- •Тема 5. Основи господарського права. Вирішення господарських спорів.
- •Поняття господарського права та господарських правовідносин.
- •2. Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
- •Суб'єкти підприємницької діяльності та коло осіб, яким забороняється займатись підприємницькою діяльністю.
- •Умови здійснення підприємницької діяльності. Державна реєстрація суб'єктів підприємництва.
- •Припинення діяльності суб'єктів підприємництва.
- •Ознаки банкрутства:
- •4. Досудове врегулювання господарських спорів.
- •Порядок пред'явлення претензії
- •5. Справи, підвідомчі господарським судам. Порушення справ у господарському суді.
- •Порушення справ у господарському суді.
- •1. Поняття захисту прав та законних інтересів суб'єктів господарської діяльності. Способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
- •2. Порядок розгляду справ господарськими судами. Форма та зміст позовної заяви.
- •Прийняття позовної заяви.
- •Порушення провадження у справі.
- •Підстави забезпечення позову.
- •Строк вирішення спору.
- •Порядок ведення засідання.
- •Оголошення рішення та набуття ним законної сили.
- •3. Діяльність третейських судів в Україні.
- •Види третейських судів.
- •Розгляд справ третейським судом та мирова угода
- •Припинення третейського розгляду.
- •Міжнародні арбітражі.
- •Органами державної виконавчої служби є:
2. Поняття підприємницької діяльності, її ознаки та принципи.
Легітимне визначення поняття "підприємництво", сформульовано в ст. 42 ГК України:
"підприємництво — це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку."
У ст. 44 ГК України закріплено принципи (основи) підприємницької діяльності, а саме:
- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
- самостійного формування підприємцем програм діяльності;
- вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється;
- залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом;
- встановлення цін на продукцію та послуги згідно зі законом;
- вільного найму підприємцем працівників;
- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;
- самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд;
- вільного розпорядження прибутком, який залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.
Основні ознаки підприємницької діяльності:
1) її ініціативність і самостійність, що відображено в нормі ст. 43 ГК України. Ініціативність і самостійність — це зорієнтована на дії самореалізація підприємців. Підприємці активно обирають ініціативу. Вони свідомо не уникають тієї ситуації, коли самі відповідають за успіх або невдачу справи.
2) творчий та інноваційний характери, що виявляється у пошуку нових можливостей, орієнтації на нововведення. Підприємець діє й оцінюється як незалежний і значною мірою такий, що покладається на самого себе, інноватор. У сучасній зарубіжній літературі інновація (нововведення) розуміється як основна функція процесу підприємництва.
3) систематичність (регулярність, професійність, постійність).
4) ризиковий характер, тобто перекладення на підприємця тягаря передбачення несприятливих наслідків (збитків) і вжиття заходів стосовно їх превенції або усунення, не пов'язане з поведінкою підприємця.
5) цільове спрямування на отримання прибутку. На думку декотрих авторів, метою підприємницької діяльності є одержання не прибутку загалом, а саме підприємницького прибутку. Підприємницьким прибутком у літературі називають особливий вид доходу, винагороди за заповзятливість, специфічну творчу активність у сфері приватного бізнесу.
6) самостійна юридична відповідальність. Мається на увазі те, що підприємці зобов'язані дотримуватися чинного законодавства, і їх відповідальність не обмежується одним видом юридичної відповідальності, а є такою, яка поєднує всі її вияви.
7) соціально відповідальний характер. Соціальна відповідальність розуміється як суспільна відповідальність, тобто очікування того, що компанії мають діяти в інтересах суспільства і робити свій внесок у розв'язання суспільних і соціальних проблем. Тут важливе розуміння підприємцями необхідності здійснювати власну діяльність вживаючи всі заходи для мінімалізації негативного впливу на навколишнє середовище (екологічний аспект).
Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, до того ж — неофіційний, характер. Тому допускається застосування різних ознак і, відповідно, критеріїв та видів підприємницької діяльності.
І. За ознакою предмета діяльності учасників відповідних правовідносин підприємницьку діяльність можна класифікувати на:
1. Виробничу підприємницьку діяльність, тобто діяльність, у процесі якої виробляється певна продукція.
2. Невиробничу підприємницьку діяльність, у межах якої виділяється:
- діяльність із виконання робіт, надання послуг (виконання ремонтних робіт, надання інформаційних послуг, здійснення транспортних перевезень);
- діяльність із зайняття торгівлею;
- інша невиробнича діяльність, зокрема діяльність на фінансовому ринку.
ІІ. За ознакою суб'єкта — учасника відповідних правовідносин підприємницька діяльність поділяється на:
1. Підприємництво без створення юридичної особи (просте). Воно здійснюється фізичними особами, що набули в установленому порядку статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
2. Підприємництво зі створенням юридичної особи (складне).
ІІІ. Залежно від наявності обмежень у зайнятті підприємницькою діяльністю останню можна поділити на:
1. Вільну підприємницьку діяльність. Для провадження такої діяльності не потрібна згода (дозвіл) держави в особі уповноважених нею органів.
2. Дозвільну підприємницьку діяльність, провадження якої потребує певної згоди державних органів. Дозвільною є також діяльність, що провадиться з обмеженнями, встановленими законодавством, які, в свою чергу, можна поділити на: