Маса прибутку –це абсолютний обсяг прибутку в грошовому вираженні.

Норма прибутку характеризує рівень прибутковості капіталу і визначається як відсоткове відношення маси прибутку до всього авансового капіталу.

П’=П / К*100

де П’ –норма прибутку; П –маса прибутку;К –величина авансового капіталу.

Функції прибутку:

• облікова, індикативна, що характеризує прибуток як найголовніший показник, категорій ефективності господарської діяльності фірми;

• розподільча, що характеризує прибуток як основне фінансове джерело розвитку фірм і суспільства в цілому;

• стимулююча, що визначає прибуток як потужний мотивуючий чинник, генератор економічного розвитку, здійснення інвестицій і нововведень .

Ціна –це грошовий вираз вартості, або певна сума грошей, яка вилучається за товар.

W=C+V+m

де W –вартість товару, С –витрати на засоби виробництва, V –витрати на відтворення робочої сили (заробітна плата), m –додатковий продукт (додана вартысть).

Цв = C+V + Р,

де Цв – ціна виробництва, С – постійний капітал, V – змінний капітал, Р - прибуток

Мцв = C+V + Р + Р1

Де Мцв – монопольна ціна виробництва, Р1 – монопольно високий прибуток.

Ціна – грошовий вираз монопольної ціни виробництва, в якій відображається дія законів вартості, попиту та пропозиції, панування групових монополій (олігополій)

Функції ціни:

• Облікова

• Розподільча

• Стимулююча

Види цін:

• Ринкова

• Олігополістична

• Монопольна

• Регульована

• Нерегульована

• Оптова ціна підприємства

• Оптова ціна промисловості

• Роздрібна

Тема. Аграрні відносини в економічній системі

Аграрні відносини –це складова економічних відносин, які виникають у сільському господарстві з приводу володіння й використання землі як головного засобу сільськогосподарського виробництва, розподілу, обміну й споживання сільськогосподарської продукції та послуг.

Особливості сільськогосподарського виробництва:

• природно-кліматичні умови, структура грунту, біологічні чинники

• природно-кліматичні фактори, сезоний характер.

• особливості використання техніки, фінансування і формування доходів сільськогосподарських підприємств у зв’язку із сезонним характером виробництва.

• розмір доходів формується лише після реалізації продукції

• спеціалізація виробництва зумовлена, насамперед, геграфічними і природно-кліматичними факторами.

• частина виробленої продукції споживається в всередині господарств, не набуваючи товарної форми.

• необхідність створення в господарствах страхових фондів на випадок посухи, повені, іншого стихійного лиха для забезпечення безперервного процесу відтворення.

Рента (від фр. render – віддана) - це передача частини доходу землеробом власнику землі за використання його земельної ділянки.

Диференційна рента І –це додатковий чистий дохід, одержуваний у результаті продуктивнішої праці на кращих за природною родючістю і місцезнаходженням землях.

Диференційна рента ІІ –виникає в результаті штучного підвищення продуктивності землі завдяки використанню ефективніших засобів виробництва , тобто за рахунок додаткових вкладень капіталу в землю.

Абсолютна рента –утворюється на всіх земельних ділянках як надлишок сільськогосподарської продукції над ціною виробництва (затрати виробництва плюс середній прибуток).

Монопольна рента – вона утворюється на землях особливої якості чи в особливих кліматичних умовах.

Ціна землі - це дисконтований потік її доходу (ренти)

Дисконтування – це метод визначення поточної вартості (ціни) будь – якого капітального ресурсу (в тому числі й землі) з урахуванням надання ним майбутнього прибутку при існуючій ставці банківського відсотка.

Р= R / S * 100%

R –рента

P – поточна ціна

S – ставка позичкового відсотка

Агропромислова інтеграція – це встановлення сталих прямих зв’язків селянських господарств із підприємствами й організаціями суміжних галузей (промисловості, транспорту, сфери заготівлі, зберігання, переробки й реалізації продукції, а також обслуговування сільського господарства).

Агропромисловий комплекс – це організаційно – економічна форма інтеграції сільськогосподарських і промислових видів діяльності; сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом сільськогосподарської продукції, її зберіганням, переробкою і доведенням до споживача, а також виробництвом відповідних засобів виробництва.