1.3.Структура податкового конфлікту
Від того, наскільки правильно й повно опоненти сприймають природу конфліктної ситуації залежить розвиток конфлікту. Учасники конфлікту, якщо вони бачать причину в конфліктних намірах один одного, замість того щоб виявити та ліквідувати джерело протиріччя, що існує об’єктивно, будуть безуспішно намагатися врегулювати взаємовідносини і в результаті погіршать їх настільки, що навіть ліквідація об’єктивного джерела конфлікту вже не зможе зняти розбіжностей.
Постійною характеристикою конфліктів, в тому числі податкових, є їх внутрішня структура, яка містить всі властиві їм компоненти.
Під структурою податкового конфлікту слід розуміти сукупність необхідних та достатніх елементів, що характеризують конфлікт.
Конфлікт містить такі основні структурні елементи:
Сторони конфлікту (учасники конфліктної ситуації). Для їх визначення використовують такі терміни:
Суб’єкти, учасники конфлікту, опоненти, противники.
Аналізуючи сторони конфлікту, слід зауважити, що їх завжди буває дві. навіть якщо в конфлікті бере участь багато учасників, вони завжди знаходяться по «два боки барикад» щодо предмета конфлікту. Наукові зазначають, що внутрішня природа конфлікту виходить з наявності двох полюсів.
Соціальні та психологічні характеристики відіграють важливу роль у при здійсненні аналізу конфліктних ситуацій.
Під соціальними характеристиками розуміють належність суб’єкта конфлікту до певної верстви суспільства; професійні характеристики, соціальний статус, авторитет.
Під психологічними характеристиками розуміють властиві людині особисті риси, схильність до певного типу поведінки в конфлікті, тип нервової системи, тощо.
Предмет конфлікту. Предмет конфлікту - те, через що виникає конфлікт між його учасниками, на що претендує кожний. Вважають, що предмет конфлікту може бути матеріальним ( майно, гроші, тощо), ідеальним( статус, правила, закони, право, норма).
Предмет конфлікту є найбільш складним елементом. Визначити його в кожному конкретному випадку досить важко.
Іноді цей елемент податкового конфлікту називають зоною розбіжностей. ЇЇ дуже важко розпізнати збоку і тим більше, знаходячись усередині конфлікту. Нерідко учасники конфлікту самі не зовсім чітко її уявляють. Буває, що їм здається, що вся буча зчинилася через якусь дрібницю, якою варто одному їз учасників конфлікту поступитися, і конфлікт буде вичерпаним. А насправді виявляється, що ця дрібниця є лише зовнішнім виразом або випадково і малозначущим проявом більш глибоких розбіжностей, які залишаються для учасників конфлікту неусвідомленими.
Умови перебігу конфлікту (зовнішній контекст, в якому виникає і розвивається конфлікт);
Образи конфліктної ситуації ( уявлення про конфліктну ситуацію, притаманні учасникам конфлікту);
Способи поведінки в конфлікті (конкретні дії учасників конфлікту).
Існує п'ять основних способів поведінки в конфлікті:
відхід від конфлікту, боротьба, поступливість, компроміс, співробітництво.
Реалізація того чи іншого способу в кожній конкретній ситуації залежить від:
а) особливостей конфліктної ситуації (типу конфлікту, його змісту, кількості людей, які задіяні у конфлікті тощо);
б) індивідуально-психологічних характеристик учасників конфлікту (їхніх потреб, інтересів, стилю спілкування, особливостей емоційної сфери тощо).
Вважають, що дії кожної сторони конфлікту заважають іншій стороні досягти своєї мети. Тому вони оцінюються останньою як ворожі чи некоректні.
Види конфліктних дій:
створення перешкод прямих чи опосередкованих;
невиконання іншою стороною своїх обов’язків та зобов’язань;
дії, що принижують людську гідність та ділову репутацію;
нанесення прямої чи опосередкованої шкоди;
загрози чи інші примусові дії, що змушують людину діяти;
фізичне насильство.
Щоб зрозуміти шляхи виходу з конфлікту, необхідно розібратися не лише в діях, але й у мотивах та цілях учасників конфлікту.
ЛІТЕРАТУРА
ЛІТЕРАТУРА
1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996.- N 30.
2. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - N 37-38. С.189.
3. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2003. - N 18, N 19-20, N 21-22. С.144.
4.Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради України. – 2005 - N 16. С.86.
5. Про державну податкову службу в Україні: Закон від 05.02.1998 р. // Відомості Верховної Ради Україн. - 1998. - № 29. -С. 190.
6. Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21.12.2000 р.№ 2181-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. - 2001. - N 10. - С.44 .
7. Князєва М.Н. Конфлікт.- – М.: Глобус, 1998.–330с.
8. Москаль Р. Конфлікт інтересів – правило для практичного застосування // Юридична практика. – 2004. - № 12. – с.5-6.
9.Копейчіков В. Загальна теорія держави і права. - К.: “Юрінком”, 1997. – 320 с.
10.Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехідній економіці. - Академія державної податкової служби України. - Ірпінь,2001. -362 с.
11.Мелибруда Е. Психологічні можливості поліпшення спілкування // Пер. з польс. - М: Прогрес, 1986. – 365 с.
12. Анцупов А. Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. — К.,
1996.
13. Анцупов А. Я., Шипилов А. И. Конфликтология. — М., 1999.
14. Бандурка А. М., Друзь В. А. Конфликтология. — Харьков, 1997.
15. Ворожейкин И. Е., Кибанов А. Я., Захаров Д. К. Конфликтология. —
М., 2000.
16. Дмитриев А., Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию
конфликтов: Юридическая конфликтология. — М., 1993. — Ч. 1.
17. Дружинин В. В., Конторов Д. С., Конторов М. Д. Введение в тео-
рию конфликта. — М., 1989.
18. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.
19. Зеркин Д. П. Основы конфликтологии. — Ростов н/Д, 1998.
20. Козырев Г. И. Введение в конфликтологию. — М., 1999.
21. Конфликтология / Под ред. А. С. Кармина. — СПб., 1999.
22 Корнелиус Х., Фейр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать
конфликты. — М., 1992.
23 Кудрявцев В., Кудрявцев С. Введение в общую теорию конфликтов:
Юридическая конфликтология. — М., 1993. — Ч. 2.
24 Мастенбрук У. Управление конфликтными ситуациями и развитие
организации. — М., 1996.
25. Обозов Н. Н., Щёкин Г. В. Психология работы с людьми. — К.,
1990.
26 Основы конфликтологии: Учеб. пособие / Под ред. В. Н. Куд-
рявцева. — М., 1997.
27. Скибицька Л. І. Конфліктологія. — К., 1999.