Тема 1.2 Характеристика податкового конфлікту як соціального феномену

Лекція- 2 год.

План

1. Категорія податкового конфлікту в теорії податкового права.

2.Податковий конфлікт як соціальне явище. Умови виникнення податкового конфлікту.

3.Структура податкового конфлікту.

Самостійна робота- 2 год.

1. Юридичні аспекти міжнародних податкових конфліктів.

План

Семінар- 2 год.

1.Податковий конфлікт в теорії права.

2 Юридичний конфлікт в податковій сфері.

3. Класифікація учасників податкового конфлікту.

4. Співвідношення податкового конфлікту з поняттям податкового спору.

5. Умови виникнення податкового конфлікту.

6. Ознаки податкового конфлікту.

7. Об’єктивні та суб’єктивні фактори участі у податковому конфлікті.

8.Структура податкового конфлікту.

9.Способи поведінки в конфлікті.

10.Причини виникнення міжнародних податкових конфліктів.

Індивідуально – консультаційна робота – 2 год.

1.Врегулювання конфлікту між органом ДПС та платником податків в адміністративному порядку.

2.Вихід із конфліктної ситуації при досягненні податкового компромісу.

Рекомендована література:

Закони:1,5,6

Навчальна література:

Основна: 8,9,10,16,23

Додаткова: 11,12,13, 18,24,26.

1.1. Категорія податкового конфлікту в теорії податкового права.

Сфера податкових правовідносин налічує безліч податкових конфліктів, які відображаються на ефективності правового регулювання податкових відносин. В конфліктну сферу податкового права входить комплекс правових владних відносин ( законотворчих, управлінських, контрольних, судових, процедурних, податково-процесуальних), правових вартісних відносин ( оціночних, облікових, інформаційних), правозастосовуючих, колізійних, які разом дозволяють говорити про становлення нового теоретичного підходу, який характеризується впровадженням категорії податкового конфлікту в науці податкового права.

Для теорії податкового права важливо відмітити дві історико –правові тенденції відносно податкового конфлікту.

Перша, більш рання тенденція, характеризується негативним відношенням до суспільних конфліктів і концентрує увагу на їх судовому розгляді.

Інша тенденція концентрує свою увагу переважно на управлінні конфліктами як явищами об’єктивними та триваючими. Про останні тенденції говорить і зарубіжний досвід, коли податкові конфлікти із сфери судово - процесуальної все частіше переходять у сферу консультаційних та контрольних послуг аудиторів, податкових консультантів, менеджерів, тощо.

Розглядаючи податкову діяльність як процес, можна сказати, що податкові конфлікти можуть виникнути на любій із його стадій, що в свою чергу потребує розвитку нових теоретичних підходів до юридичної моделі розв’язання податкових конфліктів.

Через аналіз видів податкових конфліктів по-новому визначається відмінність і сутність соціального та юридичного конфлікту.

По –перше, розглядаючи їх співвідношення і взаємозв’язок можливо зазначити, що юридичний конфлікт в податковій сфері часто виступає як соціальний конфлікт, оскільки він виникає внаслідок невідповідності правових конструкцій в суспільній чи індивідуальній правосвідомості юридичним конструкціям в діючому законодавстві.

По-друге, знання чи незнання норм права, дотримання їх чи недотримання складають правову суб’єктивність, засновану на колізії звичаїв та реалій податкової практики та закону, застарілих законів та вироблених практикою нових обов’язкових правил суспільної поведінки.

В-третіх, приватні та публічні інтереси учасників податкових конфліктів відображають соціальний баланс цих інтересів в суспільстві.

За критеріями об’єму та характеру податкової правосуб’єктності можливо провести класифікацію учасників податкового конфлікту:

1. учасники, які мають повну податкову правосуб’єктність ( підприємства, установи та організації, а також фізичні особи - платники податків, зборів та обов’язкових платежів).

2. учасники конфліктів з обмеженою податковою правосуб’єктністю( податкові агенти, банки та інші кредитні установи, законні та уповноважені представники та посадові особи платників податків).

3. учасники з публічною податковою правосуб’єктністю ( держава в особі органів законодавчої та виконавчої влади в тому числі податкових органів, органів МВС, органів місцевого самоврядування, судових органів, інших органів, що беруть участь у конфлікті.

На основі аналізу різних теоретичних концепцій про природу юридичних конфліктів взагалі та конфліктів в податковій сфері, можна сказати, що рівень юридичного завершення податкового конфлікту залежить від масштабу самого конфлікту та статусу платника податку та органів, які беруть участь в ньому.

По мірі виникнення та розвитку податкового конфлікту можливо виникнути і питання про його співвідношення з поняттям податкового спору.

Проте, слід врахувати думку науковця Л.А. Грось, яка вважає, що конфлікт між суб’єктами підлеглим і наділеним владними повноваженнями не може мати назву спору, оскільки значення цього слова таке, що його суб’єктами можуть бути тільки юридично - рівні суб’єкти.