2.2. Скорочення інформації при конспектуванні

Ми уже говорили про те, що в процесі конспектування потрібно підібрати необхідну інформацію і скоротити її. Скорочення інфор­мації може досягатись шляхом узагальнень, шляхом зменшення кількості числових даних і пере­рахувань. Крім того, вже відома раніше або менш важлива інфор­мація може бути записана за допо­могою опорного слова або фрази.

Проте об'єктом скорочення при конспектуванні може бути не тільки інформація, а й форма її запису. Тобто, не скорочуючи думки, можна скоротити її письмовий виклад. Для цього слід використовувати загальноприйняті або власні скорочення слів (головне, щоб при їх розшифровці не виникало різне тлумачення цих скорочень — ст. замість стаття, з-н замість закон), абревіатури термінів та словосполучень, які часто зустрічаються (ЗМІ замість засоби масової інформації, ЦТП замість дорожньо-транспортна пригода та ін.), математичні і логічні символи (> та < замість менше і більше, є замість належить, .замість існує, => замість звідси випливає, як наслідок тощо).

Середня швидкість записування у дорослої людини становить 20 слів за хвилину. Проте, при вмінні скорочувати записи ця швидкість може досягти 80-90 слів за хвилину, тобто практично зрівнятись зі швидкі­стю усного мовлення лектора.

Великі можливості для скорочення записів дає надлишковість нашого мовлення. Наприклад, в підручнику (або на лекції) з філософії ми зустрі­чаємо фразу: «Отже, як ми вже довідалися, філософське знання має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному ("поліфонічному"), діа­логічному й водночас толерантному стосовно інших (відмінних) точок зору характері». Надлишкових слів більш ніж досить. Тому при конспек­туванні їх треба позбутись. При цьому вищенаведена фраза може мати вигляд: «Специфіка філософського знання — плюралістичність, діа­логічність, толерантність». Таким чином, замість двадцяти шести слів маємо лише шість.

2.3. Недоцільність використання чужого конспекту

Як уже зазначалося, конспект лекції є переформулювання та фіксація мовного повідомлення лектора. В конспектах інших слу­хачів зафіксована фактично одна й та сама інформація. Проте, за відбором, скороченням, переформулюванням та фіксацією в конспекті ця інформація має суто індивідуальний характер. Чому чужий конспект виявляється малопридатним для використання. Це можна по­яснити цілою низкою причин.

1. По-перше, кожен студент має свій активний словниковий запас, різний рівень поінформованості. При конспектуванні ми фіксуємо ви­кладений лектором матеріал так, щоб він складав єдине ціле з тією ін­формацією, яка зберігається в нашій пам'яті. Тому при читанні чужого конспекту може виявитись, що в ньому є зайва для нас інформація і від­сутня необхідна.

2. По-друге, саме через те, що всі ми маємо різний інфор­маційний запас, ми по-різному скорочуємо та узагальнюємо отриману інформацію.

3. По-третє, кожен з нас має свої характерні, притаманні лише нам особливості скороченого запису слів та фраз, які досить важко від­творюють сторонні люди.

Саме з цих причин використання чужого кон­спекту рідко приносить позитивні результати. Інформація, отримана від лектора, ніби-то та сама, але для нас чужий конспект — лише незнайо­мий письмовий текст, для опрацювання якого потрібні додаткові зусил­ля. Отже, індивідуальний конспект призначений для особистого корис­тування. І це є лише характерною особливістю, а не його недоліком.