- •Міністерство освіти і науки україни
- •"Організація та функціонування комп'ютерів"
- •І. Теоретичні відомості
- •1.1. Коротка історія розвитку комп’ютерної техніки
- •1.2. Принципи організації комп’ютера фон-Неймана
- •Іі. Опис архітектури навчального комп’ютера DeComp
- •2.1. Організація навчального комп’ютера – симулятора DeComp
- •2.2. Пульт управління навчального комп’ютера
- •Закладка “Документація до “Навчальної еом”
- •2.4 Закладка “Пристрій підготовки даних”
- •2.4.1 Порядок введення інформації на перфострічку
- •III. Вказівки до виконання лабораторних робіт Лабораторна робота № 1
- •1. Теоретична частина
- •1.1 Загальні поняття про системи числення
- •Позиційні системи числення, які застосовуться у комп’ютерах
- •1.2.1 Двійкова система числення
- •Вісімкова система числення
- •Шістнадцяткова система числення
- •1.3. Переведення чисел з однієї позиційної системи числення до іншої
- •1.3.1. Переведення цілих чисел
- •1.3.2 Переведення правильного дробу
- •1.3.3 Особливості переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел до двійкової системи числення і навпаки
- •Лабораторна робота № 2
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Інструкції арифметичних операцій:
- •1.3. Призначення Регістру Ознак
- •1.4. Дослідження виконання інструкцій навчального комп’ютера
- •2. Порядок виконання роботи
- •Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 3
- •1. Теоретичні відомості
- •1.2. Організація програмних циклів
- •1.3. Особливості виконання операцій зсуву
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 4
- •1. Теоретичні відомості
- •1.1. Загальні відомості про логічні функції
- •1.2. Опис логічних інструкцій навчального комп’ютера
- •1.3. Подання від’ємних чисел у комп’ютерах
- •1.3.1. Прямий код
- •1.3.2. Обернений код
- •1.3.3. Доповняльний код
- •1.3.4. Модифіковані коди
- •2. Порядок виконання роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Теоретична частина.
- •1.1. Додавання і віднімання двійкових чисел з фіксованою комою
- •1.2. Додавання двійкових чисел у модифікованому доповняльному коді
- •1.3. Додавання двійкових чисел у модифікованому оберненому коді
- •1.4. Переповнення розрядної сітки при додаванні у модифікованих машинних кодах
- •1.5. Множення двійкових чисел без знаку
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту
- •Лабораторна робота № 6
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Подання чисел з рухомою комою
- •1.2. Правила додавання (віднімання) двійкових чисел з рухомою комою
- •2. Порядок роботи:
- •3. Вимоги до звіту.
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Теоретична частина
- •1.1. Ділення двійкових чисел без знаку
- •1.1.1. Ділення з відновленням залишку
- •1.1.2. Ділення без відновлення залишку
- •1.2. Множення двійкових чисел із знаком
- •1.2.1 Множення чисел у форматі з фіксованою комою
- •1.3. Ділення двійкових чисел у форматі з фіксованою комою.
- •2. Порядок роботи
- •3. Вимоги до звіту.
- •Література.
- •Додаток
1.3.3 Особливості переведення вісімкових і шістнадцяткових чисел до двійкової системи числення і навпаки
Якщо розглянути таблицю 2 в частині вісімкових і двійкових чисел від 08 до 78, можна зауважити істинність таких двох положень:
а) всяке однорозрядне вісімкове число можна записати у вигляді трьохрозрядного двійкового;
б) всяке трьохрозрядне двійкове число можна записати у вигляді однорозрядного вісімкового.
Аналогічно, такий самий висновок можна зробити і для шістнадцяткових чисел від 016 до 1516, але у двійкових числах треба розглядати чотири розряди. Група з трьох двійкових розрядів називається тріада, а з чотирьох двійкових розрядів – тетрада. На підставі цих положень можна стверджувати:
Для переведення вісімкових чисел до двійкової системи числення необхідно кожну вісімкову цифру замінити еквівалентною їй двійковою тріадою (для шістнадцяткових чисел – тетрадою).
