- •Тема 5. «навчальна робота в аудиторії. Лекційні заняння»
- •Практичні та семінарські заняття як різновиди навчального заняття,
- •1. Лекційні заняття
- •1.1. Слухання лекції
- •1.2. Перешкоди слуханнюлекції
- •2. Конспектування лекції
- •2.1. Труднощі конспектування
- •2.2. Скорочення інформації при конспектуванні
- •2.3. Недоцільність використання чужого конспекту
- •2.4. Післялекційне доопрацювання конспекту
- •3. Практичні заняття
2.2. Скорочення інформації при конспектуванні
Ми уже говорили про те, що в процесі конспектування потрібно підібрати необхідну інформацію і скоротити її. Скорочення інформації може досягатись шляхом узагальнень, шляхом зменшення кількості числових даних і перерахувань. Крім того, вже відома раніше або менш важлива інформація може бути записана за допомогою опорного слова або фрази.
Проте об'єктом скорочення при конспектуванні може бути не тільки інформація, а й форма її запису. Тобто, не скорочуючи думки, можна скоротити її письмовий виклад. Для цього слід використовувати загальноприйняті або власні скорочення слів (головне, щоб при їх розшифровці не виникало різне тлумачення цих скорочень — ст. замість стаття, з-н замість закон), абревіатури термінів та словосполучень, які часто зустрічаються (ЗМІ замість засоби масової інформації, ЦТП замість дорожньо-транспортна пригода та ін.), математичні і логічні символи (> та < замість менше і більше, є замість належить, .замість існує, => замість звідси випливає, як наслідок тощо).
Середня швидкість записування у дорослої людини становить 20 слів за хвилину. Проте, при вмінні скорочувати записи ця швидкість може досягти 80-90 слів за хвилину, тобто практично зрівнятись зі швидкістю усного мовлення лектора.
Великі можливості для скорочення записів дає надлишковість нашого мовлення. Наприклад, в підручнику (або на лекції) з філософії ми зустрічаємо фразу: «Отже, як ми вже довідалися, філософське знання має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному ("поліфонічному"), діалогічному й водночас толерантному стосовно інших (відмінних) точок зору характері». Надлишкових слів більш ніж досить. Тому при конспектуванні їх треба позбутись. При цьому вищенаведена фраза може мати вигляд: «Специфіка філософського знання — плюралістичність, діалогічність, толерантність». Таким чином, замість двадцяти шести слів маємо лише шість.
2.3. Недоцільність використання чужого конспекту
Як уже зазначалося, конспект лекції є переформулювання та фіксація мовного повідомлення лектора. В конспектах інших слухачів зафіксована фактично одна й та сама інформація. Проте, за відбором, скороченням, переформулюванням та фіксацією в конспекті ця інформація має суто індивідуальний характер. Чому чужий конспект виявляється малопридатним для використання. Це можна пояснити цілою низкою причин.
-
По-перше, кожен студент має свій активний словниковий запас, різний рівень поінформованості. При конспектуванні ми фіксуємо викладений лектором матеріал так, щоб він складав єдине ціле з тією інформацією, яка зберігається в нашій пам'яті. Тому при читанні чужого конспекту може виявитись, що в ньому є зайва для нас інформація і відсутня необхідна.
-
По-друге, саме через те, що всі ми маємо різний інформаційний запас, ми по-різному скорочуємо та узагальнюємо отриману інформацію.
-
По-третє, кожен з нас має свої характерні, притаманні лише нам особливості скороченого запису слів та фраз, які досить важко відтворюють сторонні люди.
Саме з цих причин використання чужого конспекту рідко приносить позитивні результати. Інформація, отримана від лектора, ніби-то та сама, але для нас чужий конспект — лише незнайомий письмовий текст, для опрацювання якого потрібні додаткові зусилля. Отже, індивідуальний конспект призначений для особистого користування. І це є лише характерною особливістю, а не його недоліком.