Тема 9. Конкуренція і монополія

Конкуренція (від лат. concurrere –„зіштовхуватися”) – економічне суперництво, боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів та послуг з метою отримання якомога більшого прибутку.

Основними умовами виникнення та існування конкуренції є :

• наявність на ринку необмеженої кількості незалежних виробників і покупців товарів або ресурсів;

• свобода виробників щодо вибору господарської діяльності;

• абсолютно вільний доступ економічних суб’єктів до ринку і такий же вільний вихід із нього;

• певна відповідальність між попитом і пропозицією;відсутність надвиробництва і дефіциту.

• абсолютна мобільність матеріальних, трудових , фінансових та інших ресурсів;

• відсутність угод між постачальниками та споживачами ресурсів, які мають обмежити конкуренцію;

• наявність у кожного учасника конкуренції повної інформації про попит, пропозицію, ціни, норму прибутку тощо.

Економічний закон конкуренції виражає внутрішньо необхідні, сталі, суттєві причинно - наслідкові взаємозв’язки між економічними суб’єктами у боротьбі за найвигідніші умови виробництва і реалізації товарів з метою одержання найбільшого прибутку.

Конкурентоспроможність (у загальному вигляді)- це володіння властивостями, що створюють певні переваги для суб’єкта економічної конкуренції.

Види економічної конкуренції

Причини виникнення монополій:

1. Дія закону конкуренції

2. Дія закону концентрації капіталу і виробництва .

Концентрація капіталу – це процес збільшення розмірів індивідуального капіталу за рахунок капіталізації прибутку, тобто використання певної його частини на розширення виробництва.

3.Процес централізації капіталу

Централізація капіталу –це збільшення розмірів капіталу внаслідок поглинання або поглинання кількох раніше самостійних індивідуальних капіталів в один, більший.

4.Трансформація індивідуальної приватної власності.

5.Економічні кризи.

Монополія в широкому розумінні означає виключне право держави, підприємства, фізичної особи на володіння будь-чим або на здійснення якого-небудь виду діяльності.

Під економічною монополією розуміють велике підприємство, фірму або об’єднання (спілку) яке посідає панівне місце на ринку і конкурує значну частину виробництва і збуту певного виду продукції з метою одержання монопольного прибутку.

Монополізація –це процес досягнення суб’єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Монополізм розуміють активні дії монопольних структур, спрямовані на реалізацію своїх переваг у процесі взаємовідносин з іншими суб’єктами господарювання.

За сферою функціонування і причинною виникнення є:

• природна монополія

• адміністративна монополія

• економічна монополія

Форми економічної монополії:

• картель –це об’єднання декількох підприємств однієї сфери виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і зроблений продукт, виробничу та комерційну самостійність і домовляються про часткову кожного в загальному обсязі виробництва, цінах, ринках збуту.

• синдикат –це об’єднання низки підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але витрачають власність на вироблений продукт, тобто зберігають виробничу, але витрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товару здійснюється загальною збутовою конторою.

• трест –це об’єднання низки підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають право власності на засоби виробництва і вироблений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об’єднують виробництво, збут, фінанси, керування, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств одержують акції тресту, що дає їм право брати участь у керівництві та привласнювати привласнювати відповідну частину тресту.

В наші дні картелі, синдикати, трести втратили своє значення й у чистому вигляді майже не зустрічаються.

В сучасних умовах на основі диверсифікації капіталів створюються нові форми монополій: багатогалузевий концерн, конгломерат, консорціум.

• багатогалузевий концерн –це об’єднання десятків і навіть сотень підприємств різноманітних галузей промисловості, транспорту, торгівлі, учасники якого втрачають право власності на засоби виробництва і вироблений продукт, а головна фірма здійснює над іншими учасниками об’єднання фінансовий контроль.

• конгломерат –це велетенський промисловий комплекс, в якому під єдиним фінансовим контролем зосереджені компанії, що діють у різних, технологічно непов’язаних між собою галузях. Як правило, конгломерати належать одній фірмі і випускають на одній або більше стадіях виробництва різнорідні неконкурентні товари або оперують на сегментах ринку, які не перетинаються. Підприємства при цьому мають широку автономію економічної діяльності; управління ними централізоване.

• консорціум –створюється на основі тимчасових угод між кількома банками і виробничими корпораціями для проведення спільних великомасштабних фінансових операцій чи здійснення виробничих проектів (розміщення великих займів, будівництва морських каналів, портів, трубопроводів тощо). Після закінчення спільних робіт, консорціум розпадається.

Антимонопольна політика –комплекс заходів, розроблених і впроваджених у багатьох країнах світу, спрямованих на припинення й обмеження діяльності монополій, а також створення відповідного законодавства.