Для переведення двійкових чисел до вісімкової системи числення необхідно двійкове число розбити на тріади праворуч і ліворуч від коми (для шістнадцяткових чисел – на тетради). Якщо останні ліворуч і праворуч тріади (тетради) будуть неповні, їх потрібно доповнити нулями. Потім кожну двійкову тріаду (тетраду) замінити одною еквівалентною їй вісімковою (шістнадцятковою) цифрою (див. табл. 2.) .
Переведення чисел з десяткової системи числення до двійкової можна виконувати щляхом проміжного переведення до вісімкової системи числення, а потім отримане вісімкове число – у двійкове, тобто: A10 → A8 → A2.
Приклад 2.4. Десяткове число 572 перевести у двійкову систему числення.
572 : 8 = 71 (залишок = 4) Отримуємо: 57210 = 10748 = 001 000 111 1002 .
71 : 8 = 8 (залишок = 7)
8 : 8 = 1 (залишок = 0)
1 : 8 = 0 (залишок = 1)
1.3.4 Переведення чисел з любої позиційної системи числення до десяткової системи
При необхідності переведення чисел до десяткової системи з інших систем числення, у загальному випадку використовується формула повного запису числа (1). При використанні цього способу всі арифметичні дії виконуються у тій системі числення, до якої дане число переводиться. Число записується у розгорнутій (повній) формі у своїй системі числення, але значення розрядів записуються у десятковій формі. Виконавши всі операції за правилами десяткової арифметики ми отримаємо результат у десятковій формі.
Приклад 2.2. Перевести дані числа до десяткової системи числення.
1100101,12 = 1 * 26 + 1* 25 + 1* 22 + 1* 20 + 1* 2 -1 = 101,510 ;
3138 = 3 * 82 + 1* 81 + 3 * 80 = 20310 ;
1BF,516 = 1 * 162 + 11 * 161 + 15 * 160 + 5 * 16-1 = 447 + 5/16
2. Порядок виконання лабораторної роботи № 1.
1. Вивчити теоретичні відомості до лабораторної роботи № 1.
2. Дайте відповіді на такі контрольні питання:
1) Що називається системою числення?
2) Що таке основа системи числення?
3) Якою є вага окремого розряду числа у позиційній системі числення?
4) Які системи числення застосовуються у сучасних комп’ютерах?
5) Які особливості двійкової системи числення?
6) Які особливості вісімкової системи числення?
7) Які особливості шістнадцяткової системи числення?
8) Які є способи переведення чисел з однієї системи числення до іншої?
9) Правило переведення з однієї системи числення до іншої цілих чисел;
10) Правило переведення з однієї системи числення до іншої дробових чисел;
11) Правило переведення чисел з любої системи числення до десяткової системи;
12) Поясніть табличний метод переведення чисел з двійкової до вісімкової системи;
13) Поясніть табличний метод переведення чисел з двійкової до шістнадцяткової системи;
14) Поясніть табличний метод переведення чисел з вісімкової до двійкової системи;
15) Поясніть табличний метод переведення чисел з шістнадцяткової до двійкової системи;
У звіті кожний студент дає письмову відповідь на одне контрольне питання, номер якого співпадає з його номером за списком групи.
3. Запустити програму “Симулятор навчальної ЕОМ DeComp” (файл DeComp.exe) і включити живлення на панелі навчального комп’ютера.
За допомогою набірного поля і кнопок “Занесення з набірного поля”, записати до регістрів процесора такі значення двійкових кодів: до РА – 0101 0101 0101,
до РД – 0011 0011 0011 0011,
до А – 0000 1111 0000 1111,
до РІ – 0000 0000 1111 1111,
до ЛАІ – 1010 1010 1010.
Вміння виконувати вказані дії продемонструвати викладачу.
4. За допомогою набірного поля і кнопок “Операція з пам’яттю” записати до 5-ти сусідніх комірок пам’яті з адресами 20, 21, 22, 23 та 24 числа 16, 17, 18, 19 та 20. Попередньо всі десяткові числа перевести до двійкової системи числення і результати записати у робочий зошит для подання у звіті. Вміння виконувати вказані дії продемонструвати викладачу.
5. Записати у пам’ять описану нижче програму, яка додаватиме числа, що знаходяться у 10-й та 11-й комірках пам’яті, а результат запише до 12-ї комірки. Програму розмістити у оперативній пам’яті, починаючи з комірки за адресою 0 (нуль). Попередньо у 10-ту та 11-ту комірки занести числа відповідно до свого варіанту:
Таблиця варіантів до завдання
№ за списком |
Число 1 |
Число 2 |
№ за списком |
Число 1 |
Число 2 |
№ за списком |
Число 1 |
Число 2 |
1 |
22 |
33 |
11 |
18 |
28 |
21 |
47 |
5 |
2 |
25 |
34 |
12 |
19 |
32 |
22 |
13 |
33 |
3 |
31 |
16 |
13 |
14 |
42 |
23 |
29 |
22 |
4 |
21 |
24 |
14 |
44 |
10 |
24 |
34 |
20 |
5 |
31 |
18 |
15 |
37 |
21 |
25 |
44 |
21 |
6 |
41 |
9 |
16 |
41 |
12 |
26 |
35 |
26 |
7 |
35 |
17 |
17 |
35 |
28 |
27 |
19 |
33 |
8 |
27 |
15 |
18 |
16 |
37 |
28 |
40 |
11 |
9 |
38 |
7 |
19 |
25 |
30 |
29 |
12 |
37 |
10 |
36 |
21 |
20 |
20 |
30 |
30 |
23 |
32 |
Відповідна програма у мнемонічних кодах буде мати такий вигляд:
Мнемонічний код інструкції |
Дія, яку виконує інструкція |
LOAD 10 |
завантажити (прочитати) значення числа з 10-ї комірки пам’яті до акумулятора; |
ADD 11 |
додати до числа в акумуляторі значення числа з 11-ї комірки пам’яті і результат зберегти в акумуляторі; |
STORE 12 |
зберегти (записати) значення числа з акумулятора до 12-ї комірки пам’яті; |
HALT |
зупинити роботу процесора. |
У двійковому поданні дана програма матиме наступний вигляд:
0000 0000 0000 1010 – двійковий код 1-ої інструкції
0010 0000 0000 1011 - - “ - 2-ої інструкції
0001 0000 0000 1100 - - “ - 3-ої інструкції
0111 1100 0000 0000 - - “ - 4-ої інструкції
Відповідно, двійковий код першої інструкції необхідно занести до комірки з адресою 0 (0000 0000 0000), другу – у комірку з адресою 1 (0000 0000 0001), третю – у комірку з адресою 2 (0000 0000 0010), а четверту – у комірку з адресою 3 (0000 0000 0011).
Після того, як програма розміщена у пам’яті навчального комп’ютера і у 10-ту (код адреси у двійковій формі - 0000 0000 1010) та у 11-ту (код адреси - 0000 0000 1011) комірки будуть занесені задані числа, необхідно у Лічильнику Адреси Інструкції за допомогою набірного поля встановити адресу першої інструкції, тобто код адреси - 0000 0000 0000, тобто показати процесору звідки починати виконання програми.
6. Виконати програму у автоматичному режимі і перевірити результат у 12-й комірці, прочитавши значення 12-ї комірки пам’яті.
7. Онулити 12-ту комірку, знову встановити у ЛАІ адресу першої інструкції – адресу 0 і дослідити цю програму, виконавши її у покроковому режимі. Після виконання кожної інструкції записати у подану нижче таблицю вміст усіх регістрів процесора.
-
РА
РД
А
РІ
ЛАІ
РО
1-й крок
2-й крок
. . .
N –й крок
Проаналізувати процес змін у регістрах процесора на кожному кроці виконання програми.
8. Оформити та захистити звіт з лабораторної роботи. Під час захисту звіту бути готовому дати усну відповідь на будь-яке контрольне питання і дати пояснення змінам у регістрах процесора, які відбуваються при виконанні кожного кроку програми.
Загальні вимоги до звітів з виконаних лабораторних робіт подані у додатку.