4.Господарські операції та процеси

Третю групу об’єктів бухгалтерського обліку складають господарські операції і процеси.

Згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996 від 16 липня 1999р. господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань чи власному капіталі підприємства.

Сукупність господарських операцій в різних видах господарської діяльності називається господарським процесом. На виробничих підприємствах основними господарськими процесами є процес постачання, процес виробництва та процес реалізації.

Процес постачання - сукупність операцій по забезпеченню підприємства необхідними для виробництва предметами праці.

Процес виробництва - сукупність господарських операцій, пов’язаних з виготовленням продукції (виконанням робіт, послуг).

Процес реалізації – сукупність операцій, пов’язаних із збутом готової продукції (робіт, послуг).

5. Характеристика вимірників для відображення об’єктів обліку

Для відображення стану господарських засобів, джерел їх формування та господарських операцій і процесів, що здійснюються на підприємстві, їхніх кількісних і якісних характеристик, в обліку застосовують різні вимірники: натуральний, трудовий, грошовий.

Тема 3 методичні прийоми бухгалтерського обліку та їх використання на підприємствах

1. Метод та методичні прийоми бухгалтерського обліку

2. Принципи бухгалтерського обліку

3. Загальна схема облікового процесу

1.Метод та методичні прийоми бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік, як і кожна наука, має свій метод. Слово метод (від гр. methodos — дослідження) означає спосіб дослідження явищ, підхід до вивчення явищ, планомірний шлях встановлення істини, взагалі — прийом, спосіб дії. У своїй основі метод є інструментом вирішення головного завдання науки — пізнання об'єктивних законів дійсності з метою використання їх у практичній діяльності людей. Отже, методологія — це вчення про методи, за допомогою яких пізнають об'єкт дослідження або предмет науки, яким є для нас бухгалтерський облік.

Для розкриття сутності бухгалтерського обліку широко використовують загальнонаукові методи: діалектичний, історичний та системний підходи, метод індукції і дедукції.

Діалектичний метод дає змогу вивчати облік у сукупності процесів, що видозмінюються та взаємозалежні; історичний підхід розглядає облік як продукт історичного становлення і розвитку потреб людини і суспільства; системний підхід визначає облік як внутрішньо структурований і організований об'єкт. У процесі відображення господарської діяльності економічного суб'єкта використовують методи індукції (від часткового до загального, від окремих фактів до узагальнення) та дедукції (від загального до часткового, від загальних суджень до окремих або інших висновків). У практиці бухгалтерського обліку більше прикладів індукції, оскільки господарські операції спочатку розкривають зміст мікропроцесів і лише потім відбувається їх групування й узагальнення у звітності. Взагалі методи індукції і дедукції тісно пов'язані з методичними прийомами: синтезом та аналізом, які безпосередньо виявляються в синтетичному та аналітичному обліках.

Теоретичною основою бухгалтерського обліку є економічна теорія з її політичною економією, мікро- та макроекономікою, історією економічної думки. Господарські факти (явища і процеси) вивчають У бухгалтерському обліку за економічними законами і категоріями.

Поряд із загальнонауковими методами та теоретичною основою бухгалтерський облік є самостійною економічною прикладною наукою і має свої специфічні методи (прийоми, способи), обумовлені сутністю самого предмета, технологією обліку, завданнями та вимогами.

Метод бухгалтерського обліку — це сукупність спеціальних прийомів, за допомогою яких вивчають його предмет.

Облікові дані формуються за допомогою таких інструментів — елементів методу:

1. Документація	- способи бухгалтерського відображення
2. Інвентаризація
3. Оцінка	- способи бухгалтерського вимірювання
4. Калькуляція
5. Рахунки	- способи бухгалтерського групування
6.Подвійний запис
7. Баланс	- способи бухгалтерського узагальнення
8. Звітність