міжнародний комерційний арбітраж залежно від характеру спорів поділяється на загальний арбітраж, що розглядає усі спори по зовнішньоекономічних угодах і спеціалізований арбітраж (по морських спорах, по контрактних товарах).

Міжнародні комерційні арбітражні суди отримують компетенцію на розгляд спорів тільки на підставі письмової згоди сторін спору. Арбітражна угода (третейський запис чи компроміс) може відноситися вже до виниклого спору.

Угоди стосовно майбутніх спорів називаються арбітражним застереженням.

Пропонуємо студентам зробити таблицю або схему органів, які здійснюють процедури врегулювання міжнародних економічних спорів. Ними вважаються такі арбітражні інституції:

• Арбітражний суд Міжнародної торгової палати, який діє з 1 червня 1975 року зі штаб-квартирою у Парижі;

• Лондонський міжнародний третейський суд - тристороння організація, що заснована Лондонською торговою палатою, Корпорацією міста Лондона та Інститутом арбітрів і управляється останнім (діє з 1985 року);

• Американський арбітраж, який керується Законом про арбітраж США (1925 p.) з процедурою розгляду справ відповідно до Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ;

• Міжнародний центр урегулювання інвестиційних спорів, що не виконує функцій арбітражного суду, але надає засоби для ведення процедури врегулювання спорів, а також веде списки спеціалістів по такому врегулюванню;

• Європейський арбітраж, діяльність якого регламентується Конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж, а також діє Арбітражний регламент Європейської економічної комісії ООН від 20 січня 1966 року;.

• Комісія ООН з питань міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) - не є міжнародним арбітражним органом і її арбітражний регламент (1976 року) не має сили нормативно-правового акту (закону), хоч може бути застосований сторонами контракту. Звертаємо увагу студентів на те, що цей перелік не можна вважати вичерпним.

Окремо потрібно дещо зауважити студентам щодо процедури врегулювання спорів ГАТТ. Це багатосторонній договір, який встановлює загальні правила здійснення міжнародних торгових правовідносин, і прийнятий більше ніж 120 країнами.

Особливу увагу студентів звертаємо на нормативне регулювання діяльності арбітражних судів. Арбітражний розгляд міжнародних спорів передбачено рядом міжнародно-правових документів, серед яких можна назвати такі:

• Статут ООН;

• Статути регіональних міжнародних організацій;

• Типові правила арбітражного процесу 1958 року;

• Арбітражні договори та інші угоди між окремими країнами. Прикладом останнього є Угода, укладена 20 березня 1992 року у Києві

між державами - учасницями СНД про порядок розгляду господарських спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності. Норми багатьох міжнародно-правових актів спрямовані на правове забезпечення виконання зобов'язань міжнародних економічних договорів.

На забезпечення виконання зобов'язань міжнародних економічних договорів спрямована діяльність Міжнародного арбітражу, Міжнародного Суду і деяких інших міжнародних структур. їхнє функціонування і використання при цьому міжнародно-правових норм варто розглядати як один із важливих напрямків правового регулювання забезпечення виконання міжнародних економічних договорів.

Виконання арбітражних рішень здійснюється різними шляхами. Це добросовісне виконання сторонами та примусове виконання. Особливість примусового виконання у тому, що потрібно отримати дозвіл суду на виконання арбітражного рішення.

Виконання судових рішень також можливе двома шляхами. По-перше, це виконання судового рішення у країні його прийняття, по-друге, це виконання судового рішення за межами компетенції суду, який його прийняв. У таких випадках на основі прийнятого рішення порушується нова справа в країні, де необхідно виконати рішення.

Далі нагадуємо, що 24.02.1994 року прийнято Закон „Про міжнародний комерційний арбітраж", а також Положення про Міжнародний комерційний арбітражний суд і Положення про Морську арбітражну комісію при Торгово-промисловій палаті України, тексти яких розглядаємо на практичному занятті.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ:

1. Міжнародні економічні договори як джерела міжнародного економічного права.

2. Міжнародно-правові звичаї та рішення міжнародних організацій як джерела міжнародного економічного права.

3. Міжнародні кодекси поведінки в системі джерел міжнародного економічного права.

4. Поняття і система принципів міжнародного економічного права.

5. Суб'єкти міжнародного економічного права.

6. Види міжнародних економічних організацій та їх роль в міжнародних економічних відносинах.

7. Правове регулювання діяльності транснаціональних корпорацій (ТНК).

8. Порядок укладення міжнародних економічних договорів.

9. Забезпечення виконання міжнародних економічних договорів.

10. Поняття та джерела міжнародного транспортного права.

11. Міжнародне торгове право як складова частина міжнародного економічного права.

12. Поняття і джерела міжнародного валютного права.

13. Співвідношення між міжнародним правом, міжнародним публічним правом, міжнародним економічним правом.

14. Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом.

15. Правовий статус України як члена Європейського Союзу.

16. Участь України у міжнародних організаціях як суверенного суб'єкта міжнародних відносин.

17. Членство України в міжнародних економічних організаціях.

18. Європейський Союз та його функції у системі міжнародних економічних відносин.

19. Віденська конвенція про право міжнародних договорів 1980 року.

20. Міжнародний суд і міжнародний арбітраж як засоби розв'язання міжнародних економічних спорів.

21. Міжнародне митне право як складова міжнародного економічного права. •

22. Міжнародне інвестиційне право та його джерела.

23. Перспективи розвитку міжнародного економічного права.