- •Міністерство освіти і науки україни
- •"Організація та функціонування комп'ютерів"
- •І. Теоретичні відомості
- •1.1. Коротка історія розвитку комп’ютерної техніки
- •1.2. Принципи організації комп’ютера фон-Неймана
- •Іі. Опис архітектури навчального комп’ютера DeComp
- •2.1. Організація навчального комп’ютера – симулятора DeComp
- •2.2. Пульт управління навчального комп’ютера
- •Закладка “Документація до “Навчальної еом”
- •2.4 Закладка “Пристрій підготовки даних”
- •2.4.1 Порядок введення інформації на перфострічку
- •III. Вказівки до виконання лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Загальні поняття про системи числення
- •Позиційні системи числення, які застосовуться у комп’ютерах
- •1.2.1 Двійкова система числення
- •Вісімкова система числення
- •Шістнадцяткова система числення
- •1.3. Переведення чисел з однієї позиційної системи числення до іншої
- •1.3.1. Переведення цілих чисел
- •1.3.2 Переведення правильного дробу
- •1.3.3 Особливості переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел до двійкової системи числення і навпаки
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Інструкції арифметичних операцій:
- •1.3. Призначення Регістру Ознак
- •1.4. Дослідження виконання інструкцій навчального комп’ютера
- •2. Порядок виконання роботи
- •Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Організація програмних циклів
- •1.3. Особливості виконання операцій зсуву
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Загальні відомості про логічні функції
- •1.2. Опис логічних інструкцій навчального комп’ютера
- •1.3. Подання від’ємних чисел у комп’ютерах
- •1.3.1. Прямий код
- •1.3.2. Обернений код
- •1.3.3. Доповняльний код
- •1.3.4. Модифіковані коди
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Теоретична частина.
- •1.1. Додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
- •1.2. Додавання двійкових чисел у модифікованому доповняльному коді
- •1.3. Додавання двійкових чисел у модифікованому оберненому коді
- •1.4. Переповнення розрядної сітки при додаванні у модифікованих машинних кодах
- •1.5. Множення двійкових чисел без знаку
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Подання чисел з рухомою комою
- •1.2. Правила додавання (віднімання) двійкових чисел з рухомою комою
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Ділення двійкових чисел без знаку
- •1.1.1. Ділення з відновленням залишку
- •1.1.2. Ділення без відновлення залишку
- •1.2. Множення двійкових чисел із знаком
- •1.2.1 Множення чисел у форматі з фіксованою комою
- •1.3. Ділення двійкових чисел у форматі з фіксованою комою.
- •2. Порядок роботи
- •3. Вимоги до звіту.
- •Література.
- •Додаток
1.1.2. Ділення без відновлення залишку
Через показаний у попередньому алгоритмі недолік, реальні пристрої ділення будуються на основі алгоритму ділення з нерухомим діленим без відновлення залишку. Виявляється, що у двійковій системі числення відновлення залишку можна не виконувати, якщо на наступному такті після відповідного зсуву вліво отриманого залишку, коли відбувається приєднання чергового розряду діленого, додавати до нього прямий код дільника.
Дамо опис цього алгоритму.
-
Початкове значення часткового залишку (ЧЗ) приймається таким, що дорівнює старшим розрядам діленого;
-
ЧЗ подвоюється шляхом зсуву на один розряд вліво. При цьому у молодший розряд ЧЗ, що звільняється при зсуві, заноситься чергова цифра частки;
-
Із зсунутого ЧЗ віднімається дільник, якщо залишок додатний, і до зсунутого ЧЗ додається дільник, якщо залишок від’ємний;
-
Наступна цифра модуля частки дорівнює 1, коли результат віднімання додатний, і нулю, якщо він від’ємний;
-
Пункти 2 – 4 послідовно виконуються для отримання усіх цифр модуля частки.
Як видно, пункти 1, 2, 5 повністю співпадають з відповідними пунктами попереднього алгоритму ділення. Наступний приклад із числами, що були використані у попередньому прикладі, проілюструє даний алгоритм.
1 1 0 0 1 0 0 | 1 0 1 0
Доповнювальний код дільника + 0 1 1 0 | 1 0 1 0
Є переніс 1 ← 0 0 1 0
0 1 0 1
Доповнювальний код дільника + 0 1 1 0
Переносу немає 0 ← 1 0 1 1
0 1 1 0
+ 1 0 1 0 - прямий код дільника
1 0 0 0 0
0 0 0 0
+ 0 1 1 0 – доповнювальний код дільника
0 0 1 1 0
1.2. Множення двійкових чисел із знаком
Алгоритми виконання операції множення двійкових чисел базуються на правилах множення однорозрядних чисел, а операція множення двох чисел зводиться до циклічного виконання сукупності операцій множення множеного на послідовність розрядів множника і відповідного зсуву множеного і множника.
Алгоритми виконання операції множення для різних форм подання чисел відрізняються незначно. Головні відмінності полягають у визначенні величини порядку добутку при множенні чисел з рухомою комою і місця коми при множенні чисел з фіксованою комою.
Від’ємними можуть бути як множене, так і множник. Як відомо, від’ємний знак подається одиницею, що сприймається комп’ютером як старший розряд числа. Тоді результат операції множення, коли множене або множник від’ємний, буде хибний і величина похибки залежить від того, яке з двох чисел є від'ємним.
При поданні від’ємних чисел у доповняльному або оберненому коді, множення виконується за правилами множення прямих кодів (при відповідному перетворенні кодів множників і добутку) або безпосередньо у цих кодах із врахуванням їх специфічних якостей.
Код знаку добутку визначається шляхом виконання операції додавання за модулем 2 згідно наступної таблиці.
Код знаку числа А |
Код знаку числа В |
Код знаку добутку |
0 |
0 |
0 0 = 0 |
1 |
1 |
1 1 = 0 |
0 |
1 |
0 1 = 1 |
1 |
0 |
1 0 = 1 |