Електрозабезпечення Загальні положення

Метою електрозабезпечення є забезпечення військових споживачів електроенергією необхідної кількості та якості як в мирний, так і у воєнний час. Завданнями електрозабезпечення є: електропостачання пунктів управління, медичних пунктів та польових фортифікаційних споруд; живлення інженерних електротехнічних засобів; електропостачання військових об’єктів побутового та господарського призначення; улаштування електризованих загороджень.

Для вирішення завдань електрозабезпечення використовуються штатні (табельні) електротехнічні засоби (ЕТЗ), а також місцеві електричні мережі та джерела електроенергії.

Електротехнічні засоби – засоби, що перебувають на озброєнні (постачанні) військ (сил), до складу яких входять військові електроустановки (ВЕУ), електричні машини та електротехнічне майно.

До військових електроустановок належать окремі ЕТЗ, комплектні системи електропостачання, електричні мережі, електрична частина озброєння й військової техніки та інші споживачі військового призначення.

Електричні машини являють собою конструктивно завершені комплектні засоби, в яких електрична енергія виробляється, перетворюється, розподіляється або перетворюється в інший вид енергії.

Електротехнічне майно – допоміжне й витратне майно, призначене для забезпечення працездатності електротехнічних машин, розподілу, вимірювання й перетворювання параметрів електричної енергії. До електротехнічного майна належать: двигуни внутрішнього згорання до електротехнічних машин та елементи їх обладнання; електричні машини (генератори, електродвигуни тощо); низьковольтні електричні апарати (вимикачі, перемикачі, контактори, пускачі тощо); електровимірювальні прилади, вузли, групові та ремонтні комплекти, запасні частини, інструмент та приладдя (ЗІП) та запасні частини розсипом; навчально-тренувальні засоби тощо.

Основною складовою електротехнічних машин є військові джерела електроенергії. Військові джерела електроенергії поділяються на електроагрегати та електростанції.

Електроагрегати

Електроагрегат – автономне джерело електроенергії, що складається з вмонтованих на загальній рамі двигуна внутрішнього згорання й генератора та укомплектоване щитом керування й додатковим обладнанням. За типом двигуна внутрішнього згорання електроагрегати поділяються на бензинові та дизельні.

Бензинові та дизельні електроагрегати випускаються в різному виконанні за видом струму, частоти та напруги, а саме:

за видом струму – електроагрегати постійного та змінного однофазного й трьохфазного струму;

за частотою струму – електроагрегати нормальної частоти 50 Гц і підвищеної частоти 400 гц;

за наругою – електроагрегати змінного струму напругою 230 В і 400 В та електроагрегати постійного струму напругою 28,5 і 115 В.

Бензинові електроагрегати (рис. 75) застосовуються для живлення силового приводу техніки, механізмів та інструменту, а також як складова частина освітлювальних, зарядних і спеціальних електростанцій.

а б

Рисунок 75 – Бензиновий електроагрегат: а – АБ-4-П/115; б – АБ-4-О/230-М1

Технічні характеристики бензинових електроагрегатів надано в таблиці 34.

Дизельні електроагрегати (рис. 76) призначені для живлення електричною енергією різних споживачів у стаціонарних і польових умовах.

Рисунок 76 – Дизельний електроагрегат:

а – АД-30-Т/230(400); б – АД-60-Т/230(400)-1Р

Таблиця 34