Організація занять

Під час підготовки до занять з технічної підготовки слід користуватись технічною документацією на штатні зразки інженерної техніки, інструкціями по експлуатації, технічним описом тощо.

Якість проведення занять з технічної підготовки багато в чому залежить від їх організації, методів навчання, що застосовуються, матеріально-технічного забезпечення, а також від якості підготовки до занять керівників і тих, хто навчається.

До числа заходів, що мають вирішальний вплив на інтенсифікацію навчального процесу, можна віднести: проведення занять в умовах, близьких до бойових дій; повне відпрацьовування на заняттях основних питань; проведення занять методом зборів; застосування нормативів, попутних тренувань і тренажерів; призначення тих, хто навчається, у процесі занять на різні посади; ефективне використання технічних засобів навчання; впровадження активних методів навчання й ін.

Для поліпшення підготовки доцільно широко застосовувати комплексний метод організації занять, коли відпрацьовування практичних питань з технічного обслуговування, усунення несправностей і поточного ремонту проводиться у комплексі із заняттями з водіння.

Основним методом навчання є практична робота на матеріальній частині інженерних машин.

Для досягнення повної завантаженості й самостійності тих, хто навчається, у процесі практичних дій заняття повинні забезпечуватися необхідною навчально-методичною документацією (планами-завданнями, навчально-тренувальними або інструктивними картами, журналами-конспектами, опорними конспектами, навчальними посібниками тощо), технікою та майном.

Під час кожного виходу техніки на заняття й у ході навчального процесу проводиться контрольний огляд машини в обсязі, що виконується перед виходом з парку та під час роботи. Наприкінці заняття ті, хто навчається, залучаються до проведення щоденного технічного обслуговування (ЩТО).

Комплексний метод організації заняття має ряд переваг: зменшується кількість техніки, що виділяється на водіння, досягається повне завантаження тих, хто навчається, забезпечується можливість відпрацьовування нормативів технічної підготовки. Однак комплексне заняття потребує більш ретельної підготовки до нього керівників і тих, хто навчається, більш чіткої організації його проведення на всіх навчальних місцях. Комплексне заняття проводиться після теоретичного вивчення матеріальної частини, основ експлуатації і правил водіння.

Заняття з технічної підготовки організується й проводиться в загальному випадку на п’ятьох навчальних точках (рис. 79) Кожна навчальна точка може містити у собі декілька навчальних місць. Загальна кількість навчальних місць визначається змістом і методикою навчання, чисельністю тих, хто навчається.

Навчальні місця

перше друге третє четверте п’яте

Матеріальна частина

машини

Експлуатація

і правила водіння

Технічне обслуго-вування

Усунення несправностей

у вузлах, агрегатах, системах

Зняття машин із зберігання

Рисунок 79 – Схема організації заняття з технічної підготовки

На заняттях з технічної підготовки навчальний матеріал рекомендується викладати у такій послідовності.

1. Загальна будова зразка інженерної техніки: назва і марка; призначення й умови застосування; комплектність (склад); технічні характеристики; основні елементи (вузли, агрегати, механізми) і їх розміщення на машині, призначення і взаємодія між собою; кінематична, гідравлічна й інша схеми; обов’язки номерів екіпажу (обслуги); підготовка машини до застосування в залежності від умов експлуатації, принцип роботи; контрольний огляд, порядок проведення ЩТО; місткість заправних ємностей пального, мастила й рідин, що застосовуються; способи транспортування; склад комплексу ЗІП і його використання, показ у дії.

2. Технічні характеристики: технічна продуктивність у різних умовах (міцності ґрунту, швидкості плину ріки, глибини ріки, рівневі залягання ґрунтових вод, ширині перешкоди й ін.); експлуатаційна продуктивність при виконанні визначеного інженерного завдання (установці мінного поля, обладнанні ротного опорного пункту й ін.); максимальна швидкість руху; середня швидкість руху; маса, габаритні розміри в транспортному положенні; склад екіпажу (обслуги) з вказівкою спеціальностей (наприклад, старший механік-водій, механік-водій, оператор тощо); час підготовки до бойового застосування; клас захисту; періодичність і трудомісткість технічних обслуговувань №1 і №2; витрата пального на 100 км шляху та 1 годину роботи.

3. Будова вузлів, агрегатів, механізмів: назва; розташування і кріплення на машині, призначення й технічна характеристика; будова (загальна будова, фізичний принцип дії, будова складових частин і деталей) і принцип роботи, експлуатація (правила користування); несправності, їхні ознаки і причини, заходи попередження несправностей і способи їх усунення; регулювання; порядок технічного обслуговування в процесі роботи, експлуатаційні матеріали, регламентоване технічне обслуговування; підготовка до зберігання і зняття зі зберігання.

4. Будова систем машини: назва (гідравлічна, електрична, комбінована тощо); призначення; технічна характеристика; принцип пристрою і роботи; загальна будова і розташування елементів у машині; будова елементів (вузлів, агрегатів і механізмів) системи; робота системи; експлуатація (правила користування); несправності, їхні ознаки і причини, заходи попередження і способи усунення; регулювання; обсяг технічного обслуговування в процесі роботи; підготовка до зберігання і зняття зі зберігання.

При поясненні призначення вузлів, агрегатів і механізмів необхідно дати точне формулювання, які функції вони виконують у машині і пояснити необхідність цих функцій.

Принцип будови і роботи вузлів, агрегатів і механізмів вивчається тільки по їхніх принципових схемах, без вивчення конструкції.

Загальна будова складових частин машини вивчається на матеріальній частині методом показу і пояснення призначення й основ взаємодії тільки основних їх пристроїв (без деталізації).

Будова вузлів, агрегатів і механізмів вивчається на матеріальній частині методом показу і детального пояснення призначення, конструктивного виконання і взаємодії всіх їхніх деталей у процесі роботи.

Вивчення несправностей рекомендується проводити в такому порядку:

ознаки несправності (визначаються оглядом, на слух, по контрольних або діагностичних приладах, по характеру роботи машини);

причини і наслідки несправностей;

способи виявлення й усунення;

заходи попередження.

Матеріал при вивченні питань регулювання доцільно викладати у такій послідовності:

технічні вимоги на регулювальні параметри вузла, агрегата, механізму або приводу керування;

причини порушення нормального стану регулювання, наслідки, до яких призводять ці порушення;

послідовність перевірки регулювання;

відновлення вихідного стану регулювання (порядок виконання регулювання, інструмент, що застосовується